09 серпня 2012 року м. Київ К-24847/10
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Вербицька О.В., Усенко Є.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі -ДПІ)
на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2009
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010
у справі № 2а-6086/08/6
за позовом підприємства «Пост-АРХ»
до ДПІ
про визнання нечинною першої податкової вимоги.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010, уточнені позовні вимоги задоволено; визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу ДПІ від 21.10.2008 № 1/2872; визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у невиключенні з картки особового рахунку підприємства «Пост-АРХ»податкових зобов'язань з єдиного податку в сумі 7663,09 грн., та зобов'язано ДПІ виключити вказану суму з особового рахунку позивача. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що відповідачем не було внесено зміни до картки особового рахунку платника відповідно до постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2007 № 2-30/7681-2007А.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що наявність у картці особового рахунку позивача боргу з єдиного податку обумовлює формування оспорюваної податкової вимоги в автоматичному режимі.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2003 у справі № 2-23/15060-2003 було задоволено позов підприємства «Пост-АРХ» до податкової інспекції та визнано недійсними першу податкову вимогу від 13.02.2002 № 1/326 на суму 3299 грн. та другу податкову вимогу від 09.07.2002 № 2/1892 на суму 10907,53 грн.; вказане рішення залишено без змін за наслідками його перегляду в апеляційному порядку. Однак суму податкового боргу за цими податковими вимогами не було виключено податковим органом з картки особового рахунку позивача, наслідком чого стало надіслання підприємству «Пост-АРХ»оспорюваної за цим позовом податкової вимоги.
Частиною п'ятою статті 124 Конституції України проголошено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
В силу вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, з урахуванням рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2003 у справі № 2-23/15060-2003 підстави для обліку в картці особового рахунку позивача заборгованості з єдиного податку в сумі 7663,09 грн. відсутні.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.
Відповідно до пунктів 3.1, 4.1 цієї Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.
Пунктом 8.1 Інструкції передбачено, що у картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.
За змістом пункту 11.3 вказаної Інструкції на суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.2001 за № 595/5786 (із змінами). Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.
Наведені положення законодавства дають підстави для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, що дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.
З урахуванням викладеного, суди, встановивши штучне утворення податкового боргу в особовій картці підприємства «Пост-АРХ»внаслідок бездіяльності податкового органу, обґрунтовано задовольнили позов, у зв'язку з чим передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.
2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 у справі № 2а-6086/08/6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:О.В. Вербицька
Є.А. Усенко