06 серпня 2012 року 2а-2860/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.
при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання незаконним рішення податкового органу, оформленого листом від 14.02.2012 № 1810/282/10/62, щодо розірвання в односторонньому порядку договору "Про визнання електронних документів" від 10.11.2009 № 560.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган безпідставно в односторонньому порядку розірвав укладений з ним договір "Про визнання електронних документів". Позивач вважає ці дії відповідача протиправними і такими, що порушують його права як платника податків, тому звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 22.06.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 05.07.2012, відкладено на 06.08.2012 у зв'язку з неявкою до суду представників сторін.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
У призначений день і час до суду з'явився представник позивача. Представник податкового органу до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи дані обставини, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача - суб'єкта владних повноважень.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Податковий орган заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрований 12.12.1997 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції в Київській області Державної податкової служби.
У листопаді 2009 року між Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області та ОСОБА_2 укладено договір "Про визнання електронних документів" від 10.11.2009 № 560, на підставі якого платнику податків надано можливість подавати до податкового органу податкову звітність та інші податкові документи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях.
Враховуючи, що укладення вказаного договору випливає з реалізації податковим органом владних управлінських функцій, даний спір належить до категорії публічно-правових спорів та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Умовами договору (пункт 4) передбачено, що податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.
Таким чином, лише дві обставини утворюють підстави для розірвання договору податковим органом в односторонньому порядку: 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) в разі зміни платником податків місця реєстрації.
У лютому 2012 року позивач отримав від Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби лист від 14.02.2012 № 1810/282/10/62, яким податковий орган повідомив позивачу про розірвання в односторонньому порядку договору від 10.11.2009 № 560 на виконання підпункту 6.4 пункту 6 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 16.04.2008 за № 320/15011. При цьому, жодних обставин, які стали підставою для розірвання договору в листі не зазначено.
Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, після розмови з працівниками податкового органу він дізнався, що договір розірвано, начебто, через зміну позивачем місця реєстрації.
З дослідженого в судовому засіданні копії договору "Про визнання електронних документів" від 10.11.2009 № 560 вбачається, що місцезнаходженням (місцем проживання) позивача є: 07400, АДРЕСА_1.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 проживає за тією ж адресою, що зазначена в договорі - 07400, АДРЕСА_1. Запис про відсутність відповідача за адресою місця проживання в Єдиному державному реєстрі відсутній.
Усі судові повідомлення, що направлялися позивачу судом за вказаною адресою доставлені підприємством поштового зв'язку й отримані позивачем.
Згідно з даними акредитованого центру сертифікації ключів -Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Сертифікаційний Центр" фізична особа -підприємець ОСОБА_2 має посилений сертифікат відкритого ключа строком дії від 31.10.2011 до 30.10.2013. Адреса місця проживання ОСОБА_2 - 07400, АДРЕСА_1.
Таким чином, суд встановив, що позивач з моменту укладення договору "Про визнання електронних документів" від 10.11.2009 № 560 до дня судового розгляду місця проживання не змінював. Крім того, позивач має діючий посилений сертифікат відкритого ключа.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з органами державної податкової служби може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Формування та подання податкових документів в електронному вигляді із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації, здійснюється платниками податків на підставі Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 16.04.2008 за № 320/15011, а також договору про визнання електронних документів, типова форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ вказаної Інструкції орган Державної податкової служби, де зареєстрований платник податків, на його запит: видає два примірники договору; записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
Як вже зазначалось судом, податковий орган повідомив позивачу про розірвання в односторонньому порядку вказаного договору посилаючись на підпункт 6.4 пункту 6 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яким врегульовано дії податкового органу при укладанні договору, а саме: податковий орган звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС, а в разі невідповідності реквізитів, - повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору.
Однак, у даній справі податковий орган в порушення встановленого порядку вчинив розірвання в односторонньому порядку вже діючого договору.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до пункту 4 договору "Про визнання електронних документів" від 10.11.2009 № 560, укладеного між Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області та ОСОБА_2 податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач проживає за адресою: 07400, АДРЕСА_1, яка зазначена в договорі від 10.11.2009 № 560 та відповідає реєстраційним даним ОСОБА_2 та даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до статті 16 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зокрема про адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Позивач також має посилений сертифікат відкритого ключа.
Приймаючи рішення про розірвання договору, податковий орган порушив вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та умови договору від 10.11.2009 № 560 в частині його розірвання в односторонньому порядку.
В рішенні про розірвання договору, викладеному в листі листом від 14.02.2012 № 1810/282/10/62, податковий орган не зазначив жодних підстав для його розірвання, а суду не надав жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
За наведених обставин позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, оформлене листом від 14.02.2012 № 1810/282/10/62, щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 10.11.2009 № 560 про визнання електронних документів, укладено з ОСОБА_2.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір у сумі 32 (тридцять дві) гривень 19 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "10" серпня 2012 р.