Справа: № 2-а-5833/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"09" серпня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної митної служби України та Київської регіональної митниці державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України та Київської регіональної митниці державної митної служби України про визнання протиправними, незаконними та скасування наказу від 28 березня 2012 року № 656-к в частині, наказу від 29 березня 2012 року № 369-к, поновлення на державній службі, нарахування та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України та Київської регіональної митниці державної митної служби України, в якому з урахуванням уточнень просила визнати протиправним, незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України від 28 березня 2012 року № 656-к в частині, що стосується ОСОБА_2; визнати протиправним, незаконним та скасувати наказ Київської регіональної митниці від 29 березня 2012 року №369-к; поновити ОСОБА_2 на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці; нарахувати та стягнути з Київської регіональної митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2012 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 28 березня 2012 року № 656-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці ОСОБА_2, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»з 29 березня 2012 року. Зобов'язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_2 на посаді головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці з 30 березня 2012 року. Зобов'язано Київську регіональну митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30 березня 2012 року до 29 травня 2012 року (включно). У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Заслухавши суддю -доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, відповідно до наказу Центральної енергетичної митниці від 07 лютого 2001 року № 20-к з 12 лютого 2001 року працювала в митних органах України.
Відповідно до наказу Державної митної служби України від 28 березня 2012 року №656-к позивачу, головному інспектору сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці з 29 березня 2012 року припинено перебування на державній службі в митних органах, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Наказом Київської регіональної митниці від 29 березня 2012 року № 369-к проведено повний розрахунок відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, виплачено грошову компенсацію за 12 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за період роботи з 12 лютого 2011 року до 21 липня 2011 року та за 24 календарних дні невикористаної основної щорічної відпустки за період роботи з 22 липня 2011 року до 29 березня 2012 року, відповідно до статті 49 Закону України «Про відпустки» .
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази Державної митної служби України прийняті необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, в зв'язку з чим звільнення позивача з займаної посади на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»відбулося неправомірно.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Київською регіональною митницею, відповідно до наказу Державної митної служби України від 23 березня 2012 року № 182 та наказу Київської регіональної митниці від 26 березня 2012 року № 348, з метою перевірки реалізації заходів зі справляння митних платежів посадовими особами Київської регіональної митниці та перевірки рівня організації роботи посадових осіб сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці було проведено тематичну та службову перевірки.
За результатами тематичної перевірки складено Акт від 27 березня 2012 року, за наслідками службової перевірки головою комісії з проведення службової перевірки складено доповідну записку.
Вказаними документами встановлено порушення ОСОБА_2 вимог п. 13 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», зокрема, під час опрацювання запиту від 02 березня 2012 року № 369980, не відібрано підпис декларанта про його ознайомлення з вимогою про надання додаткових документів та п. 6 Розділу 2 «Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», а саме під час опрацювання запиту від 06 березня 2012 року № 565143, позивачем вчинено відмітку про необхідність подання додаткових документів на інформаційному аркуші, в той час як така відмітка повинна міститись на декларації митної вартості.
Також перевірками встановлено порушення позивачем наказу Державної митної служби України від 13 жовтня 2010 року №1205 «Про встановлення часових нормативів митного контролю та оформлення товарів за вантажною митною декларацією», запізнення позивачем на службу 15 березня 2012 року більше, ніж на годину та відсутність реєстрації системою виходу позивача за межі території митниці - 06, 07, 12 та14 березня 2012 року.
На підставі результатів перевірки, наказом Державної митної служби України від 28 березня 2012 року № 656-к ОСОБА_2 з 29 березня 2012 року звільнено з державної служби в митних органах, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», а саме за несумлінне виконання основних обов'язків державного службовця.
Перевіряючи правомірність прийнятого рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи
прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В преамбулі Закону України «Про державну службу»визначено, що цей закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»державна служба припиняється із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, а також з підстав, визначених даною статтею.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі, зокрема, відмови державного службовця від прийняття або порушення
Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Статтею 17 Закону України «Про державну службу»визначено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні
інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».
Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби»з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є проведення службового розслідування.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, службове розслідування по факту порушення позивачем присяги державного службовця відповідачем не проводилась.
Крім того, із системного аналізу Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»виходить що, при звільненні за порушення Присяги, як крайнього заходу, необхідно дотримуватись процедури звільнення встановленої трудовим законодавством і таке звільнення повинно бути застосоване в разі використання всіх заходів дисциплінарного впливу до державного службовця.
В оскаржуваному наказі відповідачем не зазначено, як саме враховано характер правопорушення, обставини, за якими воно було вчинено, попередню поведінку і ставлення до служби, стаж роботи позивача в митних органах при застосуванні до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Колегія суддів також зазначає, що висновки, викладені в акті тематичної перевірки від 27 березня 2012 року та доповідній записці спростовуються матеріалами справи та поясненнями сторін, а саме: відмітка про необхідність подання додаткових документів, зроблена позивачем на інформаційному аркуші, відповідає вимогам «Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»; наказ Державної митної служби України від 13 жовтня 2010 року № 1205 «Про встановлення часових нормативів митного контролю та оформлення товарів за вантажною митною декларацією», порушення якого встановлено, скасовано як такий, що не набрав чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 103-р «Про скасування деяких наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади»; висновки відповідачів щодо запізнення позивача на службу спростовуються доказами, наданими представником Київської регіональної митниці, відносно визначення режиму роботи позивача.
Крім того, Київською регіональною митницею не складались акти, які б підтверджували запізнення позивача на службу, відсутність на робочому місці протягом робочого часу або прогули.
Таким чином, у відповідності до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного наказу.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державної митної служби України та Київської регіональної митниці державної митної служби України залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.