КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
25 червня 2012 року Справа № 1170/2а-971/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Тарасенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Кіровограді (надалі - ДПІ у м. Кіровограді) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000011740/0 від 10.03.10.
Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами ДПІ у м. Кіровограді 01.03.10 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питання визначення повноти та достовірності даних, відображених в декларації про доходи за 2008 рік, отримані від продажу рухомого майна, за наслідками якої складено акт №121/17-40/НОМЕР_1 від 01.03.10. Перевіркою встановлено порушення вимог пп. "ж" п.1.3 ст.1, пп. 4.2.6 п.4.2 ст.4, пп. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яке призвело до заниження доходу, який підлягає оподаткуванню, за договором купівлі-продажу автомобіля на 209 646, 21 грн. З цих підстав відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000011740/0 від 10.03.10, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 31 446, 93 грн. Позивач, стверджуючи, що він продав власний автомобіль на товарній біржі за 50 грн., отримав від реалізації цього рухомого майна дохід у розмірі 50 грн. та сплатив з нього податок з доходів фізичних осіб за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", просить суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.
Ухвалою суду від 31.05.12 замінено відповідача у справі - ДПІ у м. Кіровограді на її правонаступника - Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби.
Представники відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні проти позову заперечили, стверджуючи, що згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження ринкова вартість відчуженого позивачем автомобіля становить 209 696, 21 грн. Оскільки автомобіль має одночасно дві оцінки (зазначену у біржовій угоді та експертну оцінку), податковий орган, визначивши об'єктом оподаткування позитивне значення різниці між ринковою вартістю автомобіля та ціною, зазначеною у біржовій угоді, дійшов до висновку, що позивачем занижено дохід, який підлягає оподаткуванню, на суму 209 646, 21 грн., у зв'язку з чим донарахував податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 31 446, 93 грн. Наполягаючи на правомірності спірного податкового повідомлення -рішення, просили у позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
Посадовими особами ДПІ у м. Кіровограді у період з 26.02.10 по 01.03.10 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питання визначення повноти та достовірності даних, відображених в декларації про доходи за 2008 рік, отримані від продажу рухомого майна, за період з 01.01.08 по 31.12.08.
За результатами перевірки складено акт №121/17-40/НОМЕР_1 від 01.03.10, яким встановлено порушення пп. "ж" п.1.3 ст.1, пп. 4.2.6 п.4.2 ст.4, пп. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", - заниження ОСОБА_1 доходу, який підлягав оподаткуванню на 209 646, 21 грн., внаслідок чого нараховано до сплати податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 31 446, 93 грн. (а.с. 80 - 84).
Такого висновку відповідач дійшов, встановивши, що позивачем за біржовим договором (угодою) купівлі-продажу транспортного засобу №873386від 06.12.08 реалізовано транспортний засіб марки TOYOTA Camri 2.4L, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 за 50 грн. Згідно із висновком спеціаліста №461/5 експертного автотоварознавчого дослідження від 09.12.08 ринкова вартість зазначеного автомобіля складає 209 696, 21 грн. Оскільки вказаний автомобіль має дві оцінки (зазначену у біржовій угоді та експертну оцінку), тому податковий орган вважає, що ОСОБА_1 при його реалізації одержав дохід у розмірі 209 696, 21 грн. і, задекларувавши з цієї суми лише 50 грн., занизив дохід, який підлягає оподаткуванню, на суму 209 646, 21 грн. за звітний період 2008 року та податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 31 446, 93 грн. (209 646, 21 грн. х 15%).
На підставі акту перевірки №121/17-40/НОМЕР_1 від 01.03.10 заступником начальника ДПІ у м. Кіровограді винесено податкове повідомлення-рішення №0000011740/0 від 10.03.10, яким позивачеві на підставі пп. "б" п.п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення пп. "ж" п.1.3 ст.1, пп. 4.2.6 п.4.2 ст.4, пп..8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 31 446, 93 грн. (а.с. 37).
Перевіряючи правомірність вказаного рішення відповідача, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон), дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
У свою чергу, згідно з пп. "ж" п. 1.3 ст.1 Закону дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.
Вбачається, що предметом спору у даній справі є правомірність визначення об'єкту оподаткування - доходу, одержаного позивачем за договором купівлі-продажу рухомого майна - автотранспортного засобу.
Встановлено, що 06.12.08 між ОСОБА_1, як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем, укладено біржовий договір (угода) купівлі-продажу транспортного засобу №873386, за умовами якого продавець продав покупцю транспортний засіб: легковий автомобіль марки TOYOTA Camri 2.4L, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 за 50 грн. (а.с. 97). Вказаний договір зареєстрований на Українській товарній біржі.
Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 4 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до частин 2, 4 статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (у редакції, чинній на момент укладення біржового договору від 06.12.08) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з частинами 1, 4 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
З умов договору купівлі-продажу вбачається, що ОСОБА_2, як покупець, отримав право власності на транспортний засіб, придбавши його за ціною 50 грн., а ОСОБА_1, як продавець, отримав від продажу зазначеного майна дохід у розмірі 50 грн.
Вказаний дохід задекларовано позивачем у декларації про доходи, одержані з 01.01.08 по 31.12.08, з нього розраховано суму податку за ставкою 15% у розмірі 7, 50 грн., який сплачено до бюджету. (а.с. 95 -96, 138 -139)
Між тим, відповідач наполягає на тому, що позивачем внаслідок продажу автомобіля одержано дохід у розмірі 209 696, 21 грн., який є об'єктом оподаткування відповідно до пп. "ж" п. 1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу відповідно до пп. 4.2.6 п.4.2 ст.4, ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону об'єктом оподаткування резидента є: 3.1.1. загальний місячний оподатковуваний дохід; 3.1.2. чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; 3.1.3. доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; 3.1.4. іноземні доходи.
Як передбачено п. 4.1, пп. 4.2.6 п.4.2 ст.4 Закону, загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.
Відповідно до п. 7.1 статті 7 Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.
Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону встановлено, що платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Як виняток із пункту 12.1 цієї статті, при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного із зазначених об'єктів, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. (пункт 12.2 статті 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").
Суд погоджується з доводами відповідача, що до операції з продажу рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна слід застосовувати норми статті 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", системний аналіз якої свідчить, що базою оподаткування є вартість такого об'єкту рухомого майна, сплачена при його продажі.
Вбачається, що вартість реалізованого позивачем автомобіля відповідач визначив на підставі висновку №461/5 експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу, складеного 09.12.08 експертом приватного підприємства "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз" за заявою ОСОБА_1 Цим висновком визначена ринкова вартість автомобіля у сумі 209 696 грн. (а.с. 98- 103).
З пояснень позивача, наданих у судовому засіданні, встановлено, що вказаний висновок він замовив у зв'язку з державною реєстрацією в органах Державтоінспекції транспортного засобу на свого батька - ОСОБА_2, якому він продав автомобіль.
Відповідно до пункту 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.98 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин), яким передбачено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.
Такими документами можуть бути зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком №1 до цих Правил, видана суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує транспортний засіб; договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб.
Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться.
Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Пунктом 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. №1740, передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до пунктів 13, 14 вищезазначеного Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
У ході судового розгляду справи судом від УДАІ УМВС України в Кіровоградській області витребувано інформацію про проведену підрозділами Державтоінспекції державну реєстрацію (перереєстрацію) та зняття з обліку легкового автомобіля марки TOYOTA Camri 2.4L, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, а також документи, що посвідчують оцінку вартості цього транспортного засобу та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, подані для його реєстрації до підрозділів Державтоінспекції.
