Справа: № 2-а-13380/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"09" серпня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Сіріус-2»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2012 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Сіріус-2»до Київської міської ради, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Світ книжок»про визнання рішення протиправним, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним рішення Київської міської ради від 17.09.2009 року № 241/2310 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Світ книжок»земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-торгівельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і побутового призначення з наземним і підземним паркінгом на вул. Жилянській, 148-162 у Шевченківському районі м. Києва».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне та неправильне встановлення обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 19 вересня 2009 року Київською міською радою було прийнято рішення № 241/2310 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Світ книжок»земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-торговельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і побутового призначення з наземним і підземним паркінгом на вул. Жилянській, 148-162 у Шевченківському районі м. Києва».
Згідно з п. 1 даного рішення було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Світ книжок»для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-торговельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і побутового призначення з наземним і підземним паркінгом на вул. Жилянській, 148-162 у Шевченківському районі м. Києва;
Відповідно до п. 2 вказаного рішення Київської міської ради було передано товариству з обмеженою відповідальністю «Світ книжок», за умови виконання пункту 3 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,98 га для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-торговельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і побутового призначення з наземним і підземним паркінгом на вул. Жилянській, 148-162 у Шевченківському районі, у зв'язку з переходом права власності на майно (договір купівлі-продажу від 19.06.2009, акт прийому-передачі нежилих приміщень від 19.06.2009):
- ділянка № 1 площею 0,85 га -у довгострокову оренду на 15 років, з них: площею 0,31 га -за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.12.75 №1263/7 «Про відведення земельної ділянки трамвайно-тролейбусному управлінню виконкому міськради під будівництво станції лінії швидкісного трамваю з відділенням автоматичного регулювання швидкості»та 0,54 га -за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;
- ділянка № 2 площею 0,13 га (в межах червоних ліній) -у короткострокову оренду на 5 років, з них: площею 0,01 га -за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.12.75 №1263/7 «Про відведення земельної ділянки трамвайно-тролейбусному управлінню виконкому міськради під будівництво станції лінії швидкісного трамваю з відділенням автоматичного регулювання швидкості»та площею 0,12 га -за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (пункт 2).
Вважаючи рішення Київської міської ради від 17 вересня 2009 року № 241/2310 таким, що порушує його право користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено порушення оскаржуваним рішенням його законних прав та інтересів.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рушенні суду першої інстанції, виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ДП «Сіріус-2»було подано позов з метою захистити своє право користування земельною ділянкою, яке, на його думку, порушене його власником - територіальною громадою в особі Київської міської ради - внаслідок прийняття останньою рішення, спрямованого на передачу цієї земельної ділянки в оренду третій особі.
При визначенні підсудності справи слід виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.
Судом встановлено, що відповідно до Розпорядження Радянської районної державної адміністрації м. Києва від 28 травня 1997 року № 466 «Про впорядкування стихійної торгівлі, благоустрій території з встановленням тимчасових торговельних наметів по вул. Жилянській, 160»Дочірньому підприємству «Сіріус-2»дозволено замовити в Управлінні дизайну міського середовища та реклами архітектурно-планувальне завдання на благоустрой території з встановленням тимчасових торговельних наметів по вул. Жилянській, 160.
Розпорядженнями Радянської районної державної адміністрації м. Києва від 16 лютого 1998 року № 121 «Про внесення доповнення до розпорядження Радянської районної державної адміністрації м. Києва № 330 від 14 квітня 1997 року «Про впорядкування роботи ринків та торгівлі в неустановлених місцях»Дочірньому підприємству «Сіріус-2»надано право організувати по вул. Жилянській, 160 міні-ринок.
В подальшому між Дочірнім підприємством «Сіріус-2»та Радянською районною державною адміністрацією м. Києва укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № б/н від 10 жовтня 1997 року, відповідно до якого ДП «Сіріус-2»було передано земельну ділянку загальною площею 48 кв.м. за рахунок земель міста в тимчасове короткострокове користування на умовах оренди строком до 31 грудня 1997 року для експлуатації та обслуговування павільйону на просп. Перемоги, 3а у Радянському районі.
