Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "02" серпня 2012 р. Справа № 4/1729
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Шара Є.М., дов. № 5487/19 від 28.12.2011 р.
від третьої особи: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Мізар" (м.Київ)
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Українсько-росіської фінансово-енергетичної транснаціональної холдінгової компанії закритого акціонерного товариства "Об'єднання" (м.Київ)
про стягнення 7834213,70грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 7834213,70 грн., з яких: 7720000,00 грн. - основний борг за векселями, 76142,47 грн. проценти за зволікання з оплатою.
Ухвалою арбітражного суду Житомирської області від 14.06.2000 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 3/1729.
04.08.2000 року арбітражним судом Житомирської області було зупинено провадження у справі до отримання від ГУБОЗ МВС України інформації щодо результатів перевірки ЗАТ ХК "Об'єднання" з питань проведення розрахунків із боржниками, переданими ЄЕСУ товариству згідно з договором уступки вимоги від 22.09.97 р. № 150 ДС.
21.01.2005 року розпорядженням голови господарського суду Житомирської області справу №4/1729 було передано для розгляду судді Сікорській Н.А.
Ухвалою господарського суду від 19.07.2012 р. провадження у справі поновлено.
Позивач вимог ухвали господарського суду від 19.07.2012 р. не виконав, в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.130).
На запит господарського суду Головним управлінням статистики у м. Києв надано витяг з ЄДРПОУ, відповідно до якого третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Українсько-росіська фінансово-енергетична транснаціональна холдінгова компанія закритого акціонерного товариства "Об'єднання" ліквідовано 27.05.2004 р.(а.с.136).
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях від 02.08.2012 р. № 5379/19 (а.с.140-142).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд
02.08.1999 р. третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (ЗАТ "Об'єднання") виписано на ЗАТ "Металенерготранс" два переказних векселя за номерами 3224320744 на суму 700000,00 грн. та 3224320745 на суму 7020000,00 грн. (загальна сума 7720000,00 грн.), платником в яких було зазначено ВАТ "Житомиргаз" (відповідач). Строк погашення даних векселів - "за пред'явленням". Зазначені векселі, були акцептовані ВАТ "Житомиргаз" (а.с.9, т.1).
У відзиві № 153/08 від 09.08.2000 р. ЗАТ "Об'єднання" зазначило, що не зверталося до відповідача за акцептом векселів, а лист з проханням акцептувати векселі був підроблений; при цьому векселі стали власністю позивача незаконно, оскільки вони не передбачалися для реалізації третім особам, а були видані для реалізації ЗАТ "Металенерготранс" схем погашення заборгованості (а.с.42-43, т.1).
Позивачем вказані векселі було прийнято від ТОВ "Юридична фірма "Юрком", що підтверджується актом прийому-передачі від 03.04.2000 р.(а.с.22, т.1).
Оскільки відповідач добровільно не сплатив борг за векселями, позивач надіслав йому претензії від 03.04.2000 р. та від 04.04.2000 р. з відповідними вимогами (а.с.10-15 т.1).
21.04.2000 р. ЗАТ "Об'єднання" та ВАТ "Житомиргаз" відповідним актом визнали видані ЗАТ "Об'єднання", векселі, зокрема, № 3224320744 та № 3224320745 недійсними і такими, що оплаті не підлягають, оскільки ЗАТ "Металенерготранс" не виконало умови договору факторингу, використовувало їх в особистих цілях (а.с.26, т.1).
Відповідач свої заперечення грунтує на тому, що 20.04.2001 р. ТОВ "Мізар" та ТОВ "Інтеркас-Україна" уклали договір купівлі-продажу №14-26/2001-ДП про викуп переказних векселів № 3224320744 та № 3224320745 (а.с.8-9, т.2). ФЕТХК ЗАТ "Об'єднання" звернулось за захистом своїх прав з позовом до господарського суду м.Києва. Рішенням господарського суду м.Києва від 07.12.2001 р. у справі № 24/717 встановлено, що ЗАТ "Металенерготранс" передав переказні векселі без наявних на те правових підстав. Зазначеним рішенням зобов'язано ЗАТ "Металенерготранс" повернути ЗАТ "Об'єднання" векселі, зокрема, № 3224320744 та № 3224320745, зазаначені векселі визнано недійсними з моменту передачі на треті фірми (а.с.144-145, т.1).
В провадженні арбітражного суду Житомирської області перебувала справа № 3/1871 за позовом ТОВ "Інтеркас-Київ" до ВАТ "Житомиргаз" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ЗАТ "Об'єднання" про стягнення 7720000,00 грн. заборгованості за переказними векселями № 3224320744 та № 3224320745.
Рішенням у даній справі від 28.02.2002 р. встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 14-26/2001-ДП від 20.04.2001 р. ТОВ "Інтеркас-Київ" придбало у ТОВ корпорації "Мізар" два переказні векселі № 3224320744 та № 3224320745, платниками за якими є ВАТ "Житомиргаз". При цьому, зважаючи на визнання вказаних векселів недійсними рішенням господарського суду м.Києва від 07.12.2001 р., суд відмовив у задоволенні позовних вимог (а.с.143, т.1).
Оцінивши наявні в матеріалах докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Мізар", враховуючи наступне.
Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ч.1 ст.1 Закон, ВР УРСР "Про цінні папери і фондову біржу", що був чиний на момент видачі векселів).
Відповідно до ч.1 ст.21 зазначеного Закону, вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до приписів "Положення про переказний і простий вексель", затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. N 104/1341 (що діяло на момент видачі векселів та не втратило своєї чинності на день винесення рішення у справі) будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Якщо векселедавець помістив у переказному векселі слова "не за наказом" або будь-який рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії. Індосамент має бути простим і нічим не обумовленим. Будь-яка обмежуюча його умова вважається ненаписаною (ст.ст.11,12).
Згідно із ст.13 зазначеного Положення, індосамент має бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (додатковий аркуш). Він повинен бути підписаний індосантом.
Особа, в якої знаходиться переказний вексель, вважається законним векселедержателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде слідом інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом (ст.16 згаданого Положення).
Відповідно до ст.16 "Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий векселі" (дата приєднання СРСР: 25.11.36 р.; дата приєднання Україною: 06.07.99 р. дата набуття чинності Україною: 06.01.2000 р.), власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.
Як вбачається з наведених вище норм права, що були чинні на момент виникнення спору та чинні на момент прийняття рішення у справі, вексель - цінний папір, який засвідчує зобов'язання векселедавця сплатити визначену суму грошей саме власнику векселя (векселедержателю), при цьому, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів.
Поряд з цим, судом встановлено, що позивач (ТОВ корпорація "Мізар") станом на день прийняття рішення у справі не являється законним векселедержателем та не може ним бути, враховуючи встановлені раніше обставини, а саме:
- за договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.04.2001 р. (а.с.8-9, т.2) позивач передав спірні векселі іншій особі (ТОВ "Інтеркас-Київ"), цю обставину також було встановлено рішенням арбітражного суду Житомирської області від 28.02.2002 р. у справі № 3/1871 (а.с.143,т.1).
- рішенням господарського суду м.Києва від 07.12.2001 р. у справі № 24/717 (а.с.144-145,т.1) спірні векселі було визнано недійсними та зобов'язано ЗАТ "Металенерготранс" повернути їх ЗАТ "Об'єднання".
Крім того, суд звертає увагу на те, що всупереч встановленим законодавством вимогам (індосамент має бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (додатковий аркуш)) спірні векселі не містять написів, що свідчать про передання позивачу векселів на підставі безперервного ряду індосаментів.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, оскільки позивач не являється законним векселедержателем спірних векселів станом на день прийняття рішення у справі, тому не має права на стягнення на свою користь з відповідача боргу за векселями.
Оскільки матеріалами справи спростовуються обставини, на які позивач посилається у позовній заяві як на підставу своїх вимог, тому у позові слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.08.12
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - до справи
2 - позивачу (рек. з пов. про вруч.)
3 - відповідачу