номер провадження справи 2/75/12
Запорізької області
31.07.12 Справа № 5009/2346/12
Суддя Мойсеєнко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора Приазовського району Запорізької області, смт. Приазовське Запорізької області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, -
позивач: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, м. Запоріжжя,
до відповідача: Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області, смт. Приазовське Запорізької області,
про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 86 від 19.05.1998р.,
за участю представників сторін:
від прокуратури - не з'явився;
від позивача -не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
До господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, до відповідача: Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 86 від 19.05.1998р. з підстав порушення при його прийнятті вимог ч. 5 ст. 7 Земельного кодексу України в редакції 1990 року щодо порядку передачі земель у постійне користування. Також прокурор просить відновити строк позовної давності для подачі даного позову.
Ухвалою від 25.06.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/75/12 та призначено розгляд справи на 31.07.2012р.
Відповідач не надав відзиву на позов.
В судове засідання 31.07.2012р. прокурор та сторони своїх представників не направили, причин неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені завчасно належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору, і розгляд справи можливий без присутності прокурора та представників сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
В судовому засіданні 31.07.2012 р. судом прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
19.04.2012 р. Виконавчий комітет Приазовської селищної ради звернувся до Прокурора Приазовського району з листом від 18.04.2012.р. № 682, в якому просив посприяти вирішенню питання припинення права постійного користування приватного підприємця Киризлеєвої Галини Миколаївни, оскільки у виданих їй державних актах на постійне користування зазначено рішення № 86 від 19.05.1998 р., яке Приазовською селищною радою не приймалося. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України Киризлеєва Галина Миколаївна не може бути суб'єктом права постійного користування землею.
Проведеною прокуратурою Приазовського району перевіркою встановлено, що 19.05.1998 р. виконавчим комітетом Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області прийнято рішення № 86 «Про передачу в постійне користування території для будівництва ринку та території для організації автоястоянки в районі вододжерела «Гук», згідно з яким вирішено передати приватному підприємцю Киризлеєвій Г.М. в постійне користування земельну ділянку площею 0,70 га, розташовану в смт. Приазовське по вул. Горького, 68 для будівництва центрального ринку в смт.Приазовське та земельну ділянку площею 0,20 га, розташовану в районі вододжерела «Гук»для організації автостоянки. За висновком прокурора вказане рішення є незаконним та підлягає визнанню недійсним, оскільки воно прийнято з порушенням ч. 5 ст. 7 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, а саме: у постійне користування земля надається радами народних депутатів і лише визначеному колу суб'єктів, до яких ПП Киризлеєва Г.М. не належить.
На підставі вказаних обставин прокурор подав позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, до відповідача: Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 86 від 19.05.1998р.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»визначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як вбачається з позовної заяви, прокурор вбачає необхідність захисту інтересів держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, яка здійснює державний контроль у частині дотримання вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, у тому числі органами місцевого самоврядування.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України від 19.06.2003 р. № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель»(далі -Закон).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Пунктами «а», «б»ч. 1 ст. 6 Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать:
- здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;
- внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Відповідно до підпунктів 4.1 та 4.10 пункту 4 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 р. № 770 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2012 р. за № 34/20347 (далі -Положення), Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
- здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах;
- вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.
Згідно з пп. 6.3 п. 6 Положення Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 11.06.2012 № 01-06/805/2012 «Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням і охороною земель»звернув увагу господарських судів на те, що з огляду на приписи норми ст. 1 ГПК господарським судам слід у разі звернення державного органу з відповідним позовом з'ясувати наявність у нього передбаченого законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання позову до суду. Якщо позов подано державним органом за відсутності передбачених законом повноважень господарський суд повинен з цієї підстави відмовити державному органу в позові. Це, зокрема, стосується випадків подання позову з питань, які згідно зі статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" повинні вирішуватися шляхом внесення клопотань до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Такий порядок встановлено, наприклад, для приведення у відповідність із законодавством прийнятих зазначеними органами рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель і стосовно припинення права користування земельною ділянкою. З урахуванням викладеного господарський суд повинен оцінювати й правильність визначення прокурором позивача стосовно вимог, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.
Як вбачається з вищевикладених норм Закону та Положення, повноваження Держсільгоспінспекції в частині внесення до прокурора клопотань щодо подання позовів обмежуються позовами про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
З питань невідповідності рішень органів місцевого самоврядування вимогам законодавства Держсільгоспінспекція наділена повноваженнями вносити у встановленому порядку до органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень.
Разом із цим, Держсільгоспінспекції не надано право звертатися з позовами про визнання рішень органів місцевого самоврядування недійсними або вносити клопотання про подання таких позовів до органів прокуратури.
Прийняттям спірного рішення не порушуються матеріальні права та інтереси Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, а також її права на здіснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства у спосіб, визначений законодавством.
В позовній заяві прокурор посилається на порушення при прийнятті спірного рішення ч. 5 ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII, яка визначає компетенцію місцевих рад на передачу землі в постійне користування.
Так, згідно з ч. 5 ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII (в редакції, яка діяла на момент винесення спірного рішення) передбачено, що у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності:
- громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства;
- сільськогосподарським підприємствам і організаціям;
- громадським об'єднанням;
- релігійним організаціям;
- промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям;
- організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб оборони;
- для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам;
- житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам;
- спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.
Спірне рішення № 86 від 19.05.1998р. видано виконавчим комітетом Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, який є самостійною юридичною особою, а не Приазовською селищною радою Приазовського району Запорізької області, яка визначена відповідачем за даним позовом.
Тобто в даному випадку слід надавати юридичну оцінку компетенції виконавчого комітету на прийняття спірного рішення, а не компетенції місцевої ради, яка його не приймала, не порушувала нічиїх прав та інтересів, і не несе відповідальності за дії виконавчого комітету.
Тому Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області є неналежним відповідачем за позовом про визнання недійсним спірного рішення № 86 від 19.05.1998р.
Також суд зауважує, що з позовної заяви вбачається незгода прокурора із спірним рішенням в частині передачі земельної ділянки в постійне користування, однак спірним рішенням також вирішено інші питання (розірвання договору оренди, питання ставок ринкового збору та місцевого податку тощо). У той же час прокурор просить визнати спірне рішення недійсним у повному обсязі і не наводить правових підстав для визнання недійсними тих положень рішення, які не стосуються передачі земельної ділянки в постійне користування.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення оформлено і підписано,
згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 07.08.2012 р.