1 жовтня 1997 року між Дочірнім підприємством «Сіріус-2»та Радянською районною державною адміністрацією м. Києва укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № б/н, відповідно до якого ДП «Сіріус-2»було передано земельну ділянку площею 501 кв.м. за рахунок земель міста в тимчасове короткострокове користування на умовах оренди строком до 31 грудня 1997 року для експлуатації та обслуговування наметового міні ринку по вул. Жилянській, 160 у Радянському районі.
5 липня 1999 року між Дочірнім підприємством «Сіріус-2»та Радянською районною державною адміністрацією м. Києва укладено Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди № б/н, відповідно до якого ДП «Сіріус-2»було передано земельну ділянку площею 912,0 кв.м. за рахунок земель загального користування на умовах оренди в тимчасове короткострокове користування строком до 31 грудня 1999 року для експлуатації та обслуговування торговельних наметів та рядів (міні-ринок) по вул. Жилянській, 148-160 у Радянському районі.
1 червня 2000 року між Дочірнім підприємством «Сіріус-2»та Радянською районною державною адміністрацією м. Києва укладено Договір оренди земельної ділянки № 88-136, відповідно до якого ДП «Сіріус-2»було надано в оренду земельну ділянку площею 912,0 кв.м. строком до 1 червня 2000 року для експлуатації та обслуговування торговельних наметів та рядів (міні-ринок) по вул. Жилянській, 148-160 у Радянському районі. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в тесті договору було допущено описку щодо строку дії договору, адже договір очевидно діяв до 1 червня 2001 року (тобто був укладений строком на рік, а не один день).
4 грудня 2008 року Дочірнє підприємство «Сіріус-2»звернулося до Київської міської ради з клопотанням (заявою) про надання у користування (оренда строком на 5 років) земельної ділянки в м. Києві, вул. Жилянська, 148-160 в м. Києві, яке на час прийняття відповідачем спірного рішення, Київською міською радою не було вирішене по суті.
Натомість спірним рішенням Київської міської ради вказану земельну ділянку бкло передано в оренду третій особі.
В подальшому постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.06.2011 року у справі № 2а-1920/2009, що була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року, було задоволено адміністративний позов ДП «Сиріус-2»до Київської міської ради, за участю третьої особи ТОВ «Світ книжок»про зобов'язання розглянути заяву та прийняти рішення, якою зобов'язано Київську міську раду розглянути клопотання (заяву) Дочірнього підприємства «Сиріус-2», подане 4 грудня 2008 року в приймальню Київради з земельних питань та зареєстроване за № К-14782 і прийняти по ньому рішення.
З наведено вбачається спір між позивачем та відповідачем як суб'єктами господарювання.
Ухвалюючи рішення по суті, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитися не можна з огляду на нижченаведене.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку з частиною першою тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав та інтересів юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям відповідачем рішення про надання земельної ділянки в оренду третій особі, яка придбала розташовану на цій земельній ділянці нежитлову будівлю за договором купівлі-продажу, зважаючи на те, що спірна земельна ділянка раніше перебувала в користуванні позивача, який в подальшому вчинив дії, спрямовані на оформлення права користування вказаною земельною ділянкою.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справи, зокрема у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, підвідомчі господарським судам.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 12 ЗК передбачено, що міська рада має право розпоряджатися землями територіальних громад, яке вона здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організації землеустрою; координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного й екологічного законодавства; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) і надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміни меж районів у містах із районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
При цьому, як вбачається зі змісту зазначеної статті, рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Таким чином, при здійсненні повноважень власника землі рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини першої статті 17 КАС, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір у справі, що розглядається, не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Наведена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 року по справі № 21-291а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та розглянув справу за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки розгляд справи помилково здійснено судом першої інстанції за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалена у справі постанова суду першої інстанції, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 203 КАС України, підлягає скасуванню, а провадження у справі -закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Сіріус-2»задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2012 року скасувати.
Провадження у справі за позовом дочірнього підприємства «Сіріус-2»до Київської міської ради, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Світ книжок»закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч. 5 ст.254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.