02 серпня 2012 року м. Київ В/9991/2570/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
судді-доповідача Ємельянової В.І
суддів: Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Головчук С.В.
Загороднього А.Ф.
перевіривши заяву ОСОБА_5
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2012 року
у справі № 2а-3686/10/1226
за позовом ОСОБА_5
до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області
про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2012 року у названій справі.
Відповідно до статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Перевіривши доводи заяви та надані матеріали, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про перерахунок пенсії.
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 22 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_5 було відхилено, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року залишено без змін.
Залишаючи без змін постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року, якою було відмовлено в задоволенні позовних вимог, суд касаційної інстанції, врахувавши положення статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік відсутні, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно при обчисленні пенсії, а застосування його для перерахунку є безпідставним.
У заяві ОСОБА_5 посилається не неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2011 року (К/9991/5092/11) та від 23 лютого 2011 року (К-32050/10) в яких, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 21 березня 2012 року № 21-449а11 у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Лугутинському районі Луганської області про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, управління ПФУ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Наведену правову позицію Верховного Суду України було враховано Вищим адміністративним судом України під час прийняття ухвали з даної справи, про перегляд якої порушено питання у заяві ОСОБА_5. Тобто фактично прийняття зазначеної ухвали є, по суті, результатом дотримання Вищим адміністративним судом України вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства.
Посилання ОСОБА_5 на неоднакове застосування норм матеріального права не може бути прийнято виходячи з наступного.
Із зазначених рішень, на які посилається заявник, вбачається, що залишаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, Вищий адміністративний суд України застосував положення підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та положення частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані неконституційними.
Тобто із наведених рішень видно, що в цих випадках суд касаційної інстанції не застосував норму, яка на думку заявника неправильно застосована під час вирішення її справи.
Зважаючи на викладене, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 236 -240 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні вимоги про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про перерахунок пенсії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.І. Ємельянова
Судді: С.В. Білуга
О.І. Гаманко
С.В. Головчук
А.Ф. Загородній