Справа № 3-1771
25.11.2008 року
9 грудня 2008 року смт. Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Херсонської області Крисанова В.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця села Астраджор Мартуненського району Вірменії, мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, працюючого приватним підприємцем в селі Фрунзе Іванівського району Херсонської області з 12 листопада 1993 року, за ч.1 ст. 41 КУпАП,
На ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за те, що він працюючи приватним підприємцем в селі Фрунзе Іванівського району Херсонської області допустив порушення вимог трудового законодавства, а саме: 1) ст.79 КЗпПУ тим, що працівники з графіком відпусток під підпис не ознайомлені; 2) ст.107 КЗпПУ тим, що продавцю ОСОБА_2 яка працювала протягом святкових днів 7 січня, 1,2 та 9 травня, 28 червня, а також продавцю ОСОБА_3 яка працювала 1 січня, 8 березня, 2 та 9 травня, 24 серпня оплата праці в подвійному розмірі не проводилась; 3) Закону України від 06.02.2003 року № 491-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» тим, що працівникам підприємства індексація грошових доходів за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2008 року не нараховується та не виплачується; 4) ст.108 КЗпПУ тим, що доплата до заробітної плати за роботу у нічний час охоронцю ОСОБА_4 який працював в період з 14.05.2008 року по 05.08.2008 року не нараховувалась та не виплачувалась; 5) ч.1 ст.115 КЗпПУ, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» тим, що на підприємстві заробітна плата працівникам згідно їх зав проводиться один раз на місяць; 6) ст.116 КЗпПУ тим, що остаточний розрахунок з працівником ОСОБА_2 яка була звільнена 10.10.2008 року проведено в кінці жовтня 2008 року; ОСОБА_4 який був звільнений 05.08.2008 року - в кінці серпня 2008 року; ОСОБА_3 яка звільнена 13.05.2008 року - в кінці травня 2008 року; 7) ст.11 Закону України «Про оплату праці», п. 2.8 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій і роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки тим, що заробітна плата продавця ОСОБА_5 та охоронця ОСОБА_6 не відповідає 120 % розміру мінімальної заробітної плати за виконання простої некваліфікованої роботи за місячну норму.
ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення вину свою визнав пояснивши, що заробітна плата працівникам виплачується один раз на місяць згідно їх письмових заяв, нарахування і виплата індексації працівникам, розрахунок зі звільненим працівником буде здійснено. Про те, що треба здійснювати доплату за виконання простої некваліфікованої роботи він не знав.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 пояснив, що заробітна плата працівникам виплачується один раз на місяць згідно їх письмових заяв, а інші порушення на даний час усунені.
В підтвердження своїх пояснень в суді ОСОБА_1 представив суду ксерокопію відомості про нарахування і виплату заробітної плати працівникам за жовтень місяць 2008 року.
Диспозицією ч.1 ст.41 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Відповідно до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України відповідальність за вчинки, що визнаються злочинами, адміністративними і дисциплінарними правопорушеннями, встановлюється виключно законом.
Норми, що встановлюють адміністративну відповідальність за порушення трудового законодавства містяться як у Кодексі України про адміністративні правопорушення, так і в окремих законах.
Відповідно до ст.265 КЗпП України, особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що працівники не ознайомлені з графіком відпусток під підпис, оплата праці в подвійному розмірі працівникам за роботу у святкові дні не проводилась.
Норми діючого законодавства не встановлюють адміністративної відповідальності за вказані порушення.
Аналогічно щодо порушень ст.108, ч.1 ст.115 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», Закону України від 06.02.2003 року № 491-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» та Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій і роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки.
Оскільки ОСОБА_1 виправив недоліки, виявлені в ході перевірки до розгляду справи в суді, враховуючи те, що своїми діями він заподіяв незначну шкоду працівникам підприємства, суд вважає, що є підстави вважати вчинене ним правопорушення малозначним та звільнити його від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП.
Керуючись ст.ст.22, 221 КУпАП, суддя
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП в зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або опротестована прокурором протягом десяти днів з дня її винесення.