Справа: № 2-а-10046/11/2523 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
"09" серпня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.,
Суддів: Аліменка В.О.,
Грищенко Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги, -
ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації (далі -УПСЗН Чернігівської РДА) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати та зобов'язання здійснити такі виплати з 07.01.2011 по 07.07.2011.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2011 року позов було задоволено, визнано неправомірними дії УПСЗН Чернігівської РДА щодо відмови в проведенні перерахунку і виплати позивачу щомісячної грошової допомоги як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% та зобов'язано здійснити такі виплати з 09.01.2011 по 18.06.2011 з врахуванням проведених виплат.
На вказану постанову УПСЗН Чернігівської РДА подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, позивач постійно проживає на території, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23 липня 1991 року № 106 віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю та є непрацюючим пенсіонером, що не оскаржується відповідачем.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проте, відповідач всупереч ст. 37 вказаного Закону виплачував позивачу щомісячну грошову допомогу в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26.07.1996 № 836, що є неправомірним.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної грошової допомоги застосуванню підлягає ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПСЗН Чернігівської РДА необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2011 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Аліменко В.О.
Грищенко Т.М.