Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
21.06.2012 р. Справа № 2а-3333/12/1470
м. Миколаїв
15:46
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Єрзікова О.М.,
представників позивача: Бондаря І.П., Косенчука С. І.,
відповідача: ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за поданням:Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби , вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57500
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1, 57453
про:підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача,
20.06.2012 Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -ОДПІ) в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків -фізичної особи-підприємця ОСОБА_7.
В судовому засіданні представники ОДПІ вимоги подання підтримали. ОСОБА_7 проти задоволення подання заперечував, посилаючись на безпідставність адміністративного арешту.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 21.06.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
На підставі наданих документів та пояснень представників ОДПІ суд встановив таке.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Посадові особи Державної податкової служби у Миколаївській області на підставі наказів від 15.06.2012 № 356 (ар. с. 9а), № 368 (ар. с. 13), № 369 (ар. с. 18) і направлень на перевірку № 382/22-517, № 383/22-517 (ар. с. 9-10), № 370/22-517 № 371/22-517 (ар. с. 14-15), № 368/22-517, № 369/22-517 (ар. с. 19-20) з 17.06.2012 мали здійснювати фактичну перевірку ОСОБА_7 на предмет дотримання ним вимог Податкового кодексу України, Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Місцями проведення перевірок у наказах зазначені АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 (база відпочинку «Коблеве», с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область).
В судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердив, що за вказаними адресами знаходяться магазини, що належать йому, і повідомив, що 17.06.2012 він перебував поза межами Миколаївської області.
Як свідчать акти, що були складені посадовими особами ДПС у Миколаївській області:
- відмови від підписання направлення на проведення перевірки (ар. с. 11, 16, 21);
- відмови від зняття залишків готівкових коштів на місці проведення розрахунків, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та ненадання до перевірки документів (ар. с. 12, 17, 22), -
особи, які фактично проводили розрахункові операції у магазинах (факт здійснення розрахункових операцій у магазинах за адресами: АДРЕСА_2 і АДРЕСА_4 підтверджений оглянутими в судовому засіданні оригіналами чеків), відмовились від допуску до перевірки.
ОСОБА_7 в судовому засіданні стверджував, що вказані в актах особи (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6) йому не відомі. Суд критично ставиться до заперечень ОСОБА_7 Згідно з пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Жодних доказів, які б спростовували відомості, що містяться в актах ДПС у Миколаївській області, ОСОБА_7 не надав, заперечень проти того, що саме вказані особи 17.06.2012 проводили розрахункові операції, не висловив.
Згідно з абзацом 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Як вказано в абзаці 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Підпунктом 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи, а згідно з підпунктом 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як вказано у підпункті 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, уразі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), або ненадання для перевірки документів застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу. Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі -арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України). 19.06.2012 заступник начальникаОДПІ прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ОСОБА_7 (ар. с. 28).
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що рішення ОДПІ про застосування умовного адміністративного арешту майна ОСОБА_7 є законним, тому подання про підтвердження обґрунтованості арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 11, 71, 98, 158 - 163, 167, 1833, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Подання задовольнити.
2. Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, юридична адреса: 57453, АДРЕСА_1.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанову може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтями 1833, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови у випадках, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна
Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України
та підписана суддею 25 червня 2012 року.