номер провадження справи 2/63/12
Запорізької області
31.07.12 Справа № 5009/2296/12
Суддя Мойсеєнко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства, м. Вільнянськ Запорізької області,
до відповідача: Комунального підприємства "Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області", м. Вільнянськ Запорізької області,
про зобов'язання укласти договір на виконання робіт та надання послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій,
за участю представників сторін:
від позивача - Єрьоменко О.Г. (довіреність № 36 від 25.01.2012 р., юрисконсульт ОВУЖКГ);
від відповідач -Щербина Ю.А. (паспорт № НОМЕР_1 від 02.12.1997 р., виписка з ЄДР № СААБ001707 від 03.11.2011 р., директор);
До господарського суду Запорізької області звернулося Орендне виробниче управління житлово-комунального господарства з позовом до Комунального підприємства "Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області" про зобов'язання укласти договір на виконання робіт та надання послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій в редакції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що обов'язковість укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг між сторонами передбачена ч. 1 ст. 19, п. 3 ч. 1 ст. 24, п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та ст. 67 Господарського кодексу України. Вказує, що відповідачем порушено передбачений пунктом 6.5 договору строк попередження про намір зміни або припинення договору. Вважає, що виконавцем послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій є позивач, який має для цього відповідну ліцензію та матеріально-технічну базу, тому спірний договір має бути укладений саме з позивачем. Відповідач, у свою чергу, не виконує функцій виконавця, тому не має права отримувати плату за не надані послуги. Крім того, посилається на те, що відмова відповідача від укладання спірного договору суперечить ухвалі господарського суду Запорізької області від 12.01.2007р. у справі № 21/324 про затвердження плану санації відповідача, оскільки позбавить відповідача можливості отримувати кошти за надані житлово-комунальні послуги та призведе до банкрутства позивача.
Позов заявлено на підставі ст. 649 Цивільного кодексу України, ст. 187 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 19.06.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/63/12 та призначено розгляд справи на 17.07.2012 р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.07.2012 р.
В судовому засіданні 31.07.2012 р. були присутні представники обох сторін.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів -програмно-апаратного комплексу «Оберіг».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог. У запереченнях на позов відповідач просить відмовити в задоволенні позову та припинити провадження у справі. Останній при цьому вказує, що попередній договір між сторонами припинився, а укладення нового договору не є обов'язковим для відповідача. Крім того, вважає, що укладення спірного договору неможливе, оскільки позивач не визначений виконавцем послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій.
В судовому засіданні 31.07.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
03.06.2011р. Комунальним підприємством «Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області»(далі -замовник) та Орендним виробничим управлінням житлово-комунального господарства (далі -виконавець) укладено договір ДГ-0000030 на виконання робіт та надання послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання наступних робіт та послуг з утримання багатоповерхових житлових будинків м.Вільнянська та прибудинкових територій: прибирання прибудинкової території; прибирання підвалів; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепловодопостачання; водовідведення; перевірка домовенти-ляційних каналів; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою; освітлення місць загального користування.
У п. 2 договору визначена мета договору -забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та поточного ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання.
Згідно з п. 6.1 цей договір укладається на один рік та діє з 03.06.2011 р. по 01.06.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором відповідно до затвердженого плану поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних систем, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою.
Пунктом 6.5 договору передбачено, що не менше ніж за два місяці до закінчення терміну дії цього договору замовник зобов'язаний попередити виконавця про намір укладати або не укладати новий договір чи внести зміни або доповнення до діючого договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2012 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією (лист від 04.04.2012 р. № 42) викласти пункт 61.1 договору в іншій редакції, встановивши строк дії договору з 03.06.2011 р. до 01.10.2012 р.
Позивач не прийняв пропозицію відповідача з посиланням на те, що вона внесена з порушенням двухмісячного строку, встановленого пунктом 6.5 договору, та вважав дію договору продовженою ще на один рік до 01.06.2012 р., про що зазначив у своєму листі до відповідача від 24.04.2012 р. № 323.
В подальшому між сторонами велося листування з приводу укладення нового договору на виконання робіт та надання послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій, в результаті якого сторони не досягли згоди щодо укладання договору.
Зокрема, листом від 15.06.2012 р. № 430 позивач направив відповідачу для підписання проект відповідного договору. Відповідач у листі від 15.06.2012 р. повідомив позивач про відсутність потреби в укладанні договору, оскільки термін дії попереднього договору закінчився і з 01.06.2012 р. позивачем укладено договори з іншими виробниками послуг.
Позивач, посилаючись на неправомірність відмови відповідача в укладенні договору, звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача укласти договір на виконання робіт та надання послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій в редакції позивача.
