07 серпня 2012 року справа № 5020-762/2012
За позовом Прокурора Балаклавського району міста Севастополя
(99042, м. Севастополь, вул. 7 Листопада, 3)
в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради
(ідентифікаційний код 24872845, 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3),
в особі Комунального підприємства „Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради
(ідентифікаційний код 03358357, 99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2)
до Приватного акціонерного товариства „Озеленитель"
(ідентифікаційний код 03358334, 99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-А)
про стягнення 8659,66 грн.
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
Прокурор (Прокурор Балаклавського району міста Севастополя) - Алісов О.В., посвідчення № 25 від 04.04.2012;
Позивач (Севастопольська міська Рада) - не з'явився;
Позивач (КП „Севтеплоенерго" СМР) - Іванов П.П., довіреність № 7654 від 28.12.2011;
Відповідач (Приватне акціонерне товариство „Озеленитель") -не з'явився.
Суть спору:
Прокурор Балаклавського району міста Севастополя»в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного акціонерного товариства „Озеленитель" про стягнення 8659,66 грн.
Ухвалою від 10.07.2012 позовну заяву прийнято до провадження судом.
Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов Договору купівлі-продажу теплової енергії № 165 від 30.06.2006 в частині належного та своєчасного внесення оплати за отриману теплову енергію за період з січня 2012 по червень 2012 року.
У судове засідання 07.08.2012 позивач (Севастопольська міська Рада) явку уповноважених представників не забезпечила, до його початку надала клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, зазначивши, що усі заявлені прокурором вимоги підтримує та просить розглянути справу по суті (вх. 6852/12 від 03.08.2012).
Відповідач (ПАТ «Озеленитель») явку уповноважених представників у судове засідання 07.08.2012 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини нез'явлення не сповістив.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурор у судовому засіданні виклав зміст позову, просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в ньому.
Представник позивача (КП «Севтеплоенерго»СМР) підтримав зміст позову, просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд -
30.06.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Озеленитель»(Покупець) та Комунальним підприємством „Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (Продавець) був укладений договір № 165 купівлі-продажу теплової енергії (далі -Договір) (а.с.7-9), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати Покупцю теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності, своєчасно та відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами (п. 1.1 Договору).
В розділі 2 Договору сторони домовились щодо визначення тарифів на теплову енергію, а саме, відповідно до п. 2.1 Договору був встановлений тариф за одиницю теплової енергії (з ПДВ): централізоване опалення для підприємств, організацій та установ -круглій рік -2,63 грн/кв.м.
Також, в п. 2.2 Договору сторони зазначили, що тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені впродовж строку дії Договору, про що Продавець повинен повідомити Покупця через засоби масової інформації.
Згідно з п. 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
За змістом пунктів 4.2, 4.4 Договору плата за теплову енергію розраховується виходячи з займаної опалюваної площі (Додаток 1), відповідно до нормативів споживання. Плата за гарячу воду при наявності водоміру стягується за його показниками відповідно до пунктів 10-11 "Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води та водовідведенню" (надалі -Правила) на підставі довідки, що надається.
Відповідно до пункту 4.5 Договору встановлена оплата за опалення загальної площі 254,50 кв.м в нежитлових приміщеннях -669,43 грн. (з урахуванням ПДВ).
Згідно з пунктом 4.6 Договору покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі за усіма видами теплопостачання, передбаченими цим договором, згідно з виставленим продавцем рахунком в сумі не менш 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахуванням за фактично відпущену теплову енергію.
Відповідно до пункту 4.7 Договору остаточний рахунок за теплову енергію здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим відповідно до тарифів, які діють на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.
Відповідно до пункту 4.8 Договору за несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми, що нарахована до сплати.
Покупець зобов'язаний: оплачувати теплову енергію у встановлені законом строки (п. 5.2.1), у випадку несвоєчасного внесення плати за отриману теплову енергію сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 5.2.8).
За змістом пункту 5.3.1 Договору продавець має право нараховувати у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та договором.
Пунктом 6.1 Договору передбачена відповідальність покупця, зокрема, у разі несвоєчасного внесення платежів за теплову енергію -шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.
Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений строком на 3 роки та набирає сили з 01.07.2006.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору або необхідність перегляду договору (п.10.2).
Враховуючи означене, договір є діючим і на теперішній час.
Судом встановлено, що Продавець свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював постачання теплової енергії покупцю, своєчасно виставляв рахунки-фактури для оплати покупцем (арк.с. 12-16).
Натомість, відповідач умови Договору порушив, за отриману теплову енергію розраховувався не в повному обсязі та не своєчасно, в зв'язку з чим у нього перед позивачем (КП «Севтеплоенерго»СМР) утворився борг у розмірі 8390,05 грн. за період з січня 2012 року по червень 2012 року.
Невиконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію за період з січня 2012 року по червень 2012 року і стало причиною для звернення прокурора в інтересах державі в особі позивачів до суду з позовом про стягнення суми заборгованості, пені за порушення строків виконання зобов'язання та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 165 від 30.06.2006 щодо оплати поставленої позивачем (КП «Севтеплоенерго»СМР) теплової енергії.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також положеннями спеціальних нормативно-правових актів, зокрема, Законами України „Про теплопостачання", „ Про житлово-комунальні послуги ", іншими нормативними актами.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України ).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору не допускається.
Так, згідно з пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2012 року по червень 2012 року у відповідача перед позивачем (КП «Севтеплоенерго»СМР) утворилася заборгованість у розмірі 8390,05 грн.
В силу статті 625 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У встановлені розділом 4 Договору строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати за отриману теплову енергію не виконав, доказів оплати заборгованості не надав.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За викладених обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8390,05 грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.
Також прокурор просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 225,89 грн.
Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку внесення оплати за договором, суд вважає правомірним нарахування суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобов'язання, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В пунктах 4.8, 5.2.8, 6.1 (2) Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати за теплову енергію з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення від суми платежу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевірив розрахунок пені (арк.с. 19), наданий прокурором, та дійшов висновку про те, що здійснений розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому, вважає його таким, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі -225,89 грн.
Також, прокурор просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 43,72 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії, отже, нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.
Суд, перевірив розрахунок 3% річних (арк.с. 20), наданий прокурором, вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 43,72 грн. також підлягають задоволенню.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу 8390,05 грн., пеня -225,89 грн., 3% річних -43,72 грн., а всього 8659,66 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Озеленитель" (ідентифікаційний код 03358334, 99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-А) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, р/р 2603700017270, МФО 384986) суму основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії №165 від 30.06.2006 у розмірі 8390,05 грн., суму пені -225,89 грн. та суму 3% річних у розмірі 43,72 грн., а всього 8659,66 грн. (вісім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 66 коп.).
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Озеленитель" (ідентифікаційний код 03358334, 99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-А) у доход державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.08.2012
Суддя підпис О.С. Погребняк