Справа: № 2а-49798/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Л.М.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"31" липня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Ісаєнко Ю.А.
при секретарі: Колісник К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації, Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2011 року позивач -ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, в якому просив визнати незаконними дії УПСЗН Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області щодо проведення перерахунку доплати за проживання його на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі значно нижчому, ніж визначено статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати УПСЗН Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області провести перерахунок доплати за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за період з 11.11.2004 р. по 30.05.2005 р. та з 01.06.2005 р. по 14.05.2010 р.; визнати недійсним грошовий атестат № 70 та зобов'язати Білоцерківський міськвідділ ГУ МВС України в Київській області видати йому новий грошовий атестат у визначеному законом порядку із зазначенням в ньому щомісячної грошової доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2011 року даний позов залишено без розгляду з підстав застосування положень частини 1 статті 100 КАС України.
На вказану ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, а тому застосував до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 100 КАС України.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положенням ч.1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що з даним позовом позивач звернувся 04 квітня 2011 року, про що свідчить вхідний реєстраційний номер та дата його надходження до суду першої інстанції (а.с. 1), в якому просив визнати протиправними дії відповідачів щодо виплати йому щомісячної грошової допомоги у розмірі, що є значно нижчим від визначеного законом розміру; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області здійснити нарахування та виплату недоотриманої ним суми вказаної допомоги у розмірі, визначеному частиною 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 11.11.2004 року по 30.05.2005 року та з 01.06.2005 року по 14.05.2010 року; визнати недійсним грошовий атестат № 70 та зобов'язати Білоцерківський міськвідділ ГУ МВС України в Київській області видати на його ім'я грошовий атестат із зазначенням у ньому щомісячної грошової доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Враховуючи те, що в матеріалах справи не міститься клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та не зазначено причин поважності його пропуску, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.
Що стосується позову в частині визнання недійсним грошового атестату за № 70 та зобов'язання вчинення дій по видачі нового грошового атестату, колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано доказів, які б свідчили про дотримання ним строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів в цій частині позову, а тому колегія суддів позбавлена можливості достовірно встановити зазначені обставини.
З підстав вищевикладених обставин та наведених норм діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Згідно п.1 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Ісаєнко Ю.А.