Комінтернівський районний суд Одеської області
Справа № 1515/2003/12
06.08.2012смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
судді Рідник І.Ю.
при секретарі Бочковській Ю.В.
за участю прокурора Процика Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Комінтернівське цивільну справу за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за участю третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним та повернення земельної ділянки у комунальну власність,
16.05.2012 року прокурор, в межах своєї компетенції, на підставі ст.121 Конституції України, ст.361 Закону України «Про прокуратуру», ст.45 ЦПК України, звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №786461, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010752401992, виданого відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області 28.12.2007 року на підставі постанов Київського районного суду м.Одеси від 03.12.2007 року та від 17.12.2007 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0.25 га для індивідуального дачного будівництва, яка розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в АДРЕСА_1; витребувати з власності відповідача ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0.25 га, розташовану по АДРЕСА_1 та повернути її до земель комунальної власності територіальної громади с.Фонтанка.
В судовому засіданні представник прокуратури позов підтримав та просив його задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 набуто в порушення норм земельного законодавства, а саме ст.ст.78,116,118 ЗК України, у зв'язку з чим, державний акт на право власності на цю земельну ділянку, виданий відповідачу 28.12.2007 року відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області, являється недійсним, а тому незаконним є і правочин про купівлю-продаж цієї земельної ділянки, укладений між відповідачами 4 лютого 2008 року, який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Калінюком О.Б. Враховуючи те, що спірна земельна ділянка незаконно вибула із розпорядження територіальної громади с.Фонтанка прокурор, в межах своєї компетенції, звернувся до суду з даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування територіальної громади с.Фонтанка для повернення її законному власнику.
Представник позивача - Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, в судове засідання не з'явився, але направив до суду письмову заяву про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи за його відсутність.
Представник третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області Новіткевич С.М., позов підтримав та просив його задовольнити посилаючись на законність і обґрунтованість позовних вимог, пояснивши суду, що на день видачі відповідачу ОСОБА_1 державного акта на земельну ділянку по АДРЕСА_1, відділом виконувалося судове рішення про визнання за ним права власності на цю земельну ділянку. Оскільки на теперішній час постанова Київського районного суду м.Одеси від 03.12.2007 року, яка була підставою для видачі ОСОБА_1 державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №786461, скасована судом апеляційної інстанції, тому правовстановлюючий документ на землю не може залишатися чинним, а укладений відповідачами між собою правочин щодо купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки не може вважатися таким, що укладений правомірно.
Представник відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_5, позов не визнала, мотивуючи свої заперечення проти позову тим, що спірна земельна ділянка, відповідно до Акту відводу земельної ділянки в постійне користування від 07.05.1970 року, була передана державному підприємству «Одеський суперфосфатний завод» під будів-ництво оздоровчої бази, тому Фонтанська сільська рада з 1970 року фактично не є власником даного нерухомого майна у зв'язку з чим ніяким чином її права, як власника землі, не були порушені. Крім цього, прокурором пропущено строк звернення до суду з даним позовом, у зв'язку з чим вона наполягає на застосування строків позовної давності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але направив до суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутність.
Вислухавши учасників процесу, що з'явились в судове засідання, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Згідно п.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд, відповідно до ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Представником відповідача в обґрунтування заперечень в якості доказу неналежності спірної земельної ділянки Фонтанської сільської раді Комінтернівського району Одеської області представлено суду копію Акту відводу земельної ділянки в постійне користування від 07.05.1970 року, з якого вбачається, що «Одеському супер-фосфатному заводу», відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР від 02.04.1970 року №265-Р, відведено в натурі з земель радгоспу ім.«50-річчя Великого Жовтня» с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області земельну ділянку площею 5.6 га під будівництво бази відпочинку /а.с.45/.
Посилаючись на даний Акт від 07.05.1970 року представник відповідача ОСОБА_1 вважає, що власником спірної земельної ділянки фактично було державне підприємство «Одеський суперфосфатний завод», який в подальшому, на підставі рішення Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області від 28.06.1996 року №939, було перетворено на відкрите акціонерне товариство «Олимп-Круг», яке стало правонаступником прав і обов'язків цього державного підприємства, а також належного йому майна /а.с.36-44, 46-47/.
