Справа: № 2а-12413/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"02" серпня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
пр.-к апелянта Асипенко Т.О.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київського міського центрального протитуберкульозного диспансеру на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2011 року у справі за позовом Київського міського центрального протитуберкульозного диспансеру до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови -
Київський міський центральний протитуберкульозний диспансер (надалі - позивач) звернувся в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 25577691 від 08.04.2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 24 лютого 2009 року УПФУ в Голосіївському районі прийнято рішення №667 «Про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду», відповідно до якого до позивача застосовані санкції у вигляді стягнення штрафу в сумі 28923грн. 80коп. та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків в розмірі 1591грн. 68коп. (разом 30515грн. 48коп.).
02 лютого 2011 року УПФУ в Голосіївському районі складено вимогу про стягнення з Київського міського центрального протитуберкульозного диспансеру боргу в розмірі 30529грн. 75коп. №340, на підставі якої 08 квітня 2011 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ відкрито виконавче провадження ВП №25577691, про що складено відповідну постанову.
.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження є законною, вимога УПФУ в Голосіївському районі м. Києва №340 про стягнення недоїмки зі страхових внесків є виконавчим документом.
Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.2 цієї статті підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Дане положення повністю кореспондується з положеннями ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на момент прийняття рішення №667 від 24.02.2009р.
Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 106, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2ст.106).
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом( ч.3ст.106).
Згідно ч.4ст.106 Вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. При цьому в разі наявності у страхувальника одночасно із зобов'язаннями із сплати недоїмки зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, у тому числі зобов'язань за іншими рішеннями суду, стягнення недоїмки здійснюється в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями та стягненнями (крім зобов'язань щодо виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та витрат, пов'язаних з виконанням судових рішень із стягнення недоїмки). Це правило також застосовується в разі стягнення недоїмки за рахунок майна страхувальника, у тому числі майна, що перебуває в податковій заставі, а також у разі стягнення недоїмки із страхувальника, щодо якого порушено справу про банкрутство.
Відповідно до вимог ч.9 ст.106 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників в тому числі фінансові санкції:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч.14ст.106 вказаного вище Закону суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч.15 ст.106).
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимога Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва №340 про стягнення недоїмки зі страхових внесків є виконавчим документом.
Статтею 19 вищенаведеного Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
За правилами ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача стосовно відкриття виконавчого провадження та вважає, що такі дії здійснені ним на підставі та у відповідності до норм законодавства.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують . Несвоєчасне направлення на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження не є підставою для скасування самої постанови.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Київського міського центрального протитуберкульозного диспансеру залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.