Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" листопада 2008 р. Справа № 47/339-08
вх. № 7169/5-47
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Портік В.О. відповідача - Хоменко О.О.
розглянувши справу за позовом СТОВ Агрофірма "Україна Нова" с. Закутнівка
до ТОВ НВФ "Сінтал, Д" м. Харків
про стягнення 174582,29 грн.
Cільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю арогофірма "Україна Нова" (позивач по справі) просить суд стягнути з Науково-виробничої фірми "Сінтал-Д" ТОВ (відповідача по справі) суму основної заборгованності в розмірі 105996,67 грн., пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ - 10042,09 грн, інфляційні нарахування - 46426,54 грн, 3 % річних- 9260,91 грн, пеню за прушення грошових зобов*язань в розмірі 2856,08 грн, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач в судове засідання не з*явися, але надав відзив на позову заяву (а.с 32 - 36), в якій визнає основну суму заборгованності 105996,67 грн, інфляційні втрати 46426,54 грн., 3 % річних- 9260,91 грн., але частково заперечує проти позовних вимог щодо стягнення неустойки в розмірі 10042,09 грн та 2856,08 грн.
28.11.2008 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву в якому суму позовних вимог визнає частково, а саме проти стягнення суми основного боргу 105996,67 грн не заперечує, інфляційні втрати визнає в сумі 155,46 грн, 3 % річних в сумі 34,75 грн.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.11.2008 року до 28.11.2008 року до 12 години для підготовки повного тексту рішення по справі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що 28.03.2005 року між Науково-виробничою фірмою "Сінтал-Д" та СТОВ "Україна Нова" був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № 153/2005-КСЗ. ( а.с. 11-12).
Відповідно до ст.1 даного договору, "Продавець" (надалі "Позивач") зобов*язався передати майно, товар, у власність "Покупцеві" (надалі "Відповідач"), а відповідач зобов*язався прийняти майно та сплатити за нього встановлену цим договором грошову суму. Під товаром розуміється цукровий буряк врожаю 2005 року для виробництва відповідачем цукру в межах квоти "А", який зобов*язаний відповідати вимогам ГОСТ 17421-82.
Кількість товару у заліковій вазі, який позивач зобов*язаний передати відповідачу по цьому договору, складає 300 тон. (ст.3 договору).
Відповідно до ст.4 договору, позивач зобов*язався передати товар відповідачу у заліковій вазі з 01 вересня 2005 року по 15 листопада 2005 року, постачання ведеться згідно узгодженого графіку (додаток №1) у разі його наявності.
Відповідно до ст. 12 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № 153/2005-КСЗ відповідач зобов*язався сплачувати позивачу фактично прийнятий кондиційний товар у заліковій вазі та за мінімальною закупівельною ціною згідно відповідних актів Кабінету Міністрів України на момент підписання договору - 165 грн.
Якщо в період дії договору мінімальна закупівельна ціна на цукровий буряк буде змінена за рішенням Кабінету Міністрів України, відповідач проводить розрахунки з позивачем за новою мінімальною ціною.
У цьому випадку сторони складають додаткову угоду до цього договору, в якій змінюють ст. 9 та 12, щодо загальної ціни договору та цін на товар.
Відповідно до ст. 14 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № 153/2005-КСЗ перший платіж (попередню оплату) відповідач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в розмірі 30 % від ціни цього договору, що становить 148500 грн. у строк до 18 квітня 2005 року. Також сторони узгодили, що якщо Покупцем не буде здійснений перший платіж в зазначений строк, Продавець має право на односторонню відмову від виконання Договору без виплат штрафів, пені, неустойки та збитків Покупцю.
Відповідно до банківської виписки від 26.05.2005 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача суму попередньої оплати в розмірі 148500 грн (а.с. 13). Суд зазначає, що відповідач дійсно порушив умови договору, однак позивач від виконання умов договору не відмовився, натомість здійснив поставку цукрового буряка згідно накладної № 2991 від 30.09.2005 року на суму 110243,42 грн. та згідно накладної № 3005 від 10.10.2005 року на суму 144253,25 грн., а всього на суму 254496,67 грн.
Відповідно до ст. 15 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № 153/2005-КСЗ після отримання від позивача товару на суму попередньої оплати відповідач перераховує на поточний рахунок позивача другий платіж в розмірі 40 % від ціни цього договору, що складає 198000 грн.
Другий платіж має бути здійснений відповідачем у строк 3 банківські дні з моменту передачі відповідачем першої партії товару в заліковій вазі на суму не меншу за 148 500 грн. Статтею 15 сторони також узгодили, що якщо Покупцем не буде здійснений другий платіж в зазначений строк, Продавець має право на односторонню відмову від виконання Договору без виплат штрафів, пені, неустойки та збитків Покупцю. Ні позивач, ні відповідач не надали суду доказів щодо того чи відмовлявся позивач від виконання умов договору.
Суд погоджується з запереченнями відповідача, який вважає, що саме позивач порушив умови договору: здійснив поставку не всієї партії товару, як це передбачено ст.15 Договору. Тобто після перерахування відповідачем суми 148500 грн., поставку товару здійснив лише на суму 110243,42 грн.
Відповідно до ст. 16 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № 153/2005-КСЗ третій платіж (кінцевий розрахунок) відповідач здійснює шляхом перерахування грошових сум на поточний рахунок позивача в розмірі суми, яка дорівнює різниці між загальною вартістю переданого позивачем товару в заліковій вазі та зробленими відповідачем попередніми сплатами (першим та другим платіжами).
Відповідно до ст. 17 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № 153/2005-КСЗ відповідач зобов*язався провести з позивачем кінцевий розрахунок в сумі 148500 грн. не пізніше 28 березня 2006 року.
Абзацом 2 статті 17 договору сторони домовились, що якщо заборгованість Покупця (відповідача) перед Продавцем (позивачем) за поставлений цукровий буряк перевищує 148500 грн., то різниця між загальною заборгованістю та сумою 148500 грн. має бути сплачена Покупцем після закінчення поставки товару у строк 3 банківські дні з моменту оформлення сторонами остаточного акту звірки взаєморозрахунків по результату сезону.
Судом також встановлено, що починаючи з 26.05.2005 року відповідачем оплата не здійснювалась. Відтак, заборгованість Відповідача (ос новна заборгованість) перед Позивачем за отриманий у власність товар скла дає: 254496,67 грн. - 148500,00 грн. = 105 996,67 грн. , що не заперечується відповідачем.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі у сумі 10042,09 грн. та 2856,08 грн. є необгрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господар ських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарсь кого зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних сан кцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено зако ном або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зо бов'язання мало бути виконано.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про відповіда льність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Приписами ст. З вказаного Закону передбачено, що розмір пені, передба чений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено, що умовами Договору не передбачено стягнення позивачем пе ні, як штрафної санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Також умовами Договору не передбачено і розміру пені.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.
З умов договору витікає, що різниця між загальною заборгованістю та сумою 148500 грн. має бути сплачена Покупцем (відповідачем) після закінчення поставки товару у строк 3 банківські дні з моменту оформлення сторонами остаточного акту звірки взаєморозрахунків по результату сезону. Позивач акт звіряння розрахунків в судове засідання не надав та не довів факту його підписання сторонами за договором.
Разом з тим, до позовної заяви позивач надав претензію-вимогу № 96 від 11.09.2008 року про оплату товару, яку відправлено на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення згідно поштової квитанції від 15.09.2008 року. З урахуванням поштового пробігу та строку встановленого для оплати вартості товару та штрафних санкцій, відповідно до статті 530 ЦК України, суд вважає, що строк оплати наступив 25.09.2008 року. Тобто, починаючи саме з 26.09.2008 року у разі несплати відповідачем суми боргу у розмірі 105996,67 грн. позивач має право на стягнення штрафних санкцій та збитків відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договором або законом.
Відповідно із ст. 54 Договору, Покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання по цьому договорі, на вимогу Продавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд перевірив та визнає правомірним нарахування позивачем встановленого ін дексу інфляції (інфляційні) за весь час прострочення на суму боргу (105996,67 грн.) у сумі155,46 грн.(з 26.09.2008 року по 29.09.2008 року).
Суд перевірив та визнає правомірним нарахування позивачем трьох процентів річних від простроченої суми (105996,67 грн.) у сумі 34,75 грн.
Отже, позовні вимоги в частині інфляційних втрат в сумі 155,46 грн. та 3% річних в сумі 34,75 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушуютьчиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 230, 232 ГК України, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 32, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Науково-виробничої фірми "Сінтал Д" ТОВ (61070, м.Харків вул.Чкалова, 7, р/р 26000961052947 в ХФ ЗАТ ПУМБ м. Харкова, МФО 350385, код ЄДРПОУ 14073681) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова" (64150, с. Закутнєвка, Первомайського району,Харківської області, р/р 260085115 в ХОД "Райфайзенбанк "Аваль" м.Харкова, МФО 350589, код 00707231) основний борг у сумі 105996,67 грн., інфляційні втрати в сумі в сумі 155,46 грн. та 3% річних в сумі 34,75 грн., держмито в сумі 1060,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
В іншій частині в позові відмовити.
Наказ видати після набранням рішення законної сили.
Суддя
рішення підписане 28.11.2008 року.