Згідно з частиною 3 статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Як вбачається з тексту договору від 03.06.2011 р., укладеного сторонами, даний договір укладено строком до 01.06.2012 р. і умов щодо пролонгації дії договору він не містить. Отже, договір припинив свою дію 01.06.2012 р. внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Факт припинення дії вказаного договору підтвердили і представники сторін у судовому засіданні.
Договір не передбачає обов'язку відповідача укласти договір на новий строк. Між сторонами не укладався попередній договір із зобов'язанням укласти договір на виконання робіт та надання послуг з утримання житлових будинків та прибудинкових територій.
Таким чином, договірні підстави для укладання спірного договору відсутні.
Нормативні підстави для зобов'язання відповідача укласти спірний договір також відсутні, що підтверджується наступним.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені у Законі України від 24.06.2004 р. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
В розмінні статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 21.05.1997р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Пунктами 1.1, 1.4 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. № 60 (далі -Порядок), передбачено, зокрема, що органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці житлово-комунальних послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків, а також з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.
Згідно з п. 3.2 Порядку, якщо органом місцевого самоврядування послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не включено до переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, виконавець таких послуг може бути визначений виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків згідно з умовами договору без проведення конкурсу, за згодою суб'єкта господарювання, який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку, або за результатами конкурсу, проведеного відповідно до статей 27, 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за згодою власників житлових будинків. Якщо виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків не може визначити виконавця інших комунальних послуг, він надає ці послуги власними силами.
Комунальне підприємство "Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області" згідно з рішенням Вільнянської міської ради від 10.02.2009 р. № 1 визначено балансоутримувачем об'єктів житлово-комунального господарства, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Вільнянська.
Пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до рішення Вільнянської міської ради від 19.11.2009 р. № 16 за результатами конкурсу Комунальне підприємство "Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області" визначено виконавцем житлово-комунальних послуг з управління житловим фондом Вільнянської міської ради.
Управителю згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надано право укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
З 01.06.2012 р. вступили в силу положення рішення Вільнянської міської ради від 10.05.2012 р. № 1 про визнання Комунального підприємства "Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області" виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо). Даним рішенням доручено Комунальному підприємству "Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області" управляти майном відповідно до закону (укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо), а також відповідно до п. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»укласти договори на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирних будинках з власниками квартир та приміщень, орендарями чи квартиронаймачами. Встановлено, що на Комунальне підприємство "Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області" розповсюджується дія всіх прийнятих рішень стосовно затверджених типових переліків послуг, порядків та періодичності їх надання, а також тарифів на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших послуг. Також до нього переходять всі права на технічну документацію житлового фонду багатоповерхівок м. Вільнянська та документацію з обліку мешканців багатоповерхівок в паперових носіях. Зобов'язано Вільнянське орендне виробниче управляння житлово-комунального господарства передати Комунальному підприємству "Вільнянський міськкомунгосп Запорізької області" всю технічну документацію житлового фонду багатоповерхівок м. Вільнянська та документацію з обліку мешканців багатоповерхівок в паперових носіях (на електронних носіях -за згодою).
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
Таким чином, відповідач як балансоутримувач, управитель та виконавець послуг має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг з власниками квартир та орендарями, а також для забезпечення надання даних послуг - укладати відповідні договори з виробниками послуг.
Рішення Вільнянської міської ради про визначення відповідача балансоутримувачем, управителем та виконавцем послуг ніким не оскаржено, не скасовано, а отже є чинними та обов'язковими для виконання всіма суб'єктами на відповідній території.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст. 1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. №60 визначення виконавця житлово-комунальних послуг віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.
Позивача на момент розгляду спору судом не визначено органами місцевого самоврядування виконавцем послуг, на надання яких позивач вимагає у позові спонукати відповідача укласти договір.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи позивача про те, що він є виконавцем послуг є недоведеними та безпідставними.
Наявність у позивача ліцензії та матеріально-технічної бази для надання відповідних житлово-комунальних послуг не надає позивачу статусу виконавця, оскільки визначення виконавців проводиться у встановленому законодавством порядку.
Позивач не надав доказів визначення його виконавцем послуг у встановленому порядку.
Також позивачем не доведено, а судом не встановлено правових підстав для зобов'язання відповідача укласти договір на виконання робіт та надання послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій саме з позивачем.
За відсутності законодавчо закріпленого обов'язку відповідача укласти спірний договір, у суду відсутні підстави спонукати відповідача до укладення цього договору, оскільки відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ухвала господарського суду Запорізької області від 12.01.2007 р. у справі № 21/324 про затвердження плану санації не є підставою для виникнення у відповідача зобов'язань щодо укладення спірного договору.
Отже, укладання спірного договору з позивачем не є обов'язковим для відповідача, бо ні будь-яким договором , ні законом такого обов'язку відповідача не передбачено.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення оформлено і підписано,
згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.08.2012 р.