Cправа № 2a-0770/147/12
Рядок статзвіту № 10.1
Код - 11
23 лютого 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д. за участю секретаря судового засідання Луцанич А.М. та сторін, які беруть участь у справі:
представника позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до відкритого акціонерного товариства "Закарпатм'ясопромсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 11825,64 грн., -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 23 лютого 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 лютого 2012 року.
Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Закарпатм'ясопромсервіс" в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 11825,64 грн.
23.02.2012р. від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.
Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №662416 відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання з 25.03.1999р., а також зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в розумінні ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"), а з 01.01.2004р. як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а з 01.01.2011р.и як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в розумінні ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2012р. №2464.
Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за норами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регламентується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція №21-1) Визначення сум до відшкодування. формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.
Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Обов'язок підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в 100 відсотковому відношенні до таких до таких витрат передбачений ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", де визначається об'єкт для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також його ставка.
Відшкодування Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно Тарифів на оплату послуг, пов'язаних із оплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених Наказом Держкомзв'язку інформації України № 166 від 22.07.2004 року, становлять для міста 0, 79 % від суми пенсії, для села 1,56 % від суми пенсії.
Громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 працювали на підприємстві відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день, на роботах та за професіями, передбаченими Списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Це дало їм право на призначення пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до розділу 6 Інстркуції №21-1 відповідачу надсилалися відповідні повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
З вересня по листопад 2011р., згідно розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідачу нараховано до сплати 11825,64 грн.
На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до відкритого акціонерного товариства "Закарпатм'ясопромсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 11825,64 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Закарпатм'ясопромсервіс" (вул. Грушевського, буд. 2, Ужгород, Закарпатська область, 88000, код 05518960) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 11825,64 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень шістдесят чотири копійки) грн.
3.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Маєцька Н.Д.