Однак, дані ствердження представника відповідача є помилковими та не ґрунтуються на законі.
Земельним кодексом УРСР, в редакції 1970 року з наступними змінами, що діяв на час передачі у постійне користування Одеському суперфосфатному заводу земельної ділянки на території Фонтанської сільської ради під будівництво бази відпочинку, було закріплено виключне право власності держави на землю, яка могла надаватися державою тільки в користування (ст.3 ЗК УРСР).
Землекористувачами, відповідно до ст.13 ЗК УРСР, були визначені: колгоспи, радгоспи, інші сільсько-господарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації установи; громадяни СРСР та іншим організаціям та особам у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЗК УРСР земля надавалася в безстрокове або тимчасове користування в порядку відведення, яке проводилося на підставі Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної, сільської Рад народних депутатів в порядку, встановленого законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Документом, що підтверджував право постійного землекористування, був державний акт на право користування землею, який видавався виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів після відводу земельної ділянки в натурі (ст.ст.20,21 ЗК УРСР).
Отже, Акт відводу земельної ділянки в постійне користування Одеському суперфосфатному заводу під будівництво оздоровчої бази від 07.05.1970 року був підставою, відповідно до норм діючого на тої час законодавства, для отримання державним підприємством правовстановлюючого документу, а саме, державного акта на право користування землею, який підприємством не одержано.
Земельним кодексом України в редакції 1990 року, що набув чинність (крім 5 глави) 15 березня 1991 року, було встановлено 3 форми власності на землю: державна, колективна і приватна. Розпорядниками землі були визначені Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передавали землі у власність або надавали в користування та вилучали їх (ст.3 ЗК України).
Відповідно до абз.2 п.5 постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР, зі змінами згідно Закону України №3180-ХІІ від 05.05.1993 року, «громадяни, підприємства, установи, організації, які мають в користуванні земельні ділянки, які надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними в установленому порядку прав власності на землю або землекористування».
Згідно ст.23 ЗК України право власності на землю або право постійного користування землею посвідчува-лося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільським, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до діючого на тої час законодавства державне підприємство своє право користування земельною ділянкою належним чином не оформило. Правонаступник державного підприємства - відкрите акціонерне товариство, у період дії Земельного кодексу в редакції 1990 року, також питання щодо оформлення своїх прав на земельну ділянку, яка була виділена у постійне користування підприємству, не вирішило.
Після набуття чинності з 1 січня 2002 року нового Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою ВАТ «Олимп-Круг» було втрачено, оскільки відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу всі землі, крім земель, переданих у приватну власність, в межах населених пунктів перейшли в розпорядження відповідних рад, а за межами населених пунктів - до відповідних органів виконавчої влади.
Як визначено нормами нового Земельного кодексу права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності (ст.92 ЗК України).
Враховуючи те, що державне підприємство було перетворено у акціонерне товариство, тому, відповідно до вимог закону, користування земельною ділянкою товариством стало можливим тільки на умовах оренди (ст.93 ЗК України).
Даних про те, що земельна ділянка, на який розташована база відпочинку, була передана на умовах оренди акціонерному товариству представником відповідача суду не надано.
Таким чином, на день отримання відповідачем ОСОБА_1 державного акта на право власності на земельну ділянку розпорядником цієї землі була Фонтанська сільська рада поза волею якої спірна земельна ділянка вибула з її власності. У зв'язку з чим прокурором, в межах своїх повноважень, обґрунтовано пред'явлено даний позов в інтересах держави в особи Фонтанської сільської ради до відповідачів.
Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м.Одеси від 03.12.2007 року по справі №2-а-991/2007 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, Відкритого акціонерного товариства «Олимп-Круг», Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання бездіяльності незаконною та визнання права власності - позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування ? дачного будинку, яка розташована по АДРЕСА_1 й зобов'язано ОРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за-реєструвати та видати ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування ? дачного будинку, яка розташована по АДРЕСА_1 /а.с.4-6/.
