Справа: № 02/2а-6624/11 Головуючий у 1-й інстанції: Парамонов М.Л.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"07" серпня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
18.07.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва про визнання дій протиправними щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 08.01.2011 року та зобов'язання зробити перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано провести перерахунок та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.01.2011 року по 22.07.2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києва та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(а.с.8).
Позивач визнаний інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії КИ-1 №078899 та посвідченням НОМЕР_1(а.с.6,7).
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам 2 групи -75 % мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням вищевказаних статей.
Проте, ці виплати здійснюються відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категоріям громадян».
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
З огляду на вищезазначену норму Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відмовлено позивачу в частині позовних вимог про перерахунок пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, колегія суддів зауважує про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснювати виплати відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в подальшому, безпідставні, оскільки встановлення обов'язків на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце в подальшому, та без наявності спірних відносин є передчасним.
За ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2, 197, 198, 200, 205, 206КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2011 року без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.