Справа № 1306/2142/2012
19 квітня 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Івасівки А.П.
при секретарі - Кіндратишин Л.Р.
з участю прокурора Малахівського Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні ДВК-40 УДПтСУ у Львівській області спільне подання адміністрації ДВК - 40 та спостережної комісії при Дрогобицькому міськвиконкомі про відмову в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого; засудженого 29.10.2010 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст.368, ч.3 ст.191, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 358, ст..70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з виконавчими, організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками на 3 роки. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 05.04.2011 року вирок від 29.10.2010 року частково змінено, вважати засудженим за ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст.368 ст.69, ч.3 ст.191, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 358, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та заяву ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, -
встановив:
До Дрогобицького міськрайонного суду надійшло спільне подання адміністрації ДВК - 40 та спостережної комісії при Дрогобицькому міськвиконкомі без клопотання про відмову в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням ОСОБА_1 та заява про заміну невідбутої частини покарання більш м"яким засудженого ОСОБА_1
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що працює дяком в церкві «Бориса та Гліба»в ДВК-40, веде духовний хор. Разом з тим, він є людиною похилого віку, не в змозі працювати нарівні з іншими засудженими. Окрім цього, у нього хвора дружина, який ще можливо залишилося жити два місяці. Заяву підтримав і просить її задоволити, так як на волі зможе доказати своє виправлення.
Представник адміністрації установи подання підтримав, просить його задоволити та не заміняти ОСОБА_1 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі покаранням на виправні роботи.
Вислухавши пояснення засудженого, який підтримав свою заяву та попросив задоволити її, думку прокурора, який підтримав подання, та просив відмовити в задоволенні заяви засудженого оскільки засуджений ОСОБА_1 не став на шлях виправлення, перевіривши матеріали особової справи засудженого, суд не знаходить підстав для заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді виправних робіт, виходячи з наступних міркувань:
З матеріалів справи вбачається, що вироком від 29.10.2010 року Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст.368, ч.3 ст.191, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 358, ст..70 КК України його засуджено до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з виконавчими, організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками на 3 роки. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 05.04.2011 року вирок від 29.10.2010 року частково змінено, вважати засудженим за ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст.3 68 ст. 69, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В решті вирок залишено без змін. Початок терміну - 23 листопада 2008 року, кінець терміну - 23 листопада 2012 року.
Статтею 82 КК України передбачено, що особам, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення і після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Статтею 407 КПК України передбачено, зокрема, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням відповідно до вимог ст. 82 КК України застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покаранням, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх.
Таким чином, основною підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є лише спільне подання органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії.
З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_1 встановлено, що останній вчинив умисний тяжкий злочин, за який йому було призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На даний час засуджений фактично відбув більше половини строку покарання: невідбутими залишились 7 місяців 04 днів позбавлення волі.
Як вбачається з наданої суду характеристики, складеної виконуючим обов'язки начальника відділення соціально-виховної та психологічної служби ОСОБА_2 та затвердженої 22.02.2012 року начальником Дрогобицької ВК-40 ОСОБА_3, встановлено, що засуджений ОСОБА_1. за час відбуття покарання не став на шлях виправлення з тих підстав, що хоча останній протягом відбування покарання двічі заохочувався, однак тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності за допущені злісні порушення режиму тримання, у відношенні до представників адміністрації ввічливий, однак робить це з метою поблажливого ставлення до нього, залучається до робіт по благоустрою до яких відноситься задовільно, приймає участь в самодіяльних організаціях засуджених, член санітарно-побутової секції, задіяний до програми диференційованого виховного впливу «фізкультура і спорт», та «Духовне відродження», однак до їх реалізації не прагне, комісією установи спільно зі спостережною комісією при Дрогобицькому міськвиконкомі засудженому відмовлено в застосуванні до нього ст. 101 КВК України, 81 та 82 КК України як такому, що не досяг відповідного ступеню виправлення, а тому до нього не може бути застосовано на підставі ст. 82 КК України заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні подання від 22.02.2012 року адміністрація ДВК-40 та спостережна комісії при Дрогобицькому міськвиконкомі не клопочуть перед Дрогобицьким міськрайонним судом про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_1 Засуджений надав довідки про те, що адміністрація ППФ «Глобус»гарантує його працевлаштування на посаду завідуючого складу з обов'язковою виплатою 1300 грн. заробітної плати та одночасно бере на себе зобов'язання по здійсненню контрою за його поведінкою (клопотання та виписка з протоколу засідання трудового колективу від 09.12.2011 року). Вину у вчиненні злочину не визнає.
Окрім того, під час проведення судових засідань засуджений ОСОБА_1 допустив два порушення режиму відбування покарання, за які двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності: 05.04.2012 року оголошено попередження за виготовлення та зберігання саморобного ключа з метою порушення локалізації; 11.04.2012 року за зберігання заборонених предметів (мобільного телефону, двох сім-карток та зарядного пристрою до вказаного мобільного телефону) поміщався в ДІЗО терміном на 10 діб. Вказані стягнення не зняті та не погашені у встановленому порядку кримінально-виконавчим кодексом, тому засуджений вважається злісним порушником режиму тримання.
Вину в дисциплінарних проступках не визнає та вважає їх незаконно накладеними.
Разом з тим засудженим було долучено грамоту Свалявської районної ради та районної держадміністрації від 24.08.2007 року про нагородження Березниківського сільського голови ОСОБА_1 за сумлінну працю, особистий внесок у становлення і розвиток правової держави, активну участь у громадському життя краю та з нагоди відзначення Дня Незалежності України. Подяку Свалявської районної ради та районної держадміністрації від 17.05.2007 року Березниківському сільському голові ОСОБА_1 за значний особистий вклад у виконання програми економічного, соціального та культурного розвитку району та з нагоди відзначення Дня села Березники; Указ УПЦ Київського Патріархату від 14.11.2007 року №1864 про нагородження Березниківського сільського голови ОСОБА_1 Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня. Суд критично ставиться до вищезгаданих документів, так як вони не свідчать про виправлення засудженого, не місять його характерезуючих даних (такі були надані йому до засудження).
Окрім цього, надано медичні довідки про стан здоров"я дружини, які не містять даних про те, що дружина ОСОБА_5 має онкологічне захворювання, як він сам стверджував.
Прокурор, який підтримав подання та просив суд відмовити в застосуванні до засудженого ОСОБА_1 ст. 82 КК України і розглянувши вище зазначені документи заявив, що такі були вручені засудженому ще до моменту скоєння ним злочину, тобто до 23 листопада 2008 року, вини засуджений не визнає, тому таке не відповідає вимогам Постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м"яким», оскільки суд повинен приділяти увагу ставленню засудженого до скоєння злочину, його ставлення праці та навчання (зі слів засудженого він окрім відвідування церкви при колонії ініціативи до суспільно-корисної праці не проявляв), відвідування церкви, її прибирання після богослужінь є проявом особистого ставлення засудженого до вільного вибору віросповідання та відповідає вимогам Конституції України. Окрім цього, станом на 19.04.2012 року наявні два заохочення засудженого та п"ять дисциплінарних стягнень, усі за злісні порушення режиму тримання. У засудженого була можливість подати оскарження на накладені на нього дисциплінарні стягнення, однак він цього на зробив, відмова від надання пояснень не звільняє від відповідальності, згідно висновків службових розслідувань вина засудженого встановлена. З огляду на вищенаведене суд приходить до переконання, що заява засудженого не є обґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення, а подання слід задоволити.
При таких обставинах суд вважає, що не можливо замінити засудженому ОСОБА_1 не відбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт. Разом з тим, спільне подання адміністрації ДВК - 40 та спостережної комісії при Дрогобицькому міськвиконкомі слід задоволити.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 57, 82 КК України, ст. 107 КВК України, ст. 407 КПК України, суд, -
постановив:
Спільне подання адміністрації ДВК - 40 та спостережної комісії при Дрогобицькому міськвиконкомі задоволити, а засудженому ОСОБА_1 в заміні не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням - відмовити.
Постанова підлягає оскарженню до апеляційного суду Львівської області впродовж семи діб з дня її оголошення.
Суддя __________ А.П. Івасівка