Дата документу 08.08.2012
Іллічівський міський суд Одеської області
Справа № 1511/3283/2012
№1511/3283/2012
№2/1511/1325/2012
08 серпня 2012 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
при секретарі -Покровській С.Л.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів»про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів»(далі ДП «Чоразморшлях») в якому просить поновити його на посаді головного бухгалтера ДП «Чоразморшлях», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення (а.с.1-5). Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 07 вересня 2011 року він працював в ДП «Чоразморшлях»на посаді головного бухгалтера. Наказом №001/116 від 28 листопада 2011 року його було звільнено з посади виконуючого обов'язки головного бухгалтера ДП «Чоразморшлях»з 29 листопада 2011 року в порядку п.2 ст.40 Кодексу законів про працю України, а саме «відповідно до матеріалів службової перевірки щодо обставин відображення простроченої кредиторської заборгованості у бухгалтерській звітності, на підставі незадовільних результатів ведення бухгалтерського обліку, а також враховуючи висновки акту перевірки інспекції з охорони праці, та за систематичне невиконання доручень керівника стосовно приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог чинного законодавства, було встановлено невідповідність ОСОБА_1 вимогам займаної посади та недостатню кваліфікацію, що перешкоджає подальшому здійсненню ОСОБА_1 посадових обов'язків». Вважає дане звільнення незаконним, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач має необхідний рівень теоретичних знань та практичних навичок, тобто має достатню кваліфікацію, яка дозволяє йому належно виконувати покладені на нього трудові обов'язки. У зв'язку з цим просить поновити його на займаній посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи (а.с.126), про причини неявки суду не сповістила.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно наказу №117/к від 07 вересня 2011 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ДП «Чоразморшлях»на посаду виконуючого обов'язки (в.о.) головного бухгалтера Управління з 07 вересня 2011 року (а.с.95).
Наказом № 001/116 від 28 листопада 2011 року ОСОБА_1 було звільнено з посади виконуючого обов'язки головного бухгалтера ДП «Чоразморшлях»в порядку п.2 ст.40 КЗпП України з 29 листопада 2011 року, у зв'язку з виявленою невідповідністю ОСОБА_1 вимогам займаної посади та недостатньою кваліфікацією. Підставою для звільнення стали матеріали службової перевірки щодо обставин відображення простроченої кредиторської заборгованості у бухгалтерській звітності, незадовільні результати ведення бухгалтерського обліку, висновки акту перевірки інспекції з охорони праці, а також систематичне невиконання доручень керівника стосовно приведення бухгалтерського обліку у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с.6).
Відповідно до ст.40 ч.2 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
Відповідно п. 21 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 зі змінами та доповненнями, при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.40 КЗпП України, суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і його неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.
Таким чином, при звільнені за ст.40 п.2 КЗпП України обов'язковому з'ясуванню підлягає те, що працівник не може виконувати покладених на нього трудових обов'язків і така неможливість обумовлена саме недостатньою кваліфікацією.
При цьому згідно з ч.2 ст.40 КЗпП звільнення на підставах, зазначених у п.1, 2 і 6 вказаної статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Разом з тим, як встановлено судом, позивачу відповідачем не була запропонована інша робота.
Крім того, відповідачем порушено норми ст.49-2 КЗпП України, відповідно до якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Невідповідність працівника займаній посаді може бути виявлена за результатами атестації. При цьому Пленум Верховного Суду України у зазначеній постанові вказав, що висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. Але, як пояснив позивач, атестація щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді та рівню його кваліфікації не проводилась.
Перевірка фінансово-господарської діяльності Управління, на підставі якої оформлено акт, на який є посилання у наказі про звільнення ОСОБА_1, зроблена за період з 1 січня 2010 року по 1 липня 2011 року, тобто за період, коли позивач не працював в Управлінні.
Як встановлено судом позивач ОСОБА_1 має диплом за спеціальністю економіка і організація будівництва та кваліфікацію інженер-економіст (а.с.16).
ОСОБА_1 з 1982 року має досвід роботи в галузі економіки та управління, працюючи на посадах головного бухгалтера та фінансового директора низки підприємств та організацій (а.с.8-15).
Зазначені обставини свідчать про наявність у ОСОБА_1 достатньої кваліфікації, наявність необхідних для виконання покладених на нього трудових обов'язків теоретичних знань та практичних навичок, що унеможливлює його звільнення за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю та конституційну гарантію захисту від незаконного звільнення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звільнений з займаної посади з порушенням норм трудового законодавства, а тому його вимоги у частині поновлення на раніше займаній посаді головного бухгалтера ДП «Чоразморшлях»підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст.235 КЗпП України передбачано, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Із зазначеного випливає, що ДП «Чоразморшлях»слід зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення та по день ухвалення рішення по справі, тобто з 29 листопада 2011 року по 08 серпня 2012 року (включно).
Відповідно до ст.367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітку за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів»про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів».
Стягнути з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 листопада 2011 року по 08 серпня 2012 року (включно).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя