Справа: № 02/2а-1179/11 Головуючий у 1-й інстанції: Музиченко С.Г.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"06" серпня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправними дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -
У січні 2011 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва (надалі за текстом - «Управління») здійснити з 22.06.2010 року перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (надалі за текстом -«Закон №796-XII»).
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2011 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління та зобов'язано відповідача зробити перерахунок і виплачувати пенсію у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком з 22.06.2010 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 має правовий статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
За даними довідки до акту огляду МСЕК № 007290 від 22.05.2009 р. позивач є інвалідом першої групи як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Нормами статті 49 Закону № 796-XII передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами І групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із статтею 54 Закону № 796-XII в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів першої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.
За спірний період Управлінням виплачувались позивачеві державна та додаткова пенсії виходячи з розмірів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 р. № 530.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема пунктом 28 Розділу ІІ, були внесені зміни у названі статті Закону № 796-XII.
Відповідно до цих змін особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, визначався виходячи із приналежності особи до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та від року такої участі.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними.
В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статей 50, 54 Закону № 796-XII в їх первинній редакції.
Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не здійснюючи виплату державної і додаткової пенсій у розмірі визначеному Законом № 796-XII, порушив указане право позивача.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують, а посилання скаржника на положення згаданої постанови Кабінету Міністрів України є помилковим, оскільки ними не може бути звужено зміст та обсяг прав позивача, встановлених Законом.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції, що при розрахунку державної пенсії та додаткової пенсії, передбачених статями 50, 54 Закону № 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Твердження Управління про те, що положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не можуть бути використані для цілей статей 50, 54 Закону № 796-XII судом апеляційної інстанції не приймаються як доказ.
Оскільки жодним іншим законом не передбачено механізм визначення цієї державної соціальної гарантії, та з огляду на неможливість обмеження права особи на одержання соціальних пільг, компенсацій і гарантій з мотивів з неповноти законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, застосування частини першої статті 28 названого Закону під час нарахування виплат в порядку статей 50, 54 Закону № 796-XII слід визнати цілком обґрунтованим.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.