"13" березня 2012 р. Справа № 5027/29/2012.
За позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк»
До Приватного підприємця ОСОБА_1
Про стягнення заборгованості в розмірі 20228,31 грн.
Суддя С.О. Миронюк.
Представники:
Від позивача -Піскозуб А.З.-представник. Довіреність № 01/20-462 від 09.11.2010 р.
Від відповідача -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк», вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, звернулось з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, про стягнення згідно Кредитного Договору № 54-070 від 09.04.2008 р. заборгованості в розмірі 20228,31 грн., в тому числі: 12348,08 грн. -основного боргу, 6133,69 грн. -відсотків за користування кредиту, 1325,13 -пені за несвоєчасне повернення кредиту та 421,41 -пені за несплату відсотків.
Позов обґрунтовується тим, що на виконання укладеного між сторонами Кредитного Договору № 54-070 від 09.04.2008 р. відповідачу було надано 50000,00 грн. зі сплатою 24 % річних. Відповідачем кредитні платежі та відсотки по кредиту сплачено частково, що спричинило виникнення заборгованості на день подачі позову в сумі 20228,31 грн.
Ухвалою суду від 19.01.2012 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 02.02.2012 р.
Ухвалами суду від 02.02.2012 р. та 29.02.2012 р. розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, судове засідання призначено на 13.03.2013 р.
В судовому засіданні 13.03.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, вимоги позивача не спростував. Зазначене не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки наявним в справі поштовим повідомленням підтверджується належне повідомлення відповідача про час і місце слухання справи, а тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
09 квітня 2008 року сторони уклали Кредитний Договір № 54-070 від 09.04.2008 р., відповідно до Статті 3 якого позивач («Банк») зобов'язався надати відповідачеві («Позичальник») 50000,00 грн., строком по 08 квітня 2010 року, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти кошти та сплачувати кредитні платежі та відсотки у розмірі 24 % річних з дотриманням графіку погашення часткових сум (Додаток № 1 до Договору).
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кредит, що підтверджується меморіальним ордером № 54-070 (#26645251) від 09.04.2008 р., який міститься в матеріалах справи.
В свою чергу, згідно з п.п. 3.2, 3.4.1 Договору, позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 08.04.2010 р. шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок.
Крім того, в порядку п. 3.5 Договору відповідач зобов'язався щомісячно згідно графіку сплачувати на рахунок Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 24 % річних.
Відповідач в порушення умов Договору, взяті на себе зобов'язання виконав частково, сплативши борг по кредиту в сумі 37651,92 грн. та частково сплативши нараховані відсотки за період з 09.04.2008 р. по 01.03.2010 р.
Відповідно до п. 7.3 Договору у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту Банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі Позичальник сплачує підвищену процентну ставку за користування кредитом в розмірі 27 % річних.
З урахуванням викладеного, заборгованість за кредитом відповідача перед позивачем на день подання позову становить 12348,08 грн., а заборгованість по відсоткам за період з 01.03.2010 р. по 31.12.2011 р. становить 6133,69 грн.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України слідує, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовами кредитного договору не передбачено право Позичальника відмовитись від зобов'язань або в односторонньому порядку змінити їх.
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 230 Господарського кодексу України, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 7.4 та 7.5 Договору передбачено, що у разі порушення строку погашення кредиту та строку сплати відсотків за кредитом Банк має право стягувати з Позичальника пеню за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення.
У зв'язку з простроченням Позичальником погашення кредиту за період з 01.03.2010 р. по 31.12.2011 р. Банком нарахована пеня в розмірі 1325,13 грн.
Штрафні санкції (пеня) за несвоєчасне погашення прострочених відсотків, виходячи з поданого позивачем розрахунку, складають 421,41 грн.
Таким чином, задовольняючи обґрунтований позов, судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, (код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк», вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів (р/р 290958007 у Банку «Демарк», МФО 353575, код 19357516) заборгованість по поверненню суми кредиту в розмірі 12348,08 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 6133,69 грн., штрафні санкції (пеня) за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 1325,13 грн., штрафні санкції (пеня) за несвоєчасне погашення прострочених відсотків в розмірі 421,41 грн., а також судовий збір в розмірі 1609,50 грн.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя С.О. Миронюк