30 липня 2012 року м. Київ В/9991/2261/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Лосєв А.М.
Судді: Бухтіярова І.О.
Костенко М.І.
Муравйов О.В.
Приходько І.В.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2012 р.
у справі № 11/336/08-АП (№ К-29258/09 -номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод малогабаритних трансформаторів»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2012 р. у названій справі.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Відповідно приписів статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2012 р. заявник посилається не неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.4, пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі - Закону України «Про податок на додану вартість»).
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Верховного Суду України від 08.09.2009 р., у якій, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Однак, вказане судове рішення Верховного Суду України, не може бути прийнято як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки відповідно до статті 235 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом, а підставою для перегляду судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування саме судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Згідно абз. 3 пункту 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 2 до судових рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, відносяться рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ". Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковим є те, щоб такими рішеннями було розв'язано спір по суті або вони перешкоджали провадженню у справі та в цих рішеннях судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права. Такі рішення не повинні бути скасовані Верховним Судом України, а якщо вказані рішення були підставою для перегляду та розглядалися Верховним Судом України, то необхідно, щоб відносно них був висновок про їх правильність.
До зазначених судових рішень не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 236 -240 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби у допуску справи № 11/336/08-АП (№ К-29258/09 -номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2012 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя(підпис)Лосєв А.М.
Судді:(підпис)Бухтіярова І.О.
(підпис)Костенко М.І.
(підпис)Муравйов О.В.
(підпис)Приходько І.В.