Кіровоградської області
"11" грудня 2008 р.
Справа № 5/119
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу № 5/119
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Кіровоград", м. Кіровоград
до відповідача: приватного підприємства "Автомир", м. Кіровоград
про стягнення 17 404, 50 грн.,
Представники сторін:
від позивача - Плотніков Є.С., довіреність № 179 від 09.12.08,
від відповідача - участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Кіровоград" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з приватного підприємства "Автомир" заборгованість у сумі 17404,50 грн. за товар, поставлений на підставі договору № 79 від 16.04.2007 року.
Ухвалою господарського суду від 18.11.2008 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження в справі.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення йому поштового відправлення № 392720, але не надав відзиву на позовну заяву або доказів сплати позивачу спірної суми заборгованості, тому на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Кіровоград" - Постачальник (далі - ТОВ "Агро-Союз-Кіровоград") та приватним підприємством "Автомир" - Покупець (далі - ПП "Автомир") 16.04.2007 року укладеного договір № 79 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставляти, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості за ціною, вказаною в підписаних сторонами специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору поставка товару здійснюється партіями. Пунктом 3.1. Договору № 79 визначено, що оплата кожної партії товару здійснюється покупцем протягом 15 календарних днів з дати поставки партії товару, але до 25 числа місяця відвантаження товару.
За період з 23.10.2007 по 26.11.2007 року позивач передав відповідачу товари за накладними: № 44470/06 від 23.10.2007 року на суму 4046,48 грн., № 44755/06 від 24.10.2007 року на суму 660,46 грн., № 44802/06 від 25.10.2007 року на суму 1666,08 грн., № 46236/06 від 03.11.2007 року на суму 1158,83 грн., № 46353/06 від 05.11.2007 року на суму 636,31 грн., № 46458/06 від 05.11.2007 року на суму 150,32 грн., № 46690/06 від 06.11.2008 року на суму 1042,07 грн., № 46810/06 від 07.11.2007 року на суму 633,95 грн., № 46940/06 від 08.11.2007 року на суму 95,58 грн., № 47136/06 від 09.11.2007 року на суму 153,60 грн., № 47168/06 від 09.11.2007 року на суму 252,77 грн., № 47135/06 від 09.11.2007 року на суму 334,78 грн., № 47358/06 від 10.11.2007 року на суму 188,03 грн., № 47726/06 від 14.11.2007 року на суму 197,95 грн., № 47764/06 від 14.11.2007 року на суму 64,50 грн., № 47765/06 від 14.11.2007 року на суму 709,49 грн., № 48041/06 від 16.11.2007 року на суму 645,90 грн., № 48302/06 від 19.11.2007 року на суму 642,00 грн., № 48443/06 від 20.11.2007 року на суму 1061,06 грн., № 48549/06 від 21.11.2007 року на суму 920,89 грн., № 48617/06 від 21.11.2007 року на суму 3840,01 грн., № 48618/06 від 21.11.2007 року на суму 64,60 грн., № 48734/06 від 22.11.2007 року на суму 1865,78 грн., № 49155/06 від 26.11.2007 року на суму 287,78 грн.
Сторонами складено та підписано акт звірки розрахунків за період з 01.01.2007 року по 31.07.2008 року згідно якого заборгованість відповідача становить 17404,50 грн.
Позивач 30.04.2008 року надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості за отриманий товар у сумі 17404,50 грн. Відповідач претензію залишив без відповіді, заборгованість не сплатив.
Із викладеного слідує, що позивач на виконання зобов'язання за Договором передав відповідачу необхідний товар, а відповідач допустив заборгованість за товар у сумі 17404,50 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.
З огляду на викладені обставини справи, враховуючи положення ст. ст. 625, 655, 692 ЦК України позивач правомірно подав позов про стягнення з відповідача боргу в сумі 17404,50 грн.
Позовні вимоги є обгрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати на державне мито в сумі 174,04 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Автомир" (адреса: 25003, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 1Б, ідентифікаційний код 32615967) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Кіровоград" (адреса: 25014, м. Кіровоград, проспект Інженерів, 8, ідентифікаційний код 23097752) заборгованість в сумі 17404,50 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 174,04 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя