Справа: № 2518/2-а-1224/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
"09" серпня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Твердохліб В.А.,
суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася в Ріпкинський районний суд Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Відповідач) про зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги з 01.07.2010 року у розмірі, визначеному ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в сумі 1 620,00 грн. по дату постановлення рішення.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2011 року позовні вимоги за період з 01.07.2010 року по 27.07.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2011 року позов задоволено, вирішено зобов'язати Відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у розмірі, визначеному ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 28.07.2010 року по 16.02.2011 року з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Рішення суду першої інстанції прийняте у порядку скороченого провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач віднесена до 4 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебуває на обліку у Відповідача.
Згідно ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які проживають на території зони радіоекологічного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі 30% від мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, Позивач має право на щомісячну грошову допомогу у розмірі 30% від мінімальної зарплати.
Всупереч ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Позивачу щомісячна грошова допомога виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України та Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік».
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України Відповідач неправомірно виплачував щомісячну грошову допомогу в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.37 зазначеного Закону.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у розмірі, визначеному ст37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 28.07.2010 року по 16.02.2011 року.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183-2, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Бужак Н.П.