Категорія №11
Іменем України
01 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/4801/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
суддів - Горпенюк О.А., Тихонова І.В.,
за участі секретаря - Білоконь Д.І.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Вищої ради юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення Вищої ради юстиції від 16.02.2010 та постанови Верховної Ради України від 15.04.2010 про звільнення з посади судді у зв'язку з порушенням процедури прийняття зазначених рішень,
23 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України «З питань правосуддя», Вищої ради юстиції України, який у подальшому позивач доповнила, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 16.02.2010 та постанову Верховної Ради України від 15.04.2010 про її звільнення з посади судді у зв'язку з порушенням процедури прийняття зазначених рішень; визнати протиправними дії Комітету Верховної Ради України «З питань правосуддя