Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
16:30 год.
15.06.2012 р. справа № 2а-497/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Гаращенко Д.А.,
представника позивача: Риженко Ю.О., довіреність б/н від 28.12.11 р.,
представника відповідача: Сугацького О.М., довіреність № 68/9/10-00 від 02.03.12 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПП "Миколаївгидромонтаж", вул. Спаський узвіз, 13, к. 25, м. Миколаїв, 54015
доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54000
проскасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.11 р. № 00000400231
керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
16:30 год.
15.06.2012 р. справа № 2а-497/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Гаращенко Д.А.,
представника позивача: Риженко Ю.О., довіреність б/н від 28.12.11 р.,
представника відповідача: Сугацького О.М., довіреність № 68/9/10-00 від 02.03.12 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПП "Миколаївгидромонтаж", вул. Спаський узвіз, 13, к. 25, м. Миколаїв, 54015
доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54000
проскасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.11 р. № 00000400231
До суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство "Миколаївгидромонтаж" (далі - позивач, ПП "Миколаївгидромонтаж") до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2011 р. № 0000400231.
Під час розгляду адміністративної справи, судом допущено процесуальне правонаступництво державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) (а. с. 196-197).
Доводи позивача зводяться до того, що він не несе відповідальність за діяльність контрагентів, для формування податкового кредиту Закон України "Про податок на додану вартість", чинний на час виникнення спірних правовідносин, вимагає від платника податків тільки наявності податкових накладних, які у нього на час перевірки мались, а тому висновки відповідача про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) безпідставні.
Відповідач позов не визнав, подавши заперечення (а. с. 111-112), в яких навів таке. В ході перевірки позивача виявлені факти господарських взаємовідносин з ПП "Мгновение Юг", ТОВ "Технотрейд-Сервіс" і ПП "Теплотехкомплекс", які, на думку відповідача, мають ознаки фіктивності, адже їх перевірками встановлено відсутність основних фондів, складських приміщень, виробничих потужностей, персоналу для здійснення будь-якого виду діяльності. Також, в якості обґрунтування своїх висновків, відповідач послався на матеріали кримінальної справи відносно засновника і директора ПП "Мгновение Юг".
У відповідності до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні 15 червня 2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вирішуючи спір між сторонами, суд встановив таке.
Позивач, як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 16 червня 2000 р. і перебуває на обліку відповідача, як платник податків з 6 липня 2000 р. (а. с. 13).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: будівництво будівель, діяльність у сфери інжинірингу, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, газопровідні роботи, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи (а. с. 12).
З 25 листопада до 1 грудня 2011 р. ДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП "Мгновение Юг", за грудень 2010 р. та січень 2011 р., ТОВ "Технотрейд-Сервіс" за травень 2011 р. та ПП "Теплотехкомплекс" за жовтень 2010 р. Результати перевірки оформлені актом від 6 грудня 2011 р. № 4631/231-00/31043348 (далі - акт перевірки) (а. с. 15-45).
Як зазначено у висновку акту перевірки, позивачем порушено ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.1., п. 7.7. пп. 7.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 198 п. 198.3., ст. 200 п. 200.1. Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ним занижено ПДВ на загальну суму 22795,0 грн.
На підставі висновків акту перевірки, 27 грудня 2011 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000400231, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 22795,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3205,25 грн. (а. с. 9).
Як встановлено відповідачем під час перевірки ПП "Миколаївгидромонтаж", позивач уклав низку договорів:
- 23 квітня 2010 р. договір підряду з ПП "Мгновение Юг", за умовами якого останнє зобов'язувалось виконати будівельно-монтажні роботи з використанням власних матеріалів (а. с. 59);
- 24 січня 2011 р. договір поставки з ПП "Мгновение Юг", за умовами якого позивач придбав товари вказані в специфікаціях (а. с. 76);
- 28 квітня 2011 р. договір підряду з ТОВ "Технотрейд-Сервіс", відповідно до якого товариство виконує будівельні, монтажні і пуско-налагуджувальні роботи з будівництва фонтану (а. с. 79-80).
Також, поставку товарів позивачу здійснило ПП "Теплотехкомплекс", але договір поставки з цим контрагентом на вимогу суду позивач не надав.
Позивач посилається на те, що у нього маються всі первинні документи, які підтверджують фактичне отримання виконання за договорами від наведених контрагентів.
Суд зазначає, що правовою природою первинних документів є лише документарне оформлення фактично здійсненої господарської операції для цілей бухгалтерського і податкового обліку і ці документи мають силу виключно тоді, коли документи фіксують реальну господарську операцію, яка призвела до зміни в активах платників податків - сторін правочину. Сам по собі факт наявності у позивача первинних бухгалтерських документів, не може слугувати єдиним та беззаперечним доказом здійснення господарських операцій, а тому суд в першу чергу досліджує фактичні обставини укладення та виконання договорів, з урахуванням майнового стану сторін правочину, наявності у них ресурсів для виконання договорів та інших обставин.
Будівельні роботи, які за договорами повинні були виконувати ПП "Мгновение Юг" і ТОВ "Технотрейд-Сервіс" за своєю природою передбачають наявність у підрядника певних ресурсів: кваліфікованих фахівців, обладнання, матеріалів, які споживаються під час будівництва, тобто комплексу організаційних, виробничих та матеріальних передумов для здійснення такого виду діяльності, відсутність яких унеможливлює виконання будівельних робіт.
Актами перевірок ПП "Мгновение Юг" і ТОВ "Технотрейд-Сервіс" зафіксовано відсутність у цих підприємств основних фондів, виробничого обладнання, складських приміщень, на підприємствах працює по одній особі (а. с. 146-173).
Постачання товару, яке здійснювали ПП "Мгновение Юг" і ПП "Теплотехкомплекс" також потребує від підприємств наявності основних засобів: складу, комп'ютерного обладнання, транспортних засобів, що спростовано в ході перевірок цих підприємств (а. с. 118-145).
Таким чином, актами перевірок всіх безпосередніх контрагентів позивача зафіксовано відсутність необхідних передумов для провадження будь-якого виду господарської діяльності.
Додатково суд враховує і те, що акт перевірки позивача містять посилання на матеріали кримінальних справ, порушених відносно контрагентів ПП "Мгновение Юг", ТОВ "Технотрейд-Сервіс" і ПП "Теплотехкомплекс", в ході досудового слідства в яких посадові особи контрагентів надали пояснення щодо непричетності до їх господарської діяльності.
Згідно ст. 2442 ч. 1 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
В своїй постанові від 5 березня 2012 р. у справі № 21-421а11 Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно якої не можна вважати належним чином оформленими податкові накладні та, відповідно, сформований на їх підставі податковий кредит, у випадку коли посадові особи суб'єктів господарювання заперечують свою участь в їх діяльності і підписанні первинних бухгалтерських документів.
Судом також враховані пояснення директора ПП "Миколаївгидромонтаж" Паскевич В.І., який пояснив суду, що в періоді, який охоплений перевіркою, підприємство здійснювало гідротехнічні роботи на об'єкті будівництва. Представник пояснив, що фактично всі будівельні роботи виконувались ПП "Миколаївгидромонтаж", а не контрагентами. Причиною укладення договорів підряду з ПП "Мгновение Юг" і ТОВ "Технотрейд-Сервіс" представник назвав закінчення у ПП "Миколаївгидромонтаж" дії ліцензій на будівельні роботи і необхідність їх здійснення від імені підприємства, яке таку ліцензію має. Також він пояснив, що вже підписані договори отримував у керівництва будівного майданчику, умови цих договорів з контрагентами він не обговорював.
Таким чином, встановлені судом обставини, а саме відсутність у безпосередніх контрагентів позивача необхідних умов для виконання будівельних робіт і постачання товару, пояснення директора ПП "Миколаївгидромонтаж", який вказав на самостійне виконання робіт підприємством, свідчать про неможливість виконання робіт і постачання товару саме ПП "Мгновение Юг", ТОВ "Технотрейд-Сервіс" і ПП "Теплотехкомплекс".
Відповідно до ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, які не підтверджені податковими накладними.
Приписи ст. 44 п. 44.1. ПК України забороняють платникам податків формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Водночас ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Відповідно, вказані документи не можуть вважатися такими, якщо фактичного здійснення господарської операції і саме між тими сторонами, які вказані в цих документах, не було.
Оскільки позивач сформував податковий кредит на підставі податкових накладних виданих підприємствами щодо яких відповідач зробив цілком обґрунтований висновок про неможливість виконання ними робіт і поставки товарів, ДПІ вірно зазначила про заниження позивачем ПДВ.
Доводам позивача про те, що постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 січня 2012 р. закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо бухгалтера ПП "Миколаївгидромонтаж" ОСОБА_4 за відсутністю в її діях складу правопорушення (а. с. 114), суд надає таку оцінку.
Відповідно до ст. 72 ч. 4 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Оскільки предметом розгляду в даній адміністративній справі є законність рішення ДПІ, яким позивачу визначено податкове зобов'язання та застосовано штраф, а не правові наслідки дій бухгалтера, правила наведеної статті до спірних правовідносин не застосовуються.
Інші доводи позивача, зокрема про порушення ДПІ процедури проведення перевірки, висновків суду не спростовують, а до того ж позивачем вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо організації і проведення перевірки, не заявлялась.
Як передбачено ст. 123 п. 123.1. ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до цих приписів, відповідач застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 3205,25 грн.
За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, діяв у межах, спосіб та на підставі своїх повноважень, відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України довів перед судом його законність, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова у повному обсязі складена
18 червня 2012 р.
Суддя А. О. Мороз