Справа: № 2а-3534/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н. Г.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"09" серпня 2012 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллон ЛТД»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2012 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000702320 від 09 лютого 2012 року, визнання дій щодо проведення перевірки протиправними, скасування наказу про проведення перевірки.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2012 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних контрагентів є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість є необґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Аллон ЛТД»з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Фронтект», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «Енерджігруп», ТОВ «Енергія Лімітед»та ТОВ «УТК «Аргумент».
За результатами перевірки складено акт №7372/23-6/32528211 від 07.11.2011 року, відповідно до якого встановлено в порушення вимог ст. 7 п. 7.2 п. 7.3 п. 7.4 п. 7.5 пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 пп.7.2.6 пп. 7.3.1 пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 пп. 7.5.4 ст. 4 п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем занижено суму податку на додану вартість у розмірі 378 987,32 грн.
На підставі встановлених порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 № 0000692320, яким визначено позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 473 734,32 грн., з якої 94 747,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, решта - основний платіж.
В результаті адміністративного оскарження, скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 21.11.2011р. №0000692320 в частині 52 991,0 грн. податку на додану вартість та 13247,75 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене рішення залишає без змін.
Прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000702320 від 09.02.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 325 996,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -81 499,25 грн.
На думку відповідача, правочини, укладені позивачем з його контрагентами фактично не відбувались, а суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту Товариства за цими правочинами є безпідставними.
Так, відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
До податкового кредиту не включаються суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону).
Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.
Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Позивачем надано податкові накладні, оформлені належним чином, а також, видаткові накладні, господарські договори, додатки та специфікації до цих договорів, акти здачі-приймання робіт, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб ТОВ «Аллон ЛТД»та його контрагентів.
Колегія суддів зазначає, що порушення контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Таким чином, апелянтом не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллон ЛТД»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 14.08.2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 14.08.2012 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М
Степанюк А.Г.