Постанова
Іменем України
26.11.2008 Справа № 22-а-1256/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кучерука О.В. , Щепанської О.А.
при секретарі судового засідання Колб Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційні скарги прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим та Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим на постанову Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим (суддя Шукальський В.В. ) від 29.07.08 у справі № 2-а-141/08
за позовом Прокурора Красногвардійського району АР Крим (вул. Леніна, 5, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)
в інтересах ОСОБА_1 АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим (вул. Енгельса, 3, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000) ,
3-тя особа: Головне Управління Державного казначейства в АР Крим (вул.Севастопольська, 19, м.Сімферополь, АР Крим, 95000)
про стягнення суми,-
У квітні 2008 року Прокурор Красногвардійського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим про стягнення невиплаченої допомоги.
Прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій і відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а оскільки у період за 2005 - 2007 р.р. грошова допомога йому була виплачена не в повному обсязі, просить стягнути суму недоплаченої щорічної грошової допомоги у розмірі 4705 грн.
Постановою Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.08 у справі № 2-а-141/08 позов Прокурора Красногвардійського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1 задоволений частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2007 рік, у розмірі 1750 грн.
В решті позову - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, прокурор Красногвардійського району Автономної Республіки Крим та відповідач звернулись до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що суд першої інстанції не врахував положень ст.ст.256, 257 ЦК України, де зазначено, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, становить 3 роки. Представник відповідача просить постанову суду скасувати, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не застосовані, зокрема, норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та не враховані фінансові можливості держави.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008 у складі судової колегії було здійснено заміну судді Ілюхіної Г.П., у зв'язку з відрядженням, на суддю Кучерука О.В.
Заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржується, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, встановлюватись обставини і досліджуватись докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, (а.с.4).
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від “Про Державний бюджет України на 2007 рік” 19.12.2006 № 489 , для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
ОСОБА_1 як учаснику бойових дій сплачено щорічну одноразову допомогу до Дня перемоги відповідно до ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489-V в розмірі 780,00 грн. ( а.с. 5):
- 2005р. - 250 грн.,
- 2006 р. - 250 грн.,
- 2007р. - 280 грн.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
Однак, при прийнятті рішення суд першої інстанції неправильно розрахував розмір грошової допомоги та не застосував збільшення встановленого у 2007 році розміру мінімальної пенсії у сумі 406,00 грн. на 1 відсоток, що передбачено статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006р., враховуючи зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 15.03.2007р. № 749-V.
Щорічна разова грошова допомога ОСОБА_1, як учаснику бойових дій у 2007 році повинна складати 1770,30 грн. (410,06 х 5 - 280 = 1770,30 грн.).
Статтею 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 № 489-V встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 280 гривень.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6 -рп/2007 положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині обмеження розмірів щорічної допомоги визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Частиною третьою статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно правової позиції Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими обмежуються пільги, компенсації і гарантії, передбачені чинним законодавством для окремих категорій громадян -таке обмеження є недопустимим. Право на соціальний захист громадян України встановлено статтею 46 Конституції України, згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів (частина третя статті 22 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно статті 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 № 489 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджується в наступному розмірі: з 01 січня -380 грн., з 01 квітня -406 грн., з 01 жовтня - 411 грн.
Відповідно до частини другої статті 99 та частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та застосовується за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 недоотримав у 2005-2007 роках разову грошову допомогу, але до прокуратури Красногвардійського району Автономної Республіки Крим із заявою про перевірку законності недоплати звернувся тільки 02.04.2008. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням заяви представника відповідача про застосування статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню підлягає сума разової грошової допомоги тільки за 2007 рік.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Доводи відповідача про те, що він діяв відповідно до закону та порушень у виплаті щорічної грошової допомоги не вчиняв, оскільки допомога сплачена у розмірі, встановленому Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, суперечать чинному законодавству, у зв'язку з чим не приймаються до уваги колегією суддів.
З'ясовуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативному акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 “Про незалежність судової влади” звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав відповідно до частини третьої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод громадянина безпосередньо на підставі Конституції.
Статтею 1 Конституції України проголошено демократичною, соціальною, правовою державою.
Статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави.
Отже, встановлення Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” розмірів виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни в меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, обмежує обсяг прав даної категорії громадян, визначених зазначеним Законом.
Таким чином, при визначені розміру разової грошової допомоги учаснику бойових дій в 2007 році необхідно керуватися статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а не положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, які визнані неконституційними.
Доводи відповідача, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, призначених на ці виплати, не приймаються до уваги з наступних підстав.
Реалізація особою права, що пов'язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктів владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі “Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати одноразової грошової допомоги учасникам війни.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що апеляційні скарги прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим та Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягають, а постанова Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.08р. у справі № 2-а-141/08 підлягає зміні в частині зазначення суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з викладенням абзацу другого резолютивної частині постанови в новій редакції.
Керуючись статтями ст.ст.195, 196, п.2 ч.1 ст. 198, ч.2 статті 205, ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим та Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.08 у справі № 2-а-141/08 змінити.
Абзац другий резолютивної частини постанови Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.08 у справі № 2-а-141/08 викласти у наступній редакції: Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2007 рік, у розмірі 1770,30 грн.
В решті постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.08 у справі № 2-а-141/08 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя М.А.Санакоєва
Судді О.В.Кучерук О.А.Щепанська