Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" грудня 2008 р. Справа № 58/264-08
вх. № 8318/3-58
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Попова В.В. дов. № 1-1199 від 06.10.2008 року відповідача - Ващенко Т.Д. дов. № 38-134/209 юр від 18.01.2006 року
розглянувши справу за позовом ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" м. Харків
до КП "Харківські теплові мережі", м. Харків
про стягнення 566911,98 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 545970,65 грн. основної заборгованості, 5654,16 грн. 3% річних, 15287,17 грн. інфляційних за договором № 336 постачання теплової енергії через приєднану мережу для потреб централізованого теплопостачання, укладеним між сторонами 01.10.2007 році. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання в частині оплати, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач надав до господарського суду 01.12.2008 р. за вх. № 20549 відзив на позовну заяву, відповідно до якого він визнає позовні вимоги в частині основної заборгованості у сумі 545970,65 грн.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності , встановив наступне.
01 жовтня 2007 року між сторонами був укладений договір № 336 на постачання теплової енергії через приєднану мережу для потреб централізованого теплопостачання. Відповідно до умов договору п. 1.1 позивач зобов'язався поставити теплопостачальній організації готову продукцію через приєднану теплову мережу по встановленим тарифам у строки, передбачені договором, а саме п.3.4 договору.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору надав відповідачеві послуги, а саме: поставив, а відповідач прийняв в свою чергу теплову енергію в загальній кількості 16266,555 Гкал, на суму 545970,65 грн., що підтверджується актом приймання-передачі № 06-Т від 30.06.2008 року та актом виконаних робіт за червень 2008 року.
Відповідно до п.2.3 договору розрахунки за договором здійснюються в грошовій формі щоденними платежами з розподільчого рахунку теплопостачальної організаціїї відповідно до розпорядження голови Харківської області державної адміністрації від 20.09.2007 року. Остаточний розрахунок здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Однак, відповідач, в порушення ст.526 ЦК України, не виконав належним чином свої зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору в частині своєчасної та належної оплати, внаслідок чого за спірний період утворилась заборгованість з оплати за договором в сумі 545 970,65 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 545 970,65 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, тому позовні вимоги в сумі 15 287,17 грн. інфляційних та 5 654,18 грн. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», що становить 5669,12 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень, слід покласти на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, Цивільного кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст. 11 Закону України »Про судоустрій», ст.ст. 1, 12, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківськітеплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11 розрахунковий рахунок 26003301968 в Першій ХФ АКБ " Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Закритого акціонерного товариства “Теплоелектроцентраль-3» (61036, м. Харків, вул. Енергетична, 3, розрахунковий рахунок 2600602314663 в АКБ “Базис», МФО 351760, код ЄДРПОУ 30657701) 545 970,65 грн. основної заборгоаності, 15287,17 грн. інфляційних, 5654,16 грн. -3% річних, 5669,12 грн.- витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 03.12.2008р.
Суддя