07.08.12 Справа № 5021/806/12.
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБіБанк»), м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми
про стягнення 2 603 366,74 доларів США (20 800 900 грн. 25 коп.)
Суддя Заєць С.В.
За участі секретаря судового засідання Петен Я.Л.
Представники сторін:
від позивача - Я.П. Дикий, довіреність від 31.05.2012р.
від відповідача - Т.І. Паламаренко, довіреність № 15-4827 від 05.06.2012р.
У судовому засіданні від 23.07.2012 року судом було оголошено перерву до 30.07.2012 року.
У судовому засіданні від 30.07.2012 року судом було оголошено перерву до 07.08.2012 року.
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 603 366, 74 дол. США, з яких: 2 458 751,68 дол. США заборгованість відповідача за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р. по нарахованим процентам станом на 14.05.2012р. та сумам заборгованості по 3% річних від прострочених сум до погашення, 144 615,06 дол. США - пеня, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 1 155 747 грн. 33 коп., а також судовий збір у розмірі 64 380 грн. 00 коп.
Згідно відзиву на позовну заяву № 15-5502 від 02.07.2012р., відповідач зазначає, що ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011р. по справі № 5021/2509/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «СУМИХІМПРОМ», пунктом 5 якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 21.02.2012р. в газеті «Голос України» від 21.02.2012р. № 33 (5283) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром». Як вказує відповідач, на виконання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позивач звернувся у справі про банкрутство ПАТ «СУМИХІМПРОМ» з заявою про визнання кредиторських вимог на загальну суму 270 416 133 грн. 71 коп. з яких: 73 314 934 грн. 99 коп. заборгованість по кредитному договору № 392 від 28.08.2008р., яка включає в себе: 1 642 875,42 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 28.08.2008р. по 24.10.2011р., 1 069 443,51 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 190 669,87 дол. США. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків. Відповідач вважає, що позов в частині стягнення відсотків за користування кредитом, які нараховані за період з 28.08.2008р. по 24.10.2011р., пені, яка нарахована за період з 27.04.2010р. по 24.10.2011р. має бути залишений без розгляду; в частині стягнення 3% річних, які нараховані до 24.10.2011р. та пені, яка нарахована після 24.10.2011р. в задоволенні позову має бути відмовлено. Стосовно позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та 3% річних, які нараховані після 24.10.2011р. відповідач зазначає, що згідно даних фінансового відділу їх розмір складає: відсотки за користування кредитом за період з 24.10.2011р. по 14.05.2012р. - 594 323,52 дол. США; 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків за період з 24.10.2011р. по 14.05.2012р. - 5 170,88 дол. США.; 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 24.10.2011р. по 14.05.2012р. - 94 253,95 дол. США. Таким чином, відповідач просить суд: відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені,. яка нарахована після 24.10.2011р.; відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних, які нараховані до 24.10.2011р.; залишити без розгляду позовні вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитом, які нараховані до 24.10.2011р. та пені, яка нарахована до 24.10.2011р.
Крім того, у відзиві відповідач, керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р., просить суд розстрочити виконання рішення суду частинами строком на 36 місяців у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача.
Згідно заяви № 31/2-82 від 12.07.2012р. про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р. станом на 14.05.2012р. в іноземній валюті доларів США в загальному розмірі 658 969,96 дол. США, пеню в сумі 144 615,06 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 1 155 474 грн. 33 коп., а також стягнути з відповідача 64 380 грн. 00 коп. судового збору. Дана заява, відповідно до ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.
Представником відповідача 23.07.2012р. було подане клопотання № 15-6028 від 23.07.2012р., в якому відповідач просить суд зупинити провадження по справі № 5021/806/12 у зв'язку з тим, що відповідачем було направлено до господарського суду м. Києва позовну заяву про визнання недійсним кредитного договору № 392 від 28.08.2008р., укладеного між ПАТ «Сумихімпром» та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк». Крім того, у даному клопотанні відповідач зазначає, що відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен зазначити ціну позову в національній валюті. Також, відповідача вказує, що відповідачем на виконання кредитного договору було сплачено 923,50 дол. США та на підтвердження цього додає копію платіжного доручення № 396 від 20.07.2012р.
Згідно заяви № 31/2-87 від 27.07.2012р. про уточнення позовних вимог, позивач просить суд врахувати при розгляді позовної заяви ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ПАТ «Сумихімпром» уточнення та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р. за період з 24.10.2012 року до 14.05.2012р.; стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р. за період з 24.10.2012р. по 14.05.2012р. в іноземній валюті доларі США в загальному розмірі - 803 585,02, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ (7,9900 грн. за 1 долар США станом на 14.05.2012р.) становить - 6 420 644 грн. 31 коп. (шість мільйонів чотириста двадцять тисяч сто шістсот сорок чотири) гривні 31 копійка, в т.ч.: заборгованість по нарахованим процентам та сумам заборгованості по 3% річних від прострочених сум до погашення всього складає 658 969,96 (шістсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) доларів США 96 центів, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 5 265 169 грн. 98 коп. (п'ять мільйонів двісті шістдесят п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень 98 копійок; заборгованість по нарахованій пені в сумі 144 615,06 (сто сорок чотири тисячі шістсот п'ятнадцять) доларів США 06 центів, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 1 155 474 (один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 33 копійки; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» суму судового збору, сплаченого позивачем за подання до господарського суду позовної заяви у розмірі 64 380 грн. 00 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 копійок. Дана заява, згідно ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.
У відповідності до клопотання № 31/2-88 від 27.07.2012р., позивач зазначає, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р. ПАТ «Сумихімпром» сплатило 923,50 доларів США згідно платіжного доручення від 23.07.2012р. та 725,00 доларів США згідно платіжного доручення від 27.07.2012р. Позивач зазначає, що дані кошти були спрямовані на часткове погашення простроченої заборгованості за відсотками в сумі 1 648,50 доларів США, нарахованими на 15.05.2012р. Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р., нарахована за період з 24.10.2012р. по 14.05.2012р., не змінилась і складає в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. 6 420 644 грн. 31 коп.
30.07.2012р. представник відповідача подав клопотання № 15-6178 від 30.07.2012р., в якому просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Сумської області по справі 5021/1100/12.
У дане судове засідання представник позивача подав письмове пояснення № 31/2-93 від 03.08.2012р., в якому додатково обґрунтовує нарахування відповідачу пені.
Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечує проти нарахування позивачем пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1258/2011 (І том, а. с. 80-83), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. (І том, а. с. 84-87), які набрали законної сили, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Київ до відповідача Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми про стягнення 58283874 грн. 15 коп. за невиконання умов кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. були задоволені повністю, а саме: присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», м. Суми 6763049,25 доларів США (в т.ч. 630977,82 доларів США прострочених процентів за користування кредитом, 5544350 доларів США простроченої суми основного боргу за кредитом, 83781,29 доларів США строкових процентів за користування кредитом, 503940,14 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів), що еквівалентні у національній валюті 53911647 грн. 96 коп. відповідно до кредитного договору № 392 від 28.08.2008р., укладеного між сторонами даного спору.
30.08.2011р. господарським судом Сумської області на виконання рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1258/2011 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. було видано відповідний наказ (І том, а. с. 88).
Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справ, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, факт порушення відповідачем умов кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. та розмір заборгованості за цим договором станом на 01.06.2011р. встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1258/2011 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р., які набрали законної сили.
Як зазначає позивач, відповідач, на момент розгляду справи № 5021/806/12, заборгованість за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р., встановлену рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1258/2011 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. не сплатив.
Таким чином, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати основної суми заборгованості відповідно до кредитного договору № 392 від 28.08.2008р., у нього виникла за період з 24.10.2011р. по 14.05.2012р. заборгованість по нарахованим процентам за користування наданими йому позивачем кредитними коштами в сумі 534 105,70 доларів США (в еквіваленті по курсу НБУ 7,9900 за 1 долар США станом на 14.05.2012р. становить 4 267 504 грн.54 коп.), що визнається відповідачем у відзиві на позову заяву за № 15-5502 від 02.07.2012р.
За період з 24.10.2011року по 14.05.2012 року відповідно до пункту 4.3. кредитного договору за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом відповідачу нарахована пеня, розмір якої згідно з поданим позивачем розрахунком складає 1 155 474 грн. 33 коп.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області № 5021/2509/2011 від 24.10.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» (І том, а. с. 116), пунктом 5 якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
З урахуванням зазначених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 155 474 грн. 33 коп. за період з 24.10.2011року по 14.05.2012р необґрунтованими, неправомірними та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно з поданим позивачем розрахунком загальна сума 3% річних від прострочених сум до погашення заборгованості по кредиту та 3% річних прострочених сум до погашення заборгованості за процентами складають 997 665 грн. 43 коп.
В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на те, що позивачем невірно розраховано суму 3 % річних за несвоєчасне погашення відсотків. Згідно з контррозрахунком відповідача сума 3 % річних за несвоєчасне погашення відсотків складає 5 170,88 доларів США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 41 315 грн. 33 коп.). Контррозрахунок відповідача щодо 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту співпадає з розрахунком позивача і становить 94 253,95 доларів США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 753 089 грн. 06 коп.)
В даному випадку, господарський суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача, оскільки наданий контррозрахунок свідчить про те, що 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків розраховані відповідачем виходячи з суми процентів за користування кредитом, які нараховані за період 24.10.2011 року по 14.05.2012 року. Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач має заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами за попередні періоди, що враховано у розрахунку, який наданий позивачем.
Також судом було здійснено перерахунок 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків, у зв'язку з чим сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 24.10.2011р. по 14.05.2012р., складає 30 223,47 доларів США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. складає 241485 грн. 52 коп.).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 994 574 грн. 58 коп. підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, в іншій частині 3% річних відмовлено.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором № 392 від 28.08.2008 року щодо своєчасного та в повному обсязі повернення наданого кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами не подав, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 5 262 079 грн. 12 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків. В іншій частині відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача 23.07.2012р. було подане суду клопотання № 15-6028 від 23.07.2012р., в якому позивач просив суд зупинити провадження по справі № 5021/806/12 у зв'язку з тим, що відповідачем було направлено до господарського суду м. Києва позовну заяву про визнання недійсним кредитного договору № 392 від 28.08.2008р., укладеного між ПАТ «Сумихімпром» та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Також 30.07.2012р., у зв'язку з поверненням господарським судом м. Києва позовної заяви ПАТ «Сумихімпром» про визнання недійсним кредитного договору № 392 від 28.08.2008р., як зазначав представник відповідача, та поданням даної позовної заяви до господарського суду Сумської області, представник відповідача подав суду клопотання № 15-6178 від 30.07.2012р., в якому просив суд зупинити провадження у справі № 5021/806/12 до набрання законної сили рішенням господарського суду Сумської області по справі 5021/1100/12 (ухвала про порушення провадження у справі № 5021/1100/12 від 27.07.2012р. за позовом ПАТ «Сумихімпром» до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання недійсним кредитного договору (ІІ том, а. с. 13)).
Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Йдеться про неможливість розгляду господарським судом справи через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
В даному випадку, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача № 15-6028 від 23.07.2012р. про зупинення провадження у справі № 5021/806/12, оскільки відповідачем не подано доказів порушення господарським судом м. Києва провадження у справі за його позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання недійсним кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. Також суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача № 15-6178 від 30.07.2012р. про зупинення провадження по справі до набранням законної сили рішення по справі № 5021/1100/12, оскільки не вбачає підстав, передбачених ст. 79 ГПК України, враховуючи встановлену рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1258/2011 (І том, а. с. 80-83), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. (І том, а. с. 84-87), які набрали законної сили, заборгованість відповідача перед позивачем по невиконанню умов кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. Тобто відповідачем не доведено у чому саме полягає об'єктивна неможливість розгляду справи № 5021/806/12.
Крім того, відповідач, посилаючись на те, що знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, про що свідчить порушення господарським судом Сумської області провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», просить суд відповідно до ст. ст. 83, 121 ГПК України розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на 36 місяців.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви (клопотання) про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). В даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення.
В розумінні наведеної норми розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96р. «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, наявність провадження у справі про банкрутство відповідача не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення.
Таким чином, клопотання Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору відносяться на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 79, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, 12, код ЄДРПОУ 05766356) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5, код ЄДРПОУ 19017842) 5 262 079 грн. 12 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків, 64 380 грн. 00 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 09.08.2012року
Суддя С.В.Заєць