07 серпня 2012 року справа № 5020-733/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №5020-733/2012
за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради
«Севелектроавтотранс» ім. О.С. Круподьорова
(вул. Толстого,51, м. Севастополь, 99003)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99055)
про стягнення заборгованості за договором на розміщення реклами
у розмірі 2 889,15 грн., -
за участю представників:
позивача - Пустовойтова А.Г. - представник, довіреність № 12 від 16.03.2012;
відповідач (ФОП ОСОБА_1) - явку уповноваженого представника не забезпечив
Суть спору:
03.07.2012 Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс» ім.О.С. Круподьорова (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(далі -відповідач) про стягнення заборгованості за договором на розміщення реклами у розмірі 2 889,15 грн.
Ухвалою суду від 04.07.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Черговий розгляд справи призначено на 07.08.2012.
У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідач не скористався положеннями статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) та не надав суду відзив на позов. Вимоги ухвал суду від 04.07.2012 та 19.07.2012 не виконав.
Так, із змісту ст.22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
За таких обставин, керуючись положенням статті 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними в ній матеріалами.
На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши надані докази,
01.01.2010 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс»ім. О.С. Круподьорова (Виконавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Замовник) був укладений договір №136 на розміщення реклами (далі -Договір) (арк. с 8).
Відповідно до пункту 1.1. Договору предметом Договору є розміщення реклами Замовника на спорудах транспорту(опорах контактної мережі) Виконавця на платній підставі.
Пунктом 2.1. передбачено, що Виконавець розміщує на спорудах транспорту рекламу (банер) у кількості 2 штуки за адресами: вул. Ген. Петрова та вул. Вакуленчука на опорах контактної мережі №№4011-4010, б/н.
Згідно пункту 2.5. Договору розміщення реклами на спорудах транспорту оформлюється двостороннім Актом. При відсутності письмових претензій зі сторони Замовника в строк до 20 числа поточного місяця розміщення реклами на спорудах транспорту вважається належно виконаним та підлягає оплаті на умовах, встановлених у Договорі.
Вартість розміщення реклами на спорудах транспорту встановлюється на підставі Положення «Про порядок формування договірних цін на окремі види послуг , що надаються ДП СМР «Севелектроавтотран»(далі - Положення), а також затвердженого на підставі Положення Прайс-листа, діючого на момент укладення Договору та відображується в протоколі узгодження ціни, який є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.1.)
Відповідно до пункту 5 Протоколу узгодження цін на розміщення реклами Замовник повинен сплачувати щомісячно платіж на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 20 числа поточного місяця, суми, встановленої пунктом 2 Протоколу (арк. с 12)
Відповідно до пункту 5.1.Договору він вступає в силу з моменту його підписання та строком до 31.12.2010. у разі відсутності письмового сповіщення про відмову від пролонгації не менш ніж за 10 днів до закінчення дії Договору, він вважається пролонгованим на той же строк на тих же умовах.
На виконання умов договору відповідно до Акту прийому передачі виконаних робіт від 01.01.2010 Виконавцем біли роботи по розміщенню реклами замовника на опорах контактної мережі №№4011-4010, б/н, розташованих за адресою: пр.Ген.Петрова, вул. Вакуленчука.
22.04.2011 наказом в.о. директора ДП СМР «Севелектроавтотран»№115 введено у дію нове Положення ат з 01.05.2011 введено у дію нові договірні ціни на окремі види послуг, що надаються підприємством (додаток №2 до наказу №115). Відповідно до пункту 2 нового прайс-листа вартість розміщення одного банеру складає 250,8 грн у місяць з урахуванням НДС (арк. с 30).
На адресу Відповідача було направлено сповіщення про зміну договірної вартості послуг, пор що свідчить реєстр направлення сповіщень від 29.04.2011 (арк. с 42).
Проте відповідач з січня 2011 року не виконує належним чином обов'язок щодо сплати вартості послуг за розміщення реклами відповідно до Договору, у результаті чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2746,97 грн за період з 21.01.2011 по 31.12.2011, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості до суду.
Поряд з основною заборгованістю за надання послуг позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме пеню за кожне прострочення платежу.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором надання послуг.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 статті 218 ГК України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно із ч. 7 ст. 180 ГК України, закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не подав суду доказів оплати отриманих послуг.
Враховуючи те, що оплата наданих позивачем відповідачу послуг є його основним обов'язком, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за надання послуг по розміщенню реклами у розмірі 2764,97 грн.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу частини другої статті 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 ГК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що за прострочення сплати послуг за розміщення реклами замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем (арк.с.7), вважає його вірним, вимоги щодо стягнення пені такими, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 92,58 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99055, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс»ім. О.С. Круподьорова (вул. Толстого,51, м. Севастополь, 99003, р/р 26000302337298 філія «Відділення ПІБ в м.Севастополі АР Крим», МФО 324515, ОКПО 03328899) 2889,15 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 15 коп.), з яких сума основної заборгованості за договором на розміщення реклами № 136 від 01.01.2010 у розмірі 2764,97 грн, 124,18 грн -пеня, а також витрати на сплату судового збору у розмірі 1609,5 грн (тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.)
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 09.08.2012
Суддя І.А.Харченко
Розсилка рекомендованим з повідомленням:
1. КП СМР "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова -простою
(вул. Толстого,51, м. Севастополь, 99003)
2. ФОП ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99055)