06 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7350/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний
науково -технічний центр стандартизації, метрології та
сертифікації»Міністерства економічного розвитку в торгівлі України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання повної інформації на інформаційний запит від 18.03.2012 року та зобов'язання надати ОСОБА_1 інформацію, яка запитується в запиті від 18.03.2012 року.
В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що 18.03.2012 року позивач звернувся з інформаційним запитом до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про надання відповіді на поставлені у запиті питання. 22.03.2012 року листом відповідач повідомив ОСОБА_1 інформацію лише щодо першого питання у наданому зверненні. Позивач вважає вищевказані дії відповідача неправомірними, та такими, що суперечать Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у скороченому провадженні.
У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України від відповідача надійшли заперечення проти позову у яких зазначено, що 19.03.2012 року до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від ОСОБА_1 надійшов інформаційний запит, у якому висловлено прохання надати відповідну інформацію. У відповідь на вищевказаний запит відповідачем у встановлені законом строки була надана вичерпна відповідь по суті поставлених питань. У зв'язку з чим, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно інформаційного запиту від 18.03.2012 року ОСОБА_1 до генерального директора Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Шипко О.Ф., позивач просив надати відповідь у послідовності на питання у наступній редакції: « 1. Як правильно розуміти записи у Сертифікатах відповідності № UA 1. 024.0014062-09, № UA 1. 024.0003933-10, № UA 1. 024.0018311-11 «профіль системи КВЕ, Німечинна» - чи це профіль виготовлений в Німеччині, чи це просто так ДП «Дніпростандартметрологія» назвало німецькій профіль торгової марки КВЕ, незалежно де - в Німеччині, в Україні, чи в Російській федерації він виготовлений? 2. Яке конкретно підприємство (вкажіть повну назву, юридичну адресу) є виробником полівінілхлоридного профілю торгової марки КВЕ, який повинен був використовуватися ТОВ НВП «Флагман» при виготовлені вікон, дверей балконних та дверей вхідних полівінілхлоридних у відповідності з Сертифікатами відповідності № UA 1. 024.0014062-09, № UA 1. 024.0003933-10, № UA 1. 024.0018311-11? 3. За якими критеріями, ознаками чи маркуванням ДП«Дніпростандартметрологія», при видачі вищезазначених сертифікатів відповідності, ідентифікувало ПВХ профіль торгової марки КВЕ, вироблений німецькою фірмою «profine GmbH KBE Fenstersysteme» від ПВХ профілю торгової марки КВЕ, виробленого ТОВ «Профайн Україна» на заводі в м. Запоріжжя?».
На зазначений інформаційний запит листом № 15-42/1147 від 22.03.2012 року заступник генерального директора з питань підтвердження відповідності - Лех Н.М., повідомив позивача про наступне.
Органом з сертифікації ДП «Дніпростандартметрологія» ТОВ НВП «Флагман», код було видано сертифікати відповідності: №UA 1.024.0014062-09 терміном дії з 13 березня 2009 року до 12 березня 2011 року; №UA1.024.0003933-10 терміном дії з 25 січня 2010 року до 12 березня 2011 року; №UA 1.024.0018311-11 терміном дії з 18 лютого 2011 року до 17 лютого 2012 року;
Стосовно розуміння запису в зазначених сертифікатах відповідності у графі «Продукція» «...профіль системи КВЕ, Німеччина» роз'яснюємо, що компанія profine GmbH (профайн Гмбх), Мюльхаймер Штрасе, буд. 26, 53840, м. Тройсдорф, Німеччина є провідним виробником полівінілхлоридних профілей для виробництва вікон, дверей, а також розробником систем для провідних торгівельних марок Kommerling, КВЕ і Trocal. При цьому, вказана компанія володіє багаточисельними закордонними дочірніми підприємствами, які самостійно займаються виготовленням профілю ПВХ. Для забезпечення стандартного іміджу на відповідних ринках дочірні підприємства використовують переважно торгівельні марки, товарні знаки і патенти головного (материнського) підприємства. ТОВ «ПРОФАЙН Україна», вул. Шолуденка, 21, м. Вишгород, Україна, 01034 (далі по тексту - «ргойпе UA» являється 100%- им дочірнім підприємством компанії proline GmbH (профайн Гмбх), Мюльхаймер Штрасе, буд. 26, 53840, м. Тройсдорф, Німеччина. При цьому, ТОВ «ПРОФАЙН Україна» наладило виробництво профілю полівінілхлоридного у м. Запоріжжі. Як профіль полівінилхлоридний власного виробництва, так і придбаний профіль ПВХ реалізується під торговельною маркою чи товарним знаком, що належить profine GmbH, Німеччина. Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що ТОВ «ПРОФАЙН Україна» має ліцензію на право користування договірними торгівельними марками, договірними товарними знаками для реалізації договірних продуктів, а саме - профіль полівінілхлоридний торгівельної марки КВЕ у вищезазначених сертифікатах відповідності, виданих органом з сертифікації ДП «Дніпростандартметрологія» у графі «продукція» було зазначено «...профіль системи КВЕ, Німеччина». Це значить, що під дію вказаних сертифікатів відповідності підпадає продукції вікна, двері балконні та двері вхідні, що виготовлені в зазначений період дії сертифікатів відповідності з профілю полівінілхлоридного систем КВЕ, а саме: Classica В, Classica А, Е Optima, Elita, Select та Balans, торгівельної марки КВЕ, власником якої являється prof GmbH (профайн Гмбх), Мюльхаймер Штрасе, буд. 26, 53840, м. Тройсдорф, Німеччина. Крім того, у вказаному листі зазначено, що повноваження відповідача щодо порушеного позивачем питання обмежується видачею вищевказаних сертифікатів відповідності ТОВ НВП «Флагман».
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Відповідно до ч.1 ст.13 вказаного Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно ст. 19 цього ж Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Частиною 1 ст.20 вказаного Закону передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав відповідь на інформаційний запит від 18.03.2012 року з дотриманням відповідних строків, передбачених ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Відповідно до ч.1 ст.23 вказаного Закону, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Як вбачається зі змісту інформаційного запиту від 18.03.2012 року, всі поставленні в запиті питання пов'язані між собою і стосується видачі підприємством сертифікатів відповідності ТОВ НВП «Флагман» на продукцію - вікна, двері балконні та двері вхідні полівінілхлоридні.
При цьому, дослідивши зміст листа заступника генерального директора з питань підтвердження відповідності - Лех Н.М. № 15-42/1147 від 22.05.2012 року, суд доходить висновку, що відповідачем була надана вичерпна інформація в межах наданої компетенції, визначеної законом.
За ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Суд, керуючись ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 70 КАС України визначені поняття належності та допустимості доказів, відповідно до якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідь на запитувану позивачем в листі від 18.03.2012 року інформацію надана в межах повноважень, у строки та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в апеляційної скарги у порядок та у строки, встановлені ст. 183-2, ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова, прийнята у скорочену провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя М.В. Дєєв