Однак, земельним законодавством чітко встановлений порядок щодо отримання у власність із земель комунальної власності земельних ділянок шляхом їх приватизації. Такої підстави як отримання у власність земельної ділянки шляхом її приватизації за судовим рішенням - не існує.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЗК України, ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно ч.ч.1,3 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б)одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій; в)одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 ЗК України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні або зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у тому числі для індивідуального дачного будівництва, у межах норм безоплатної приватизації, подає заяву до відповідної державної адміністрації або відповідного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до ст.12 ЗК України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності територіальних громад відносяться до компетенції сільських, селищних, міських рад.
Проте, 28.12.2007 року відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області на підставі постанов Київського районного суду м.Одеси від 03.12.2007 року (справа №2-а-991/2007) та від 17.12.2007 року (справа №2-а-1093/2007 про роз'яснення постанови суду від 03.12.2007р.) ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №786461, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010752401992, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:02:002:1340, яка розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в АДРЕСА_1 та має цільове призначення - індивідуальне дачне будівництво /а.с.8/.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 року за апеляційною скаргою Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області постанова Київського районного суду м.Одеса від 03.12.2007 року скасована та ухвалена нова постанова, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання незаконною бездіяльність Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, зобов'язання ОРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєструвати та видати йому державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування ? частини дачного будинку, яка розташована по АДРЕСА_1. В частині позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування ? частини дачного будинку, яка розташована по АДРЕСА_1 провадження у справі було закрито на підставі ст.17 КАС України /а.с.7/.
Частиною 3 ст.61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господ-дарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 незаконно була отримана у власність земельна ділянка площею 0.25 га, що розташована по АДРЕСА_1 Комінтернівського району Одеської, без дотримання процедури набуття її у власність та документ, на підставі якого він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №786461, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010752401992 - скасовано, тому зазначений державний акт підлягає визнанню в судовому порядку недійсним, а земельна ділянка поверненню до земель комунальної власності органу місцевого самоврядування.
Однак, з матеріалів справи убачається, що на день скасування судом апеляційної інстанції постанови Київського районного суду м.Одеси від 03.12.2007 року земельна ділянка площею 0.25 га, розташована по АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 04.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №255, ОСОБА_1 була продана ОСОБА_2 /а.с.9/.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Як визначено п.3 ч.1 ст.388 ЦК України що, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Враховуючи те, що спірна земельна ділянка вибула з власності територіальної громади без її згоди, про що покупець ОСОБА_2, відповідач у справі, не знав (добросовісний набувач), підлягає застосуванню норма ч.1 ст.388 ЦК України.
Суд не приймає до уваги вимогу представника відповідача ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки перебіг строків для учасників процесу по справі почався з 25.04.2012 року, тобто з дня набуття чинності рішення, прийнятого судом апеляційної інстанції.
На підставі ст.ст.3,13,15,16,20,21 ЗК УРСР, ст.ст.3,23 ЗК України в редакції 1990 року, ст.ст.12,78,116,118 ЗК України в редакції 2000 року, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.257,261, 328,330, 373,388 ЦК України і керуючись ст.ст.10,11,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за участю третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним та повернення земельної ділянки у комунальну власність - задовольнити.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №786461, зареєст-рований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного корис-тування землею, договорів оренди землі за №010752401992, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:02:002:1340, площа 0.25 га, яка розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтер-нівського району Одеської області в АДРЕСА_1 та має цільове призначення - індивідуальне дачне будівництво, який видано 28 грудня 2007 року ОСОБА_1, іденти-фікаційний номер НОМЕР_1, на підставі постанов Київського районного суду м.Одеса від 03.12.2007 року (справа №2-а-991) та від 17.12.2007 року (справа №2-а-1093).
Витребувати земельну ділянку площею 0.25 га, розташовану по АДРЕСА_1 з власності ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та повернути її до земель комунальної власності територіальної громади с.Фонтанка.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2 , і ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_3, на користь держави судовий збір в розмірі 94.10 грн. з кожного на рахунок: 31214206700270, одержувач УДК у Комінтернівському районі, код одержувача 23214979, МФО 828011, банк: ГУДКУ в Одеській області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя І. Ю. Рідник