36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.07.2012 Справа № 18/1158/12
По позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, 37200, АДРЕСА_1
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Відділ Держкомзему у Лохвицькому районі, 37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Кирпоноса, 19
До Лохвицької міської ради, 37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 19
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_2, АДРЕСА_2
Про визнання недійсним рішення від 22.05.2009р. 19 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради №22 "Розгляд заяв громадян про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельні ділянки " в частині надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 ОСОБА_2,
С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Представники:
від позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_3 (див. протокол)
від відповідача -Винник А.В. (див. протокол)
від третьої особи на стороні позивача -Балака О.В. ( див. протокол)
від третьої особи на стороні відповідача - відсутні ( див. Протокол)
В судовому засіданні 31.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення, дотримуючись приписів ст. 85 ГПК України ( в редакції Закону України №2453-ІУ) з залученням її до матеріалів справи.
Суть спору: Розглядається позовна заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Лохвиця про визнання недійсним рішення від 22.05.2009р. 19 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради №22 "Розгляд заяв громадян про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельні ділянки " в частині надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 ОСОБА_2.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що рішення відповідача-ради в спірній його частині порушує його права як користувача земельної ділянки по АДРЕСА_4 на стадії процедури оформлення документації з землеустрою, виготовлення техдокументації та оформлення договору оренди землі. При цьому позивач посилається на:
- рішення 13 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради від 12 червня 2008 року №24, за яким: (1)задоволено було прохання громадянки ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_4 під будівництво магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»площею 0, 0238 га, (2) затверджено сам проект землеустрою щодо цієї земельної ділянки, (3) надано дозвіл на розробку техдокументації землеустрою щодо посвідчення права користування цією земельною ділянкою із земель комерційного призначення та зобов'язано гр. ОСОБА_1 в місячний термін укласти угоду про користування земельною ділянкою;
- на ту обставину, що після виготовлення у встановленому законом порядку технічної документації землеустрою, угоду про користування земельною ділянкою по АДРЕСА_4 між ФОП ОСОБА_1 та Лохвицькою міською радою укладено не було по причині зміни площі земельної ділянки по АДРЕСА_4 в результаті проведення безоплатної приватизації суміжним землекористувачем ОСОБА_2
За наведеного позивач резюмує, що така приватизація стала можлива на підставі рішення від 22.05.2009р. 19 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради №22, що є предметом спору, яким було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3, та порушила право ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця на отримання у користування земельної ділянки у відповідності до законодавства. Саме ж рішення в оспорюваній частині (на думку позивача) прийняте з порушеннями ст. 42 Земельного кодексу України та, окрім того, жодна із норм матеріального права (зокрема ЗУ «Про місцеве самоврядування»та Земельного кодексу України) не наділяє раду функцією щодо переривання своїм рішенням встановленої процедури оформлення землевпорядної документації.
В письмових поясненнях по суті справи від 26.07.2012р. №02-49/634, вх. №9978д від 30.07.2012р., та представник відповідача в судовому засіданні послався на те, що спірне рішення від 22.05.2009р. 19 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради №22 в оспорюваній частині було прийняте в межах повноважень міської ради та відповідно до чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третьої особи, дослідивши надані сторонами докази, суд - в с т а н о в и в:
Заява громадянина ОСОБА_2, жителя міста Червоно заводське Лохвицького району, датована 25 травня 2009 року, про надання дозволу на розробку техдокументації з землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку в м. Лохвиця по АДРЕСА_3 була розглянута, наряду з іншими заявниками, 19 сесією 5 скликання Лохвицької міської ради 25.05.2009р. з прийняттям рішення за №22. За цим рішенням гр. ОСОБА_2, як і іншим заявникам, надано дозвіл на розробку техдокументації землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3, тобто за змістом звернень.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням 19 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради №22 в частині надання дозволу на розробку техдокументації з землеустрою гр. ОСОБА_2, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом за мотивами обґрунтувань, викладеним вище.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності; якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства (п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-8/218 від 08.04.2008 р.).
Оскільки заявлені в цьому провадженні позовні вимоги випливають із відносин землекористування (право оренди землі), що мають приватноправовий характер, вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування є похідною від права землекористування, участь у справі відповідача, який в інших правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, та оскарження його рішення не змінюють правову природу спірних правовідносин і не перетворюють спір у публічно-правовий.
Таким чином, зазначений спір зводиться до вирішення питання про право користування суб'єкта господарювання земельною ділянкою, а отже, не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), наведене у пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України. Компетенція адміністративних судів, установлена статтею 17 зазначеного Кодексу, на цей спір не поширюється.
Стаття 116 ( ч. 1) Земельного кодексу України ( в редакції, що діяла на час винесення радою-відповідачем спірного рішення) визначала, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. За частиною 2 цієї норми набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян ( ч. 3 ст. 116 ЗК України).
