Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв
27.06.2012 р. Справа № 2а-1776/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1
доДПІ у Ленінському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. ДПС, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
проскасування рішення № 258/10/17-132 від 16.03.2012 р., зобов'язання вичнити певні дії,
До суду з адміністративним позовом звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі - відповідач, ДПІ).
В адміністративному позові позивач просить суд скасувати рішення ДПІ від 16 березня 2012 року № 258/10/17-132, яким йому відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку, та зобов'язати ДПІ видати свідоцтво про сплату єдиного податку з другого кварталу 2012 року.
Відповідач позов не визнав, подавши заперечення, в яких зазначив, що позивач має податковий борг у сумі 72074,91 грн., у зв'язку з чим йому відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку (а. с. 17-19).
Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника на повідомленні про дату розгляду справи (а. с. 47).
Відповідач в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 20 жовтня 1999 року (а. с. 7).
5 березня 2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування (а. с. 9-10).
Листом від 16 березня 2012 року № 258/10/17-132 відповідач відмовив у видачі свідоцтва платника єдиного податку, посилаючись на наявність податкового боргу в сумі 72074,91 грн. на особовому рахунку позивача (а. с. 11).
Згідно п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі -ПК) суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Відповідно до п.п. 8 п. 291.5 ст. 291 ПК не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Наявність податкового боргу в позивача підтверджується актом звірки розрахунків від 31 грудня 2011 року та витягом з особового рахунку позивача (а. с. 34). Позивач заперечує проти існування боргу і додатково вказує на відсутність податкового повідомлення-рішення на стягнення боргу.
Оскільки судовий розгляд здійснюється в межах заявлених позовних вимог лише щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку, суд в рамках предмету доказування в даній адміністративній справі не встановлює правомірність визначення податкового боргу позивачу. Законність визначення вказаного боргу позивач має право оскаржити шляхом подачі окремого позову.
За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в ДПІ були правові підстави, передбачені п.п. 8 п. 291.5 ст. 291 ПК, для відмови позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку, а тому позовні вимоги суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз