ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-62/7738-2012 01.08.12
за позовом: Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 02670408
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гордієнко Олени Віталіївни, м.Київ, код НОМЕР_1
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, ЄДРПОУ 26199097
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у м.Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 37975277
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 2 425,81 грн.
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Гулько А.Б. -по дов.
від відповідача: Каравай Е.С. -по дов.
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
в засіданні брали участь:
прокурор: Чащевий Д.І. -за посв.
Київський прокурор захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі позивача, Київської міської ради, м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Гордієнко Олени Віталіївни, м.Київ про:
- зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,09 га, за адресою: квартал №27 Дніпровського лісництва біля озера Берізка у Дніпровському районі м.Києва та повернути Київській міській раді;
- стягнення з відповідача 2 425,81 грн. спричиненої державі шкоди на користь позивача.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, внаслідок чого було встановлено факт самовільного використання Фізичною особою-підприємцем Гордієнко Оленою Віталіївною під розміщення та обслуговування тимчасових споруд закладу громадського харчування спірної земельної ділянки без відповідних правоустановчих документів, що є порушенням ст.ст.126, 211 Земельного кодексу України.
Відповідач у відзиві б/н від 07.07.2012р. та у судових засіданнях 11.07.2012р., 01.08.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що на його думку, спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Фізичної особи-підприємця Гордієнко Олени Віталіївни на законних підставах, зокрема посилався на укладений між відповідачем та Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договір №442-01/36 від 10.04.2012р. про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва, а також на паспорт прив'язки тимчасової споруди, виданий відповідачеві 06.09.2011р. Комунальною організацією «Інститут генерального плану м.Києва»та на довідку №442-01/36 від 10.04.2012р. про функціональне призначення тимчасової споруди, видану Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення.
Прокурор та позивач у судових засіданнях 11.07.2012р. та 01.08.2012р. позов підтримали у повному обсязі. Крім того, представником позивача були подані письмові пояснення №29/230-1282 від 10.07.2012р., відповідно до яких зазначено, що станом на момент вирішення спору Київською міською радою не приймалися рішення про передачу у власність чи користування відповідачеві спірної земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2012р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ.
Представник третьої особи 1 у судові засідання 11.07.2012р. та 01.08.2012р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №17965500. При цьому третя особа 1 у поясненнях №08-55/19022 від 06.07.2012р. та №185/12-юр від 10.07.2012р. позов Київської міської ради підтримала у повному обсязі, зазначаючи, що у відповідача відсутні передбачені законодавством правоустановчі документи на спірну земельну ділянку.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2012р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну екологічну інспекцію у м.Києві, м.Київ. Представник третьої особи 2 у судове засідання 01.08.2012р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №21347292.
Одночасно, ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
За приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що треті особи у судові засідання 11.07.2012р. та 01.08.2012р., не з'явилися, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та прокурора, господарський суд встановив:
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно із ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Частиною 1 ст.3 вказаного Кодексу встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин належить, зокрема, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.
Виходячи зі змісту Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м.Києві, який затверджено рішенням №16/890 від 25.09.2003р. Київської міської ради, забезпечення здійснення самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Самоврядний контроль передбачає, зокрема, контроль за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю, проектної документації тощо; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. Самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється, у тому числі, шляхом проведення перевірок.
Відповідно до п.3.1 вказаного Порядку, Головне управління при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань, організує і здійснює самоврядний контроль у м.Києві за дотриманням встановленого порядку набуття і реалізації права на землю в межах м.Києва; вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі, щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що посадові особи Головного управління мають право, зокрема, складати акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства та подавати в установленому порядку матеріали про результати перевірок до відповідних органів для притягнення винних осіб до відповідальності, а також подавати зібрані документи до Київської міської ради.
