Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
12:10 год.
18.06.2012 р. справа № 2а-41/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Гаращенко Д.А.,
представника позивача: Абакумова І.Л., довіреність № 18/03-61 від 01.08.2011 р.,
представника відповідача 1: Шевчука І.М., довіреність № 18/10/10-012 від 22.03.2012 р.,
представника відповідача 2: Волкова А.С., довіреність № 15-19/8-88 від 04.01.12 р.,
прокурора: Дзюбан О.В., посвідчення № 253 від 26.03.2010 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПАТ "ВОЗКО", вул. Жовтневої революції, 287, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
доВідповідача 1: Вознесенської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, пров. Бр. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 Відповідача 2: Головного управління державної казначейської служби України у Миколаївській області, вул. Леніна, 141-в, м. Миколаїв, 54055
провизнання неправомірною бездіяльності, стягнення коштів в сумі 40194,0 грн.
керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Відшкодувати з Державного бюджету України, через Головне управління державної казначейської служби України у Миколаївській області ПАТ "ВОЗКО" 40194,0 грн. податку на додану вартість.
3. В решті адміністративного позову відмовити.
4. Відшкодувати ПАТ "ВОЗКО" судовий збір в сумі 2008,0 грн. з Державного бюджету України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
12:10 год.
18.06.2012 р. справа № 2а-41/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Гаращенко Д.А.,
представника позивача: Абакумова І.Л., довіреність № 18/03-61 від 01.08.2011 р.,
представника відповідача 1: Шевчука І.М., довіреність № 18/10/10-012 від 22.03.2012 р.,
представника відповідача 2: Волкова А.С., довіреність № 15-19/8-88 від 04.01.12 р.,
прокурора: Дзюбан О.В., посвідчення № 253 від 26.03.2010 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПАТ "ВОЗКО", вул. Жовтневої революції, 287, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
до Відповідача 1: Вознесенської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, пров. Бр. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 Відповідача 2: Головного управління державної казначейської служби України у Миколаївській області, вул. Леніна, 141-в, м. Миколаїв, 54055 прокурор Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001
провизнання неправомірною бездіяльності, стягнення коштів в сумі 40194,0 грн.
До суду з адміністративним позовом звернулося публічне акціонерне товариство "ВОЗКО" (далі -позивач) до Вознесенської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби (далі -відповідач 1) та Головного управління державної казначейської служби України у Миколаївській області (відповідач 2). Прокурор Миколаївської області вступив у справу на боці відповідача 1.
Позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання висновку для відшкодування податку на додану вартість (далі -ПДВ) в розмірі 9446833,55 грн. відповідачу 2 та зобов'язати відповідача 1 подати відповідачу 2 висновок із зазначенням суми податку в розмірі 9446833,55 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету. Стягнути з Державного бюджету України через відповідача 2 на користь позивача суму ПДВ в розмірі 9446833,55 грн.
У зв'язку з добровільним частковим виконанням відповідачами зобов'язань позивач зменшив розмір позовних вимог і просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання висновку для відшкодування ПДВ в розмірі 40194,00 грн. відповідачу 2 та зобов'язати відповідача 1 подати відповідачу 2 висновок із зазначенням суми податку в розмірі 40194,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету. Стягнути з Державного бюджету України через відповідача 2 на користь позивача суму ПДВ в розмірі 40194,00 грн. (а. с. 71-72).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 9446833,55 грн. Суд апеляційної інстанції залишив постанову без змін. Однак відповідач 1 не надає висновок відповідачу 2 для відшкодування ПДВ.
Відповідач 1 проти позову заперечив, у зв'язку з тим, що правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування не підтверджена, триває судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.03.2011 р. № 0000092300 в касаційному порядку (а. с. 27-29).
Відповідач 2 проти позову не заперечив, надав письмові пояснення, в яких наголосив, що органи Державної казначейської служби відшкодовують ПДВ на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, які надаються органами державної податкової служби (а. с. 44-45).
У відповідності до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні 18.06.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 р. у справі № 2а-2498/11/1470 визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011 р. № 0000092300, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 9446833,55 грн. (а. с. 8-13).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 р. постанову суду першої інстанції залишено без змін (а. с. 14-17).
Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 72 КАС України, судовим рішенням визнано право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 9446833,55 грн. і така обставини не підлягає доказуванню в даній справі.
04.11.2011 р. позивач звернувся до відповідача 1 з проханням повідомити про надання відповідачу 2 висновків для відшкодування ПДВ на підставі судових рішень (а. с. 19). У зв'язку з тим, що відповідач 1 відповіді не надав, позивач звернувся до нього з вимогою від 28.11.2011 р. про надання відповідачу 2 висновків для відшкодування ПДВ в розмірі 9446833,55 грн. (а. с. 20).
В запереченнях відповідач 1 посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 р., якою відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача 1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 р. та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 р. по справі № 2а-2498/11/1470 (а. с. 21).
Заперечення відповідача 1 не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки у вказаній вище ухвалі суду касаційної інстанції відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних рішень суду, тому в силу ч. 3, ч. 5 ст. 254 КАС України рішення судів першої та апеляційної інстанцій набрали законної сили з 05.10.2011 р.
Своїми діями по частковому відшкодування ПДВ, відповідачі фактично визнали законність вимог позивача.
В судовому засіданні представник відповідача 1 вказав на те, що під час іншої перевірки позивача, йому були донараховані штрафні санкції на суму 40194,00 грн., у зв'язку з чим відбулося зменшення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню. Суд вважає, що нарахування позивачу штрафу, яке відбулося за наслідками іншої перевірки, не може впливати на розмір бюджетого відшкодування, право на яке підтверджене судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Вимога позивача щодо визнання неправомірною бездіяльності відповідача 1 щодо неподання висновку на відшкодування ПДВ не підлягає задоволенню, оскільки такий обов'язок покладається на нього приписами п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України: після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, тобто після набрання законної сили даним судовим рішенням, ДПІ зобов'язана в силу приписів наведеної статті надати органу державного казначейства такий висновок і немає потреби зобов'язувати ДПІ вчинити такі дії ще й судовим рішенням.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково.
Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Позивач надав суду квитанцію про сплату судового збору від 26.12.2011 р. на суму 2008,00 грн. (а. с. 3). Оскільки позовна вимога майнового характеру задоволена, а відмовлено в задоволенні позовної вимоги немайнового характеру, суд вважає, що відшкодуванню з Державного бюджету України підлягають судові витрати в сумі 2008,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Відшкодувати з Державного бюджету України, через Головне управління державної казначейської служби України у Миколаївській області ПАТ "ВОЗКО" 40194,0 грн. податку на додану вартість.
3. В решті адміністративного позову відмовити.
4. Відшкодувати ПАТ "ВОЗКО" судовий збір в сумі 2008,00 грн. з Державного бюджету України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова у повному обсязі
складена 19.06.2012 р.
Суддя А. О. Мороз