01 серпня 2012 року справа № 5020-2/027
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А. розглянувши матеріали справи №5020-2/027
за позовом Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна
фірма «Иста»
(вул. Коломійця, 9, м. Севастополь, 99040)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду комунального майна Севастопольської міської ради
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)
про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні майном,
за участю представників:
позивач (СМР) - явку уповноваженого представника не забезпечив;
відповідач (ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Иста») - явку уповноваженого представника не забезпечив;
третьої особи (ФКМ СМР) - Бекетової Наталії Сергіївни - представник, довіреність б/н від 25.07.2012.
Суть спору:
19.02.2010 Севастопольська міська Рада звернулась до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Иста»(далі ТОВ «Иста», відповідач) про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд комунального майна Севастопольської міської ради.
У своєї позовній заяві позивач посилається на статті 16, 391, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він є власником майна -вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 69,30 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яким володіє на праві комунальної власності. Вважає, що на даний час відповідач безпідставно користується зазначеним майном та не повертає його власнику, що й стало причиною його звернення до суду з відповідними вимогами про зобов'язання відповідача звільнити вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та повернути зазначене майно позивачу.
Ухвалою суду від 23.02.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Ухвалою суду від 10.06.2010 провадження у справі зупинено до розгляду Ленінським районним судом міста Севастополя справи № 2-3355/2010 за позовом ОСОБА_3 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради, за участю третьої особи Севастопольської міської Ради про відміну наказу, відміну свідоцтва про право власності та відміну державної реєстрації права власності на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 67,3 кв.м з ганком по АДРЕСА_1, яке видане 13.08.2009, скасування пункт 37 наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 974 від 30.07.2009.
Розпорядженням керівника апарату суду від 26.03.2012 № 40 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-2/027.
Відповідно до ст.21 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), автоматизованою системою документообігу суду справу визначено судді Янюк О.С.
Ухвалою суду від 28.03.2012 позовну заяву прийнято до провадження суддею Янюк О.С.
Розпорядженням голови суду №128 від 03.07.2012 у зв'язку з закінченням повноважень судді Янюк О.С. відповідно до пункту 3.3. Рішення зборів суддів від 28.12.2010 (в редакції від 02.07.2012) справу № 5020-2/027 передано до провадження судді Харченка І.А.
Ухвалою суду від 06.07.2012 справу прийнято до свого провадження суддею Харченком І.А.
Ухвалою суду від 06.07.2012 поновлено провадження у справі, розгул справи призначено на 01.08.2012.
У судове засідання позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Так, із змісту ст.22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
З урахуванням того, що явка зазначених осіб обов'язковою судом не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю за наявними матеріалами справи.
Відповідач, правом, наданим йому ст. 59 ГПК України не скористався та письмового відзиву на позов не надав.
У судовому засіданні представник третьої особи підтримав позов з підстав у ньому викладених та наполягав на його задоволенні.
На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін та відповідача, суд -
01.02.2012 між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (Орендодавець) та ТОВ «Иста»(Орендар) був укладений договір №12-05 оренди нерухомого майна (далі -Договір) (арк. с 7-8).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 69,30 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі РЕП-22, вартість якого станом на 31.12.2003 складає 63 400 грн.
Відповідно до пункту 2.4. вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкту оренди.
Строк дії договору встановлено до 26.01.2009 (пункт 7.1. Договору).
01.02.2005 на виконання умов договору за участю представників Орендаря та Орендодавця було складено Акт прийому -передачі орендованого майна (арк. с 9)
Правонаступником Управління з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (далі -Фонд)
13.08.2009 територіальній громаді м.Севастополя в особі Севастопольської міської Ради Фондом було видано свідоцтво про право комунальної власності на вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ( з № 122- по 122-7) загальною площею 67,3 кв.м. з крильцем (арк. с 10).
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 27.01.2012 визнано незаконним та скасовано Свідоцтво про право власності територіальної громади м.Севастополя в особі Севастопольської міської Ради на вбудовані нежитлові приміщення з №122-1 по №122-7 загальною площею 67,3 кв.м. по АДРЕСА_1 в реєстровій книзі 1 тер.гр.стор.16 за реєстровим номером 3401 від 08.09.2009 (арк. с 72-73).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку представника третьої особи, суд дійшов висновку про неможливість задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів
Поняття права власності визначено статтею 316 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), згідно з частиною першою якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
У відповідності до статті 328 ЦКУкраїни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 391 ЦК України зазначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У статті 1212 ЦК України зазначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 27.01.2012, яке, відповідно до супровідного листа Ленінського районного суду м.Севастополя від 25.06.2012 за №43787 станом на 26.06.2012 не оскаржувалось, скасовано запис про реєстрацію права власності територіальної громади м.Севастополя в особі Севастопольської міської Ради на вбудовані нежитлові приміщення з №122-1 по №122-7 загальною площею 67,3 кв.м. по АДРЕСА_1.
У зазначеному рішенні також встановлено, що спірні приміщення на праві спільної власності належать всім власникам квартир у житловому будинку АДРЕСА_1
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивачем не доведено його право власності на спірне майно - вбудовані нежитлові приміщення з №122-1 по №122-7 загальною площею 67,3 кв.м. по АДРЕСА_1, а отже й не доведено порушення прав позивача як власника майна.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача звільнити вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та повернути зазначене майно позивачу.
В силу статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення суд залишає за позивачем
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 06.08.2012
Суддя І.А.Харченко
Розсилка рекомендованою кореспонденцією з повідомленням:
(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)
ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Иста»
(вул. Коломійця, 9, м. Севастополь, 99040)
Фонд комунального майна Севастопольської міської ради
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)