Як свідчать матеріали справи, 01.06.2012р. посадовою особою - головним спеціалістом Головного управління земельних ресурсів Сипченко Валерієм Івановичем в присутності представників Київської прокуратури захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері, Інспекції ДБК в м.Києві, Державної екологічної інспекції в м.Києві, було проведено перевірку та складено акт №262/04 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого встановлено наступне:
У відповідності до бази даних автоматизованої системи ПК «Кадастр»земельна ділянка в кв.№27 Дніпровського лісництва біля озера Берізка (озеро Лісне) у Дніпровському районі м.Києва обліковується за Державним комунальним підприємством Дарницьке лісопаркове господарство (водоохоронна зона, обліковий номер 66:430:110, площа 55169,28 кв.м) на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування. Перевіркою з виїздом на місце встановлено використання Фізичною особою-підприємцем Гордієнко Оленою Віталіївною частин зазначеної земельної ділянки орієнтовно площею 0, 09 га для розміщення, експлуатації та обслуговування тимчасових споруд (літнє кафе з елементами благоустрою території, торгівельний кіоск, непрацююча сауна). Документи, що посвідчують право власності або право користування землею, в тому числі, на умовах оренди, у відповідності до вимог ст.126 Земельного кодексу України за вказаною адресою у Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровані (відсутні).
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом 2 зазначеного Кодексу встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст.124 вказаного нормативно-правового акту передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За змістом ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.
Відповідно до вимог вказаної статті право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Як свідчать матеріали справи, відомості про прийняття органами місцевого самоврядування рішень щодо надання у власність або користування відповідача земельної ділянки площею 0,09 га, за адресою: квартал №27 Дніпровського лісництва біля озера Берізка у Дніпровському районі м.Києва, а також отримання відповідачем передбачених ст.126 Земельного кодексу України документів на право власності або користування вказаною земельною ділянкою у справі відсутні.
Так, відповідачем, у відповідності до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, зазначені вище факти належними та допустимими доказами не спростовані, належного договору оренди або відповідного акту на спірну земельну ділянку до матеріалів справи не представлено.
Враховуючи зазначене та приймаючи до уваги пояснення №29/230-1282 від 10.07.2012р. Київської міської ради судом встановлено, що орендні відносин між позивачем та відповідачем стосовно спірної земельної ділянки відсутні.
Як було зазначено вище, відповідач у відзиві б/н від 07.07.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що, на його думку, спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Фізичної особи-підприємця Гордієнко Олени Віталіївни на законних підставах.
В обґрунтування вказаного твердження відповідач посилається на укладений між відповідачем та Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договір №442-01/36 від 10.04.2012р. про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва, а також на паспорт прив'язки тимчасової споруди, виданий відповідачеві 06.09.2011р. Комунальною організацією «Інститут генерального плану м.Києва»та на довідку №442-01/36 від 10.04.2012р. про функціональне призначення тимчасової споруди, видану Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення.
Проте, зазначені заперечення відповідача, за висновками суду, є безпідставними у зв'язку із наступним.
Як свідчать матеріали справи, 10.04.2012р. між Фізичною особою-підприємцем Гордієнко Оленою Віталіївною та Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було укладено договір №442-01/36 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва.
Відповідно до п.1.1 зазначеного правочину, предметом цього договору є сплата платником (відповідачем) пайової участі (внеску) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва.
При цьому, положення договору №442-01/36 від 10.04.2012р. про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва жодним чином не нівелюють обов'язків відповідача щодо оформлення у передбачений законодавством спосіб свого права на користування землею. Зі змісту вказаного договору вбачається, що наслідком його укладання та виконання є видача довідки про функціональне призначення тимчасової споруди, в порядку передбаченому рішенням №2/7339 від 26.01.2012р. Київської міської ради «Про деякі питання здійснення підприємницької діяльності в тимчасових спорудах».
Крім того, згідно п.п.1.1-1.3 рішення №56/5443 від 24.02.2011р. Київської міської ради «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради»(в чинній станом на момент укладання зазначеного договору пайової участі редакції від 05.04.2012р.) пайова участь (внесок) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва є внеском на фінансування заходів з благоустрою м.Києва (утримання, ремонту та будівництва об'єктів благоустрою), який сплачують до бюджету міста Києва власники тимчасових споруд (малих архітектурних форм) у грошовому виразі (гривнях) без ПДВ у цінах поточного року. Залучені кошти спрямовуються виключно на фінансування заходів з благоустрою м.Києва (утримання, ремонту та будівництва об'єктів благоустрою).
Положеннями Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»(п.3.3) встановлено, що ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому, такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 Земельного кодексу України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подані відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції договір №442-01/36 від 10.04.2012р. про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м.Києва, паспорт прив'язки тимчасової споруди від 06.09.2011р., виданий Комунальною організацією «Інститут генерального плану м.Києва»та довідка №442-01/36 від 10.04.2012р. про функціональне призначення тимчасової споруди, видана Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення, не є правовстановлюючими документами на земельну ділянку, що встановлюють право власності або користування вказаною земельною ділянкою в розумінні положень діючого законодавства.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», приймаючи до уваги матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,09 га, за адресою: квартал №27 Дніпровського лісництва біля озера Берізка у Дніпровському районі м.Києва, використовується відповідачем самовільно.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено імперативне правило, відповідно до якого самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно із ч.3 ст.212 вказаного Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позов Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради до Фізичної особи-підприємця Гордієнко Олени Віталіївни про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,09 га, за адресою: квартал №27 Дніпровського лісництва біля озера Берізка у Дніпровському районі м.Києва та повернути Київській міській раді є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, позов прокурора про стягнення з відповідача 2 425,81 грн. спричиненої державі шкоди на користь позивача не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
За приписами ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до приписів п.ґ ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.
Згідно із ч.2 ст.152 вказаного нормативно-правового акту власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Основні вимоги щодо порядку визначення розміру шкоди у даному випадку встановлено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена постановою №963 від 25.07.2007р. Кабінету Міністрів України.
Як вказано вище, враховуючи порушення відповідачем вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України з урахуванням норм вказаної Методики, старшим державним інспектором з ОНПС м.Києва було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, відповідно до якого розмір шкоди дорівнює 2 425,81 грн., які прокурор просить стягнути з відповідача в порядку розгляду даної судової справи.
Поряд з цим, пунктом 3.6 Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою №963 від 25.07.2007р. Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 3.1 наказу №110 від 12.09.2007р. Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963»підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Ухвалами суду від 12.06.2012р., 11.07.2012р. судом було витребувано у прокурора та позивача зазначені вище документи. Проте, прокурором та позивачем витребувані судом докази представлені частково, зокрема, поданий акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Протокол про адміністративне правопорушення, припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства) та акт обстеження земельної ділянки всупереч вимогам ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України позивачем та прокурором до матеріалів справи подані не були.
На підставі зазначеного, за висновками суду, прокурором та позивачем у відповідності до положень ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними та допустимими доказами розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок, тому вимога прокурора щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Гордієнко Олени Віталіївни шкоди, заподіяної самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки у розмірі 2 425,81 грн. є такою, що не підлягає задоволенню.
Клопотання прокурора, викладене у позовній заяві, про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на земельну ділянку, що розташована за адресою: квартал №27 Дніпровського лісництва біля озера Берізка у Дніпровському районі м.Києва, та заборони Фізичній особі-підприємцю Гордієнко Олені Віталіївні та буд-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з вищезазначеною земельною ділянкою, залишено судом без задоволення з урахуванням наступного:
Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання імовірного позитивного рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Проте, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, прокурором не доведено наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття перелічених у ст.67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову.
Зокрема, прокурором до матеріалів справи не представлено жодного доказу, з фактом існування якого прокурор пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову.
За таких обставин, враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, зміст Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», заява прокурора підлягає залишенню без задоволення.
Судовий збір в сумі 1073 грн. згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити частково позовні вимоги Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ до Фізичної особи-підприємця Гордієнко Олени Віталіївни, м.Київ про:
- зобов'язання Фізичну особу-підприємця Гордієнко Олену Віталіївну звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,09 га, за адресою: квартал №27 Дніпровського лісництва біля озера Берізка у Дніпровському районі м.Києва та повернути Київській міській раді;
- стягнення з Фізичної особи-підприємця Гордієнко Олени Віталіївни 2 425,81 грн. спричиненої державі шкоди на користь Київської міської ради.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Гордієнко Олену Віталіївну (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), м.Київ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,09 га, за адресою: квартал №27 Дніпровського лісництва біля озера Берізка у Дніпровському районі м.Києва та повернути її Київській міській раді (01044, м.Київ, Шевченківський район, вул.Хрещатик, б.36, ЄДРПОУ 22883141).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гордієнко Олени Віталіївни (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 01.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 06.08.2012р.
Суддя М.О.Любченко