Дата документу 27.07.2012
Справа №815/9348/2012
27 липня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
Головуючого - судді Редько О.В.
при секретарі -Панченко Н.М.
за участю прокурора -Мануйленко К.А.
Адвоката -Строкань Є.В.
За участю представника КУ «Мелітопольский психіатричний диспансер»Запорізької обласної ради -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул.Дзержинського, 90, м.Мелітополь, Запорізької області заяву головного лікаря КУ «Мелітопольский психіатричний диспансер»Запорізької обласної ради ОСОБА_3 про припинення примусового заходу медичного характеру відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
На диспансерному обліку в КУ «Мелітопольский психіатричний диспансер»Запорізької обласної ради знаходиться ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 із діагнозом легка розумова відсталість, виражена дебільність без розладів поведінки. У липні 2003 року у ході сімейної сварки ударом сокири вбив чоловіка сестри.
У вересні 2003 року прийшов амбулаторну судово-психіатричну експертизу і був визнаний неосудним.
Рішенням Мелітопольського міського суду від 26.11.2003 ОСОБА_4 було присуджено примусову міру медичного характеру у формі примусового лікування у стаціонарному психіатричному відділенні із суворим наглядом. Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.07.2011 року припинено примусове лікування у психіатричній лікарні ОСОБА_4 із звичайним типом нагляду і він переведений на амбулаторне примусове психіатричне лікування.
Згідно з рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 16.12.2011 року ОСОБА_4 продовжено примусову міру медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
За останні 6 місяців хворий знаходиться на постійному амбулаторному лікуванні, спостерігався дільничним лікарем-психіатром, проходив стаціонарне лікування у Молочанській психіатричній лікарні з 12.01.2012 по 26.04.2012. В останні місяці стан хворого значно поліпшився, присутня критика до скоєного злочину, агресивних тенденцій не має,виконує домашню роботу, має реальні наміри на майбутнє, підробляє вантажником на ринку. За рішенням комісії лікарів-психіатрів на даний час хворий критично оцінює скоєний злочин, обіцяє в подальшому щомісячно відвідувати психіатра, добровільно приймати лікування,не виявляє протиправні наміри, тобто не є соціально-небезпечним та не потребує продовження примусових мір медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
На підставі викладеного головний лікар КУ «Мелітопольский психіатричний диспансер»Запорізької обласної ради ОСОБА_3 просить припинити примусові міри медичного характеру відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, який вважає, що подання може бути задоволено за умови застосування ч.6 ст.94 КК України, захисника, який підтримав заяву представника КУ «Мелітопольский психіатричний диспансер»Запорізької обласної ради, який просив задовольнити заяву, дійшов висновку, що заява може бути задоволена за умови застосування ч.6 ст.94 КК України.
Відповідно до ч.6 ст.94 КК України якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ч.3 ст.95 КК України у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
Згідно з висновком лікарів-психіатрів в останні місяці стан хворого значно поліпшився, присутня критика до скоєного злочину, агресивних тенденцій не має,виконує домашню роботу, має реальні наміри на майбутнє, підробляє вантажником на ринку. За рішенням комісії лікарів-психіатрів на даний час хворий критично оцінює скоєний злочин, обіцяє в подальшому щомісячно відвідувати психіатра, добровільно приймати лікування,не виявляє протиправні наміри, тобто не є соціально-небезпечним та не потребує продовження примусових мір медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Останні раз рішення про продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги приймалося 16 грудня 2012 року, тобто більше ніж пів року назад. У судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, сестри ОСОБА_4 погодилися бути його піклувальниками з обов'язковим лікарським наглядом.
Керуючись ст.ст. 419,422 КПК України,
Заяву головного лікаря КУ «Мелітопольский психіатричний диспансер»Запорізької обласної ради ОСОБА_3 про припинення примусового заходу медичного характеру відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 -задовольнити.
Припинити міри примусового заходу медичного характеру відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 із діагнозом легка розумова відсталість, виражена дебільність без розладів поведінки.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 із діагнозом легка розумова відсталість, виражена дебільність без розладів поведінки передати на піклування його сестрам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з обов'язковим лікарським наглядом.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту її проголошення.
Суддя: