07 серпня 2012 року справа № 5020-452/2012
за позовом Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5),
до Військової частини А-4424 ВМС ЗС України (м. Севастополь, вул. Дибенка, будинок 1а),
про стягнення 22634,68 грн.,
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників:
позивача: Демяненко В.Ю. -заступник начальника юридичної служби, довіреність № ДВ-66 від 10.01.2012;
відповідача: Вархола І.М. - представник, довіреність бн від 22.11.2011.
Державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду м.Севастополя з позовом до Військової частини А-4424 ВМС ЗС України про стягнення заборгованості в сумі 22634,68 грн. за послуги з буксирування іноземних суден.
Позовні вимоги мотивовані тим, що збоку військової частини А 4424 ВМС ЗС України 14.04.2011 була подана заявка № 205, а далі уточнююча заявка № 206 на адресу ДП «Севастопольський морський торговельний порт»з проханням надати транспортні послуги військовій частині по плануванню та організації робіт рейдового буксиру «Маяк»для забезпечення заходу та швартування у бухті Севастопольська кораблів міжнародного з'єднання БЛЕКСИФОР.
Позивач зазначає, що відповідно до зазначених заявок портом були надані транспортні послуги військовій частині, а капітанами іноземних суден міжнародного з'єднання БЛЕКСИФОР, а саме фрегата «Марушешті», фрегата «Явуз»і фрегата «Верний»були підписані і скріплені печаткою відповідні ордери про надання транспортних послуг.
За здіснення транспортних послуг портом був виставлений дисбурсментський рахунок № 481 на загальну суму 22634,68 грн., в подальшому на адресу військової частини 29.04.2011 портом був направлений лист з проханням сплатити дисбурсментський рахунок № 481.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25.04.2012 порушено провадження у справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2012 з доводами позовних вимог не погодився. Так, відповідач, не заперечуючи проти факту отримання від порту послуг щодо буксирування, вважає невірним розрахунок вартості послуг.
Військова частина А 4424 звертає увагу суду на ту обставину, що між сторонами у даній справі існують договірні відносини -на підставі договору від 14.03.2011 про надання маневрових та буксирувальних послуг суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 1103/114, предметом якого є надання маневрових та буксирувальних послуг за обумовлену плату.
Відповідач зазначає, що умовами договору № 1103/114 від 14.03.2011 сторони домовились встановити плату за маневрових та буксирувальних послуг в розмірі 1850,00 грн., в той час, як портом в дисбурсментському рахунку № 481 розраховано вартість послуг виходячи з тарифу 526 доларів США. Відповідач вважає, що оскільки в заявці від 14.04.2010 мало місце посилання на договір, укладений з портом, має застосовуватись вартість послуг в розмірі, встановленій договором.
Розглянувши матеріали справи, суд -
Військовою частиною А 4424 ВМС ЗС України 14.04.2011 була подана заявка № 205, а далі уточнююча заявка № 206 на адресу Державного підприємства «Севастопольський морський торговельний порт»з проханням надати транспортні послуги військовій частині по плануванню та організації робіт рейдового буксиру «Маяк»для забезпечення заходу та швартування у бухті Севастопольська кораблів міжнародного з'єднання БЛЕКСИФОР: фрегат «Марушешті»(Румунія), корабель Управління «Славутич»(Україна), фрегат «Явуз»(Туреччина), великий десантний корабель «Ямал»(Російська Федерація) та фрегат «Верний»(Болгарія) (а.с.11-12).
Відповідно до зазначених заяв, портом були надані транспортні послуги військовій частині. Даний факт підтверджується тим, що капітанами іноземних суден міжнародного з'єднання БЛЕКСИФОР, а саме фрегата «Марушешті», фрегата «Явуз»і фрегата «Верний»були підписані і скріплені печаткою відповідні ордери про надання транспортних послуг (а.с.13-16).
Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2012 не заперечував а ні проти факту надсилання порту вказаних вище заявок, а ні проти фактичного отримання послуг на підставі заявок.
За здіснення транспортних послуг Портом був виставлений дисбурсментський рахунок № 481 на загальну суму 22634,68 грн. виходячи з тарифу в розмірі 526,00 доларів США (а.с.17).
На адресу військової частини А 4424 29.04.2011 портом був направлений лист № ОМиКР-1103 з проханням сплатити дисбурсментський рахунок № 481 на суму 22634,68 грн.
На адресу порту військовою частиною була надана відповідь № 276 від 20.05.2011, якою військова частина відмовляється провести оплату рахунку, який виставлений з розрахунку тарифної ставки 526 долл. США у зв'язку з тим, що згідно Договору № 281 (1103/114) встановлена плата за надання буксирувальніх і маневрових послуг у розмірі 1850 грн. за одну годину відповідних робіт.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ? Кодекс), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 202, 204 Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 205 Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
В даному випадку, фактично між позивачем та відповідачем був укладений договір, який за своїм змістом відповідає такому типу договорів, як договір про надання послуг.
Дослідивши обставини справи судом встановлено, що сторони домовились стосовно істотних умов договору, зокрема: сторони правочину: замовник - військова частина, виконавець -Порт; предмет правочину - транспортні послуги із забезпечення заходу і швартування у бухті Севастопольська кораблів міжнародного з'єднання БЛЕКСИФОР; дата, час і місце проведення робіт: фрегат «Марушешті»(Румунія). Час і дата початку робіт - 8 год. 00 хв., 15.04.2011; місце №2, причал №15; корабель Управління «Славутич»(Україна). Час і дата початку робіт - 8 год. 45 хв., 15.04.2011; місце №7, причал №15; фрегат «Явуз»(Туреччина). Час і дата початку робіт - 9 год. 15 хв., 15.04.2011; місце №3, причал №15; ВДК «Ямал»(Російська Федерація). Час і дата початку робіт - 9 год. 45 хв., 15.04.2011; місце №4, причал №15; фрегат «Верний»(Болгарія). Час і дата початку робіт - 10 год. 15 хв., 15.04.2011; місце №5, причал №15.
Відповідно до статей 901-903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
29.04.2011 на адресу військової частини А 4424 29.04.2011 портом був направлений лист № ОМиКР-1103 з проханням сплатити дисбурсментський рахунок № 481 на суму 22634,68 грн. надсилання військовою частиною на адресу порту відповіді із запереченням зодо вартості послуг підтверджує факт отримання лита від 29.04.2011.
Крім того, 30.06.2011 портом на адресу військової частини А 4424 було направлено претензію про необхідність сплати вартості отриманих послуг на суму 22634,68 грн., до претензії додано докази її направлення на адресу військової частини (а.с.22-28).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 22634,68 грн. за рахунком № 481 станом на дату розгляду справи відсутні.
При цьому, доводи відповідача на невірність розрахунку портом вартості послуг, суд вважає необгрунтованими виходячи з наступного.
Дійсно, 14.03.2011 між Військовою частиною А 4424 (замовник) та Державним підприємством "Севастопольський морської торговельний порт" (виконавець) було укладено Договір № 1103/114 про надання маневрових та буксирувальних послуг суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України, предметом якого є надання вказаних послуг за обумовлену плату Замовнику, а Замовник приймає дану послугу (а.с.20-21).
Умовами договору № 1103/114 від 14.03.2011 сторони домовились встановити плату маневрових та буксирувальних послуг в розмірі 1850,00 грн. без урахування ПДВ.
Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Судом встанволено, що хоча між сторонами у справі і існують договірні відносини щодо надання маневрових та буксирувальних послуг, такі відносини існують відносно суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
В даному ж випадку, хоча військова частина А 4424 в заявках від 14.04.2010 і посилалась на договірні відносини, послуги просила надати кораблям міжнародного з'єднання БЛЕКСИФОР.
Фактично послуги було надано іноземним суднам: фрегат «Марушешті»(Румунія), фрегат «Явуз»(Туреччина) та фрегат «Верний»(Болгарія).
Відповідно до пункту 41 Наказу Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.1996 «Збори і плата за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України»для іноземних суден застосовується тариф у розмірі 526 долл. США за одну годину роботи буксира без ПДВ.
При цьому, посилання Військової частини А 4424 на Додаток до наказу по порту від 31.08.2010 № 256 «Тарифи на послуги, які надаються суднами службово-допоміжного флоту порту»щодо затверджених самим портом розцінок роботи буксиру «Маяк»в розмірі 1850,00 грн. без ПДВ, суд вважає безпідставним, оскільки пунктом 4 приміток до вказаного Додатку до наказу зазначено, що при наданні послуг суднам закордонного плавання застосовуються трифи, встановлені Наказом Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.1996.
Фактичні обставини свідчать про те, що портом були надані маневрові та буксирувальні послуги іноземним суднам міжнародного з'єднання БЛЕКСИФОР не за договором № 1103/114, а на підставі заявок військової частини, послуги надані іноземним суднам, у зв'язку з чим, є вірним застосування до таких послуг тарифу, встановленого Наказом Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.1996 в розмірі 526 доларів США.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини А-4424 ВМС ЗС України (м. Севастополь, вул. Дибенка, 1а, ідентифікаційний код 24291870) на користь Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5, ідентифікаційний код 1125548) суму заборгованості у розмірі 22634,68 грн. (двадцять дві тисячі шістсот тридцять чотири грн., 68 коп.).
3. Стягнути з Військової частини А-4424 ВМС ЗС України (м. Севастополь, вул. Дибенка, 1а, ідентифікаційний код 24291870) на користь Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5, ідентифікаційний код 1125548) витрати на оплату судового збору в розмірі 1609,50 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.08.2012
Суддя підпис О.С. Погребняк