Справа: № 2-а-2199/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бабыш А.А.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
"02" серпня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді : Ганечко О.М.,
Суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2011 р. у справі №2-а-2199\11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Васильківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2011 р. позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 має статус дитини війни.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на їх повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Разом з тим, судом першої інстанції не правомірно було вирішено питання про поновлення строку на звернення до суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач звернулася до суду з позовом 09.03.2011 року.
З урахуванням того, що колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, тому необхідно залишити без розгляду вимоги позивача зобов'язання провести перерахунок та виплату соціальної допомоги як дитині війни з 09.07.2007 р. по 22.05.2008 р. включно.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи
Враховуючи, що у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції було неправильно вирішено справу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2011 р. скасувати, адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії -залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.