За ст. 122 ЗК України ( ч. 1 ) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Як засвідчує договір купівлі-продажу від 26 жовтня 2007 року, що нотаріально посвідчений, громадянин ОСОБА_2 ( третя особа в справі), мешканець АДРЕСА_2, придбав у громадянина ОСОБА_9, мешканця АДРЕСА_5, у власність нерухоме майно -14/50 частки житлового будинку, що розташоване в м. Лохвиця Полтавської області, АДРЕСА_3, який має наступні характеристики: житловий будинок (позначений на плані літера А-1) загальна площа 126,5 кв. м, житлова площа -87,8 кв. м, з відповідною часткою господарських будівель та споруд, які характеризуються як: сарай (літера В), погріб (літера Г), сарай (літера Д), вбиральня (літера Е), сарай (літера Ж), огорожа (літера №1).
Реєстрація права власності на зазначене майно відбулася 29.04.2008р., про що є підтвердженням Витяг КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»за №18671452.
Маючи у власності об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Лохвиця, АДРЕСА_3, громадянин ОСОБА_2 (відповідно до зазначених норм) скористався своїм правом звернення до органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розробку техдокументації землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку за цією адресою, що є одним із етапів в процедурі надання земельних ділянок у власність.
Зазначене звернення у вигляді заяви від 25.05.2009р., про що відмічалося вище, мало результат - рішення від 22.05.2009р. 19 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради №22 "Розгляд заяв громадян про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельні ділянки ".
В свій час рішенням 7 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради № 36 від 04.06.2007р. надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0238 га у АДРЕСА_4 та виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 під будівництво магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що в АДРЕСА_4 розроблений ПП "Меридіан". За письмовим повідомленням відділу Держкомзему у Лохвицькому районі від 09.07.2010р. №550-01-07/591 цей проект в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів, про що свідчить висновок державної експертизи землевпорядної документації від 21.05.2008 року № 706.
Зазначений проект землеустрою був затверджений рішенням 13 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради № 24 від 12.06.2008 року та цим же рішенням надано ФОП ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права оренди на земельну ділянку.
Була розроблена і технічна документація, дані якої було внесено до єдиного державного реєстру земель 26.12.2008 року.
Зазначені факти (щодо процедури оформлення документації -проекту землеустрою та техдокументації з землеустрою щодо посвідчення права оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_4 за ФОП ОСОБА_1) встановлені за рішення ГСПО від 08.02.2011р. в справі №3/148, що набрало законної сили за постановою ВГСУ від 31 травня 2011 року, а тому відповідно до приписів ст. 35 ГПК України доказуванню не підлягають.
Однак, договір оренди земельної ділянки, розміщеної по АДРЕСА_4, що є правоустановчим документом для користування цією земельною ділянкою після державної реєстрації останнього, між Лохвицькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладений не був, як і відсутнє рішення міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права оренди ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку за цією адресою.
Як слідує з наведеного, земельні ділянки розміщені за різними адресами. При цьому право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 третьої особи -громадянина ОСОБА_2 закріплено Державним актом, виданим на підставі рішення №28 двадцятої сесії 5 скликання Лохвицької міської ради від 29.07.2009р., тоді як право землекористування позивача -ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 в м. Лохвиці не посвідчено у встановленому порядку.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При цьому, за ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст. 34 ГПК України).
Пред'являючи даний позов, ФОП ОСОБА_1 не надала жодного належного доказу в підтвердження порушення будь-яких її прав з боку відповідача прийняттям оспорюваного рішення від 25.05.2009р. за №22, за яким було надано дозвіл на розробку третій особі -громадянину ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку в м. Лохвиця по АДРЕСА_3, тобто започатковано відлік процедури оформлення права власності на земельну ділянку під об'єктом нерухомості.
Не містить позов і вмотивування яким нормам матеріального права не відповідає оспорюваний акт (рішення).
Посилання на п. 1 ст. 42 Земельного кодексу України є некоректним з боку позивача, оскільки придбане третьою особою за договором купівлі-продажу від 26 жовтня 2007 року нерухоме майно, що знаходиться в м. Лохвиця по АДРЕСА_3, належало продавцю ОСОБА_9 на праві спільної часткової власності згідно з Договором дарування частини житлового будинку ( див. п. 1.3 договору купівлі продажу, що залучений до справи). Поняття ж «управління багатоквартирним жилим будинком»не є тотожним поняттю «спільна часткова власність», що регулюється гл. 26 ЦК України.
За відмічених обставин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає за недоведеністю:
а) порушення прав позивача оспорюваним рішенням відповідача,
б) невідповідності рішення від 22.05.2009р. 19 сесії 5 скликання Лохвицької міської ради №22 "Розгляд заяв громадян про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельні ділянки " нормам чинного законодавства.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, суд -
1. В позові відмовити.
2. Копію цього рішення надіслати сторонам та третім особам за адресами, зазначеними в його вступній частині.
СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.08.2012р.
Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.