З наданої на запит суду інформації Кіровоградського ВРЕВ ДАІ №1096 від 25.06.12 (а.с.130) вбачається, що вказаний автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 від 26.11.08 був зареєстрований за громадянином ОСОБА_1. Останнім для реєстрації цього транспортного засобу до підрозділу ДАІ на підтвердження правомірності його придбання та оцінки його вартості було надано довідку - рахунок серії ДДР №411521 від 26.11.08, видану ТОВ "Мотор-Олві", згідно з якою ОСОБА_1 придбав вказаний автомобіль за 179 707 грн. (а.с. 131). Квитанцією №139 від 26.11.08 ОСОБА_1 сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у розмірі 3% від вартості автомобіля (без врахування податку на додану вартість). (а.с. 132).
Судом установлено, що 06.12.08 вказаний автомобіль знятий ОСОБА_1 з обліку у зв'язку з його відчуженням, а 09.12.08 зареєстрований за громадянином ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4. (а.с. 130) З метою його реєстрації останнім до підрозділу ДАІ подано висновок №461/5 експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу від 09.12.08, а квитанцією №195 від 09.12.08 сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у розмірі 3% від визначеної цим висновком ринкової вартості автомобіля, що склало 6 290, 89 грн. (209 696, 21 грн. х 3%). (а.с. 133-135, 136).
Оцінюючи доводи відповідача щодо того, що розмір доходу позивача від продажу автомобіля, як об'єкту рухомого майна, підтверджується саме вказаним висновком експертного дослідження, суд дійшов до таких висновків.
Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.03 №142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.03 за №1074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Згідно з пунктом 1.3 вказаної Методики (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), її вимоги є обов'язковими під час проведення товарознавчих досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки ДТЗ у випадках, передбачених законодавством України або угодами суб'єктів цивільно-правових відносин.
Пунктом 1.4 Методики передбачено, що вона застосовується з метою, зокрема: д) визначення ринкової вартості ДТЗ, їх складових у разі відчуження; ж) визначення вартості ДТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування; л) в інших випадках, у разі визначення вартості відокремленого ДТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.
Згідно з п.1.6 цієї Методики ринкова вартість колісного транспортного засобу (КТЗ) (його складників) - це вартість, за яку можливе відчуження КТЗ (його складників) на ринку подібного КТЗ (його складників) на дату оцінки за договором, укладеним між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
Аналогічне визначення міститься і в абз. 31 п. 3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03 №1440. Натомість, за визначенням, наданим в абз. 30 цього ж пункту, ціна - це фактична сума грошей, сплачена за об'єкт оцінки або подібне майно.
Тобто, вартість транспортного засобу, визначена звітом про оцінку (висновком експертного дослідження), свідчить про вартість, за яку можливе відчуження автотранспортного засобу на дату оцінки, однак не є підтвердженням встановлення ціни транспортного засобу договором купівлі-продажу та того, що цей транспортний засіб був відчужений позивачем саме за такою ціною. А відтак, висновок №461/5 експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу від 09.12.08 не може бути належним доказом розміру доходу, одержаного позивачем від відчуження належного йому автомобіля за біржовим договором (угодою) купівлі - продажу від 06.12.08.
Системний аналіз норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", які регулюють порядок нарахування податку з доходів від продажу транспортного засобу, дає підстави для висновку про оподаткування такого доходу виключно з фактично отриманої платником податків суми коштів від продажу транспортного засобу, а не від суми оціночної (ринкової) вартості такого транспортного засобу. Відповідачем належними доказами не підтверджені висновки акту перевірки про те, що від продажу автомобіля за біржовим договором №873386 від 06.12.08 позивач отримав саме 209 696, 21 грн., а задекларувавши лише 50 грн., занизив оподаткований дохід на 209 646, 21 грн. та податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 31 446, 93 грн.
Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №0000011740/0 від 10.03.10 не доведена, тому позов про його скасування слід задовольнити.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0000011740/0 від 10.03.10.
Присудити ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш