Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
26.06.2012 р. Справа № 2а-2471/12/1470
м. Миколаїв
13:40
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1
доРегіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Миколаївській області , вул. Нікольська, 47, м. Миколаїв, 54000
провизнання протиправним та скасування рішення від 24.02.2012 № 141150/28-32,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (надалі -позивач) звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення від 24.02.2012 № 141150/28-32, що було прийнято Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Миколаївській області (надалі -відповідач).
Про дату, час і місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином (ар. с. 27, 28). Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності (ар. с. 29). Відповідач представника в судове засідання не направив, заперечень проти позову не подав, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд скористався правом розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Позивач був зареєстрований в якості підприємця 21.11.2001, що підтверджується копією Свідоцтва Серія В00 № 413485 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (ар. с. 8).
Рішенням від 24.02.2012 № 141150/28-32 (ар. с. 10) відповідач на підставі статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(надалі -Закон № 481) застосував до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. за порушення статті 153 цього ж Закону. Вказаною нормою (статтею 153) встановлена, зокрема, заборона на продаж пива (крім безалкогольного) особам, які не досягли 18 років.
Як вказано у рішенні відповідача, воно було прийнято на підставі «матеріалів перевірки ВКМСД Снігурівського РВ УМВС України в Мик. Обл. протокол № 011940 від 26.11.2011р.».
Заперечуючи законність рішення відповідача, позивач вказав таке. 26.11.2011 в барі «У Дяді Вані»реалізатор позивача ОСОБА_4 приблизно о 23-00 год. продала неповнолітній особі пляшку пива, але безалкогольного, що не заборонено Законом № 481. Недоведеність факту продажу натурального пива підтверджена постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14.03.2012 (ар. с. 11-12).
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
З метою з'ясування всіх обставин суд при відкритті провадження у справі витребував з власної ініціативи у відповідача всі документи (до яких відносяться і матеріали перевірки), на підставі яких було прийнято рішення від 24.02.2012 № 141150/28-32. Відповідач вимогу суду не виконав.
На думку суду, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідач не спростував тверджень позивача про те, що продаж пива 26.11.2011 був здійснений не позивачем, а особою, яка перебуває з позивачем у трудових правовідносинах, - ОСОБА_4.
У постанові Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14.03.2012 (набрала законної сили 24.03.2012, ар. с. 22) вказано, що факт продажу ОСОБА_4 неповнолітній особі натурального пива не доведений. На підставі цього Снігурівський районний суд дійшов висновку про безпідставність притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (продаж працівником підприємства торгівлі або громадського харчування пива особі, яка не досягла 18 років).
Згідно з частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як вказано вище, Снігурівський районний суд встановив відсутність факту вчинення ОСОБА_4 діяння, відповідальність за яке передбачена для неї Кодексом України про адміністративні правопорушення, а для позивача -Законом № 481.
Враховуючи це, постанова відповідача є протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення від 24.02.2012 № 141150/28-32, що було прийнято Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Миколаївській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штрафу в сумі 6800 грн.
3. Відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати у сумі 107,30 грн. з Державного бюджету України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна