Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2008 р. Справа № 60/119-08
вх. № 7142/4-60
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - керівник Костомаха Т.І. - протокол №1 від 25.09.2008 року; відповідача - Ольховський С.В. - довіреність б/н від 10.10.2008 року;
3-ї особи - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Дергачівської місцевої асоціації роботодавців "Імпульс", м.Дергачі,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туча", м. Дергачі,
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дергачівська міська рада Харківської області, м.Дергачі,
про визнання права власності, вилучення частки земельної ділянки та надання її в оренду
Дергачівська місцева асоціація роботодавців "Імпульс" (позивач) звернулася до господарського суду з позовом про визнання за членами - приватними підприємцями Дергачівської місцевої асоціації работодавців "Імпульс" права власності на стаціонарні цегляні кіоски, а також, просить вилучити частку земельної ділянки, на якій знаходяться стаціонарні цегляні кіоски приватних підприємців, із земельної ділянки, яка була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Туча" (відповідач) згідно договору оренди від 27.05.2004 року та надати дану земельну ділянку в оренду приватним підприємцям - членам Дергачівської місцевої асоціації работодавців "Імпульс".
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що СП Дергачівський ринок в березні 1999 року уклало з підприємцями договори пайової участі в будівництві і експлуатації торгових місць (кіосків). Згідно даного договору, проекту реконструкції і впорядкування ринку, підприємці в 1999 році фактично за власні засоби побудували стаціонарні цегляні кіоски розміром 2.1 х 2.1 площею 4.41м2 для роздрібної торгівлі товарами повсякденного попиту, які, відповідно до 4.2.1 Договора на підставі приймально-здавального акту, повинні були бути передані СП Дергачівський ринок. З моменту передачі торгових об'єктів по акту СП Дергачівський ринок набуває право власності на побудовані стаціонарні цегляні кіоски.
Однак, побудовані стаціонарні цегляні кіоски підприємці СП Дергачівський ринок не передавали, приймально-здавальні акти не складали. Отже, у СП Дергачівський ринок не виникло право власності на побудовані підприємцями стаціонарні цегляні кіоски. Власниками є підприємці - зареєструвати побудовані стаціонарні цегляні кіоски підприємці не мали змоги, в зв'язку з відсутністю договору оренди (суборенди) землі.
Підприємці неодноразово зверталися в Дергачівську місцеву раду з проханням надати їм в оренду земельну ділянку, яка знаходиться під збудованими ними стаціонарними цегляними кіосками, про що їм було відмовлено.
27.05.2004 року Дергачівська міська рада надала Товариству з обмеженою відповідальністю “Туча»в оренду земельну ділянку загальною площею 0.16 Га. В п.3 Договорі оренди землі вказано, що на земельній ділянці знаходяться двоповерхова адміністративна будівля, склад, будівля ринку, огорожа. Будівлі стаціонарних цегляних кіосків в договорі не вказані - в зв'язку з чим Дергачівська міська рада передала землю ТОВ “Туча»без урахування згоди власників стаціонарних цегляних кіосків. Про те що, на переданій землі знаходяться стаціонарні цегляні кіоски Дергачівській місцевій раді було достовірно відомо підтверджується планом к договору оренди де вони вказані.
На неодноразові звернення приватних підприємців 19.10.2005 року Дергачівська міська рада на XXVI сесії XXIV скликання надала відповідачу згоду на укладення договору суборенди земельної ділянки. До сьогоднішнього дня відповідач це рішення не виконав, с приватними підприємцями договори суборенди землі не уклав.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2008 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22 жовтня 2008 року о 12:00 годині та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дергачівську міську раду Харківської області.
Позивач через канцелярію господарського суду (вх. № 16688) надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд, визнати за членами - приватними підприємцями Дергачівської місцевої асоціації роботодавців "Імпульс" (позивач) право власності на стаціонарні цегляні кіоски; вилучити частку земельної ділянки, на якій знаходяться стаціонарні цегляні кіоски приватних підприємців за №№4-47 загальною площею 200 кв.м., за адресю: Харківська область, м.Дергачі, пл. Привокзальна, 1, із земельної ділянки яка була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідачльністю "Туча" (відповідач) згідно договору оренди від 27.05.2004 року і надання її в оренду приватним підприємцям - членам Дергачівської місцевої асоціації роботодавців "Імпульс".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2008 року було прийнято до розгляду вищезазначені уточнення та продовжено розгляд справи з урахуванням цих уточнень, розгляд справи було відкладено на 10 листопада 2008 року о 14:30 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2008 року розгляд справи було відкладено на 24 листопада 2008 року о 15:00 годині.
24 листопада 2008 року позивач надав уточнену позовну заяву (вх.№ 19842), в якій просить суд визнати за членами - приватними підприємцями Дергачівської місцевої асоціації роботодавців "Імпульс» право власності на стаціонарні цегляні кіоски, та вилучити частку земельної ділянки, на якій знаходяться стаціонарні цегляні кіоски приватних підприємців за №№4-47 загальною площею 560 кв.м., за адресою: Харківська область, м.Дергачі, пл. Привокзальна, 1, із земельної ділянки яка була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Туча» згідно договору оренди від 27.05.2004 року і надання її в оренду приватним підприємцям - членам Дергачівської місцевої асоціації роботодавців "Імпульс».
Враховуючи, що згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв уточнену позовну заяву позивача, як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжив розгляд справи з її урахуванням.
Відповідач 07.11.2008 року через канцелярію господарського суду за вх. № 19849 надав відзив на уточнені позовні вимоги позивача, в яких заперечує проти задоволення позову, зокрема посилаючись на те, що позивачем не надано доказів про надання позивачу дозволу на проведення будівництва відповідними контролюючими органами, доказів того, що земельна ділянка, на якій було здійснено будівництво відведена позивачу для цієї мети та не надано акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта. Крім того, згідно ч.2 ст.376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Щодо позовних вимог про вилучення земельної ділянки або її частки відповідач вказує, що правом на звернення з відповідним позовом згідно ч.2 ст.149 Земельного Кодексу України наділені лише відповідні державні органи або органи місцевого самоврядування. Крім того, право власності може бути визнано за конкретною особою на конкретну річ, або конкретну сукупність речей, тобто право власності у суб"єктивному складі має бути індивідуалізоване, а у об"єктивному складі має бути конкретизоване, в той час як у позовній заяві позивач не зазначає конкретних осіб, за якими має бути визнано право власності та не вказує яке саме нерухоме майно має бути визнано за конкретною особою.
Третя особа у призначене судове засідання не з»явилась, про причину неявки суд не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення за № 4781540.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача господарським судом Харківської області встановлено, що 12.01.1999 року Дергачівська міська рада народних депутатів прийняла рішення № 17 "Про благоустрій території та упорядкування торгівлі на Дергачівському ринку", яким вирішила розробити генеральний план/схему території ринку, де чітко визначити розташування всіх торгових і неторгових точок ринку. На забезпечення виконання рішення № 17 від 12.01.1999 року, Дергачівська міська рада народних депутатів прийняла рішення № 36 від 09.02.1999 року, яким зобов'язала підприємців в строк до 01.03.1999 року знести самовільно встановлені на території ринку (пл. Привокзальна і вул. Революції) дерев'яні лотки. Також було зобов'язано адміністрацію ринку виділити місця для торгівлі.
02.03.1999 року між СП "Дергачівський ринок", Дергачівським міською радою народних депутатів та підприємцями Дергачівського ринку була укладена угода про початок будівництва підприємцями спільно з Дергачівським ринком стаціонарних цегляних кіосків за рахунок власних коштів; про знесення всіх дерев'яних кіосків на пл. Привокзальній з 29 по 31 березня включно; про зайняття торгових місць підприємцями, що виділені ринком згідно рішення №17 від 12.01.1999 року. В строк до 20.03.1999 року адміністрації ринку приписується укласти тимчасові договори (без зазначення торгових місць), а також договір з підприємцями про будівництво стаціонарних павільйонів; надавати методичну та матеріальну допомогу в будівництві. Дергачівська міська Рада та адміністрація ринку не пред'являє претензій до підприємців під час переходу на нові торговельні місця до 01.04.1999 року.
Господарсько-розрахунковим проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро Дергачівського району було розроблено "Проект реконструкції та благоустрою ринку на Привокзальній площі у місті Дергачі № 7/99.
01.03.1999 року між СП "Дергачівським ринком» та Приватним підприємцем Костомахою Тетяною Іванівною був укладений договір паєвої участі в будівництві та експлуатації торгових місць (лотків) приватних підприємців.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору СП "Дергачівський ринок» та ПП Костомаха Т.І. спільно здійснюють виконання робіт по підготовці і будівництву торговельних лотків на території Дергачівського ринку. Згідно п. 4.2.1 торговельні місця № 10, 11 у 2-му ряду надаються ПП Костомахи Т.І. безроздільне та постійне користування строком на 10 років. Торговий лоток Приватного підприємця Костомахи Т.І., збудований та обладнаний при паєвій участі Сторін, передається ринку на підставі Акту здачі-приймання безоплатно. З моменту передачі торгових об'єктів по Акту, у СП "Дергачівський ринок» виникає право власності на вказані об'єкти.
01 квітня 1999 року між ПП Костомахою та СП "Дергачівським ринком» був укладений Акт здачі-приймання виконаних робіт за Договором паєвої участі в будівництві та експлуатації торгових місць (лотків) приватних підприємців від 01 березня 1999 року. Згідно Акту, роботи з будівництва торгових лотків, передбачені "Проектом реконструкції та благоустрою ринку на Привокзальній площі у місті Дергачі № 7/99» виконані.
Позивач, у своїй позовній заяві та уточненій позовній заяві, вказує, що СП "Дергачівський ринок» в березні 1999 року уклало з підприємцями договори пайової участі в будівництві та експлуатації торгових місць (кіосків).
Суд, вважає цей факт недоведеним, оскільки позивачем не надані докази укладення таких договорів з іншими Приватними підприємцями, крім Костомахи Т.І.
Наказом СП "Дергачівський ринок» № 13-3 від 01.04.1999 року було закріплено у постійне користування торгові місця у наступному порядку: приватний підприємець Мицай І.А. - 1-й ряд місця 1-4, 2-й ряд місце 1; Островерх Н.В. - 1-й ряд місця 5, 10; Безрук Л.В. - 1-й ряд місця 6, 7, 15; Кніженко А.Н. - 1-й ряд місця 8, 13; Старнова Л.Н. - 1-й ряд місця 11, 12; Дражина Л.В. - 1-й ряд місце 14; Ляшенко О.А. 1-й ряд місце 9; Мотенко І.В. - 2-й ряд місця 2, 3; Іванченко А.А. - 2-й ряд місця 4, 13; Ляшенко О.А. - 2-й ряд місця 5, 9, 12; Сухонос Т.А. - 2-й ряд місця 6, 7; Мицай Л.М. - 2-й ряд місце 8; Перекинський В.Г. - 2-й ряд місце 9; Костомаха Т.І. - 2-й ряд місця 10, 11; Спільне пілприємство "Дергачівський ринок» - 2-й ряд місце 14; Дергачівський молокозавод - 2-й ряд місце 15.
27 травня 2004 року між орендодавцем - Дергачівською міською радою та Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Туча» був укладений Договір оренди, згідно якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комерційного призначення, яка знаходиться на пл. Привокзальній № 1 у м. Дергачі Дергачівського району Харківської області. Пункти 2, 3 Договору оренди передбачають, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 16 Га. На земельній ділянці знаходяться наступні об'єкти нерухомого майна: двоповерхова адміністративна будівля, склад, будівля ринку, огорожа. Строк дії договору 50 років.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. N 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва.
Таким чином, право власності на новостворене нерухоме майно виникає після прийняття його в експлуатацію шляхом підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва та державної реєстрації.
Позивач, у своїй позовній заяві, просить суд визнати за членами - приватними підприємцями Дергачівської місцевої асоціації роботодавців "Імпульс» право власності на стаціонарні цегляні кіоски.
Відповідно до ст. 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.
Згідно ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.
Отже, право власності може бути визнано за суб'єктом цивільних відносин і щодо індивідуально-визначеного майна.
Щодо вилучення частки земельної ділянки, на якій знаходяться стаціонарні цегляні кіоски приватних підприємців за №№ 4-47 загальною площею 560 кв. м., за адресою: Харківська область, м. Дергачі, пл. Привокзальна, 1, із земельної ділянки, яка була надана в оренду ТОВ "Туча» згідно договору оренди від 27.05.2004 року і надання її в оренду приватним підприємцям - членам Дергачівської місцевої асоціації роботодавців суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Таким чином, суд вважає, що вилучення земельної ділянки, наданої у користування, може бути здійснено за рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування, з підстав визначених Земельним кодексом України, а у випадку незгоди землекористувача, у судовому порядку, за позовом відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальних громад та надання цих земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Крім того, згідно ст.16 Закону України "Про оренду землі", особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, господарський суд дійшов до висновку, що надання в оренду позивачу земельної ділянки загальною площею 560 кв. м., за адресою: Харківська область, м. Дергачі, пл. Привокзальна, 1, не належить до повноважень відповідача та відповідно відповідач не може відповідати перед позивачем за позовом в цій частині, оскільки ним не порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання за членами - приватними підприємцями Дергачівської місцевої асоціації роботодавців "Імпульс» права власності на стаціонарні цегляні кіоски, та вилучення частки земельної ділянки, на якій знаходяться стаціонарні цегляні кіоски приватних підприємців за №№ 4-47 загальною площею 560 кв.м., за адресою: Харківська область, м.Дергачі, пл. Привокзальна, 1, із земельної ділянки яка була надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Туча» згідно договору оренди від 27.05.2004 року і надання її в оренду приватним підприємцям - членам Дергачівської місцевої асоціації роботодавців "Імпульс» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене позивачем державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», що становить 85 грн. - за немайнові вимоги та 2577,50 грн. - за вимоги майнового характеру та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень, у разі відмови в позові повністю не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 177, 184, 190, 318, 328, 331 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України, ст.16 Закону України "Про оренду землі", ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій», статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву (вх. № 19842) та вирішитиспір з урахуванням цих уточнень.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення підписано 01 грудня 2008 р.
Суддя
справа № 60/119-08