Справа: № 2а-10831/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"02" серпня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-95»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-95»до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва про скасування рішення -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-95» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва про скасування рішення № 1818 від 15.07.11 р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду».
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови норм матеріального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нову - про задоволення позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися . Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 є страхувальником.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідачем здійснена перевірка позивача з приводу своєчасності, повноти нарахування та сплати внесків до органів Пенсійного фонду. За результатами перевірки складено Акт та прийнято рішення № 1818 від 15.07.11 року про застосування до позивача штрафу в розмірі 108 086, 42 грн. та пені у розмірі 41 887, 36 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення прийняте відповідачем є правомірним.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Разом з тим, частиною 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до вимог п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом оперативного часу банку, в день його надходження.
А згідно з п.22.4 ст. 22 вказаного Закону при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Відповідно до п.п. 16.5.1. п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( далі -Закон №2181-ІІІ) за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Підпунктом 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Крім того, згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, пунктом 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податків та зборів пов'язане з моментом подання в банк належно оформленого платіжного доручення та прийняття банком такого платіжного доручення до виконання за умови наявності достатнього залишку на рахунку платника податку.
Здійснення платником будь-яких інших додаткових дій, крім подання платіжних документів, чинним законодавством не передбачено.
Суттєвим у змісті підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, а отже, якщо неперерахування податку, збору (обов'язкового платежу) не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть засовуватись наслідки встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.
Отже, саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку зазначений вище Закон пов'язує настання певних правових наслідків.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем згідно платіжних доручень № 14501 від 19.02.09 р., № 1458 від 18.03.09 р. та № 1456 від 18.03.09 р. відповідні кошти перераховувалися через установу ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер».
Листами від 02.06.09 року № 495, від 25.05.2009 року № 475, від 01.10.09 року № 768 обслуговуючий банк апелянта повідомив про здійснення повернення на його поточний рахунок коштів згідно документів невиконаних банком, отже кошти, не були перераховані на розрахунковий рахунок управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва з вини банку, а не позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-95» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-95»задовольнити.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва № 1818 від 15.07.11 року «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.