Рішення від 01.03.2012 по справі 22ц/0591/262/2012

Справа № 22ц0591\262\\2012 Головуючий у 1 інстанції Сараєв І.А.

Категорія 19 Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.

суддів Ткаченко Т.Б. Попової С.А.

при секретарі Шапар О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» (далі ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас») - Трубіцина Дмитра Володимировича на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 1 грудня 2011 року у справі за позовом ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

16 березня 2010 року ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за надані посередницькі послуги з пошуку роботи за кордоном на суднах іноземних фірм, підготовку відповідних документів та надання інформаційних послуг в сумі 19 995 грн. 92 коп.

12 квітня 2011 року ОСОБА_3, в особі свого представника ОСОБА_4, подав зустрічний позов про визнання недійсним договору № 1519 від 16 квітня 2010 року про надання посередницьких послуг у працевлаштуванні.

Рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя від 1 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» відмовлено. Позов ОСОБА_3 про визнання договору № 1519 від 16 квітня 2010 року недійсним задоволено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» Трубіцин Д.В. просить скасувати рішення суду та прийняти нове про задоволення позовних вимог товариства та відмову у позові ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас»,

суд зазначив, що підстав для задоволення позову не встановлено, оскільки товариство не надало суду доказів на підтвердження встановлених на підприємстві цін на посередницькі послуги по працевлаштуванню моряків за кордоном.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду цим вимогам закону не відповідає.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона /виконавець/ зобов'язується за завданням другої сторони /замовника/ надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності з положеннями ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 квітня 2010 року між замовником ОСОБА_3 (моряк) та виконавцем ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас» (посередник) укладено договір № 2443 про надання послуг щодо ведення пошуку роботи за кордоном за фахом на суднах іноземних фірм, підготовки необхідних документів та надання інформаційних послуг з метою працевлаштування (а.с.7-9).

Відповідно до п. 4.2, 4.3 зазначеного договору, моряк зобов'язався протягом 5 днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг сплатити на рахунок посередника 1 000 грн. за підготовку документів для виїзду на судно іноземного судновласника та протягом 10 днів винагороду за надані послуги в розмірі 5 600 грн.

У випадку прострочення моряком виконання будь якого зобов'язання, останній зобов'язався, відповідно до п.3.4 зазначеного, договору сплатити від простроченої суми штраф у розмірі 100%, пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання, а також, відповідно до положень статті 625 ЦК України, проценти в розмірі 19 % річних за весь час прострочення грошового зобов'язання.

30 квітня 2010 року сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг за договором № 2443, відповідно до якого ОСОБА_3 був працевлаштованим за фахом на посаду 3-го електромеханіка на іноземне судно та сплатив позивачеві за підготовку документів для виїзду 1000 грн., що сторонами не заперечується (а.с.10).

Винагороду в розмірі 5 600 грн., згідно з умовами договору, ОСОБА_3 ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас» протягом 10 днів не оплатив.

Отже, з урахуванням норм матеріального права, обставин справи та наданих доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, оскільки останній отримавши послугу по працевлаштуванню за кордон, порушив умови договору з товариством, не оплатив винагороду позивачу за виконану роботу по працевлаштуванню, чим порушив права ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас» і тому, повинен виплатити товариству грошові кошти за неналежне виконання договірних зобов'язань.

За таких обставин, судове рішення про відмову ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас» у позові про стягнення винагороди та грошових коштів за порушення умов договору підлягає скасуванню.

Проте, вирішуючи питання про стягнення штрафних санкцій та визначаючи їх розмір, а також розмір загальної суми заборгованості апеляційний суд виходить з наступного.

Як вбачається з договору від 16 квітня 2010 року, у разі порушення моряком зобов'язань, він повинен виплатити товариству штраф у розмірі 100% від простроченої суми та пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання (п.3.4).

За змістом статті 549 ЦК України, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій у разі порушення боржником грошових зобов'язань.

Таким чином, є незаконними умови спірного договору та вимоги позивача щодо застосування до відповідача подвійної цивільно-правової відповідальності одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання, а саме за прострочення виконання грошового зобов'язання, суперечить вимогам ч.1 статті 61 Конституції України та ч.3 статті 509 ЦК України, згідно із якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Тому, колегія суддів вважає позовні вимоги ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас», в частині стягнення штрафу в розмірі 5 600 грн., безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас» про стягнення з ОСОБА_3 пені, апеляційний суд вважає, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч.5 статті 551 ЦК України розмір пені(неустойки) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається зі справи, розмір пені визначений позивачем становить 7 784 грн. і визначений за період з 1 травня 2010 року до 16 вересня 2010 року (а.с.6).

Однак, враховуючи, що розмір пені перевищує розмір збитків, заподіяних товариству невиплатою ОСОБА_3 винагороди, та з урахуванням інших обставин і, зокрема нетривалого строку роботи відповідача за контрактом, колегія суддів вважає можливим зменшити пеню до 5 600 грн.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас» підлягає частковому задоволенню і з ОСОБА_3 на користь товариства підлягає стягненню неоплачена винагорода 5 600 грн., пеня 5 600 грн. та 19% річних в розмірі 1 011 грн.92 коп., передбачені умовами п.3.4 договору № 2443 від 16 квітня 2010 року, а усього 12 211 грн. 92 коп. (5600,00+5600,00+1011,92).

Перевіряючи рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_3 про визнання договору № 2443 від 16 квітня 2010 року недійсним, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас» є обґрунтованими, а тому, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з відмовою ОСОБА_3 у позові.

Так, задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що при порівнянні змісту розділів 2 і 3 договору виявлено, що договір встановлює жорсткі обов'язки для моряка, тоді, як надання послуг ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» обумовлене лише власним розсудом та бажанням виконавця, що морське агентство не повинно було включати в договір умови, які є несправедливими, тобто такі, які всупереч принципу добросовісності встановлюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків споживача. Суд також зазначив, що він дійшов висновку про визнання договору недійсним в цілому, оскільки визнання положень пунктів 2.8,3.4,4.2 договору зумовить потребу зміни інших положень договору.

З цими висновками погодитися не можна.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (в редакції до 22 вересня 2011 року).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину, відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, потреба у працевлаштуванні виникла у ОСОБА_3 навесні 2010 року і він самостійно звернувся за допомогою у працевлаштуванні до ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас».

Між сторонами був укладений письмовий договір, підписаний сторонами, в якому зазначені умови про предмет договору - пошук роботи за кордоном за фахом на судах іноземних фірм, підготовка необхідних документів та надання інформаційних послуг, порядок оплати за виконану роботу та умови відповідальності сторін у разі невиконання договору. На виконання умов договору ОСОБА_3 оплатив товариству 1000 грн. за підготовку документів.

30 квітня 2010 року ОСОБА_3 прийняв роботу, яку він доручав виконати ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. - Бермудас», підписав акт приймання-передачі наданих послуг та приступив до виконання роботи на судні іноземної фірми.

Отже, ці обставини вказують на те, що волевиявлення ОСОБА_3 на укладення договору було вільним, відповідало його внутрішній волі і будь-яких переконливих доказів того, що умови договору його не влаштовували, що були жорстокими та несправедливими на час укладення договору, він ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав.

Крім того, в позовній заяві та в рішенні суду взагалі не наведено норм матеріального права, які давали підстави для визнання договору недійсним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив рішення, яке не відповідає нормам матеріального права, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та є недоведеними, а тому рішення в частині задоволення позову ОСОБА_3 підлягає скасуванню з відмовою йому у позові в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас», з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог - в розмірі 256 грн.20 коп. (пред'явлено 19 995,92 грн., задоволено 12 211,92 грн. або 61%) судові витрати 200+120(а.с.1-2)+100(а.с.130) = 420,00х61%:100= 256,20).

Крім того, з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави 7 грн.30 коп. не оплачені при подачі апеляційної скарги.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, ст.309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» - Трубіцина Дмитра Володимировича задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 1 грудня 2011 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» про визнання договору недійсним відмовити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «А.Т.Т.- Бермудас» винагороду 5 600 грн., пеню 5 600 грн., 19% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання 1011 грн. 92 коп. та у відшкодування судових витрат у справі 256 грн.20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір 7,30 грн. на користь держави.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

Попередній документ
25586014
Наступний документ
25586016
Інформація про рішення:
№ рішення: 25586015
№ справи: 22ц/0591/262/2012
Дата рішення: 01.03.2012
Дата публікації: 13.08.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи: