"08" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/22569/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І., Загороднього А.Ф., Малиніна В.В. (доповідач),
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської РДА Донецької області на постанову Апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської РДА Донецької області, ГУ ДКУ у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернувся до Волноваського районного суду Донецької області з адміністративним позовом до відповідачів про стягнення недорахованої разової допомоги до 5 травня за 2007-2009 роки та визнання дій відповідача в недоплаті зазначеної допомоги протиправними.
Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 01 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано дії відповідача протиправними та стягнуто з УПСЗН Волноваської РДА Донецької області на користь позивача недоплачену разову допомогу до 5 травня за 2007 рік -1 585 грн., за 2008 рік -1 859 грн., за 2009 рік -1 922 грн. у розмірі 4 мінімальних пенсій за віком як учасник війни, що має урядові нагороди, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог за 2007-2008 роки та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позову. В частині задоволених позовних вимог за 2009 рік постанову суду першої інстанції змінено та зобов'язано УПСЗН Волноваської РДА Донецької області нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу до 5 травня за 2009 рік у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його рішення скасувати та постановити нове про відмову у задоволені позову.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності здійснення перерахунку та виплати разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007-2009 роки.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом апеляційної інстанції, позивач має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням, знаходиться на обліку у відповідача та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України №3551-12, щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Матеріали справи спростовують доводи позивача, що його було нагороджено орденами за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки ВВВ, а тому має місце застосуванню до спірних правовідносин вище зазначена норма Закону з визначеним розміром грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог за 2007-2008 роки, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у відповідача не було правових підстав для здійснення такої виплати за спірний період.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що у 2007 році позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 55 грн., у 2008 році -65 грн.
Статтею 14 цього Закону в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Проте звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Посилання судів на рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, яким визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України 2007 рік», не приймаються судом касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Однак, як видно з матеріалів справи, відповідачем здійснено виплату щорічної разової допомоги позивачу у квітні 2007 року, тобто до визнання неконституційною норму Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»в частині визначення суми виплати щорічної разової допомоги на оздоровлення.
Оскільки на час виникнення спірних відносин, а саме: на дату нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»були діючими, то відповідач обґрунтовано керувався положеннями саме цього закону. Отже, у суддів попередніх інстанцій не було підстав для визнання неправомірними дій відповідача та для його зобов'язання провести відповідні виплати.
Аналогічне обґрунтування міститься на спірний період 2008 року.
Рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення статті 20 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким встановлено виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Разом з цим, посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 в частині визнання неконституційними положення статті 20 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»є помилковим, оскільки зазначене рішення було прийняте після проведення виплати цієї допомоги.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що дія нормативного акту поширюється лише на ті відносини, які виникли після набрання ним чинності. Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, прийняте після того, як позивачу була проведена виплата грошової допомоги до 5 травня, а тому відповідач на момент виплати діяв правомірно, згідно діючого, на той час, законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи дійшов помилкового висновку про те, що у 2007-2008 роках виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства, оскільки правові підстави для здійснення такої виплати за спірний період відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»були відсутні.
Що стосується позовних вимог за 2009 рік, то колегія суддів зазначає, що час виникнення даних спірних правовідносин, Конституційним судом України рішень, щодо визнання розмірів виплат разової грошової допомоги до 5 травня, неконституційними не приймалось.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»зазначено, що Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Виплати, передбачені ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводяться, виходячи з мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.54 Закону України від 26.12.2008р. № 835-VІ "Про Державний бюджет України на 2009р." прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до соціальних демографічних груп населення в 2009 році встановлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто в розмірі для осіб, які втратили працездатність - 498 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що вимоги позивача про стягнення недоотриманих сум щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені рішення, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської РДА Донецької області, - залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської РДА Донецької області, ГУ ДКУ у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: В.В.Малинін
В.І.Бутенко
А.Ф.Загородній
Суддя В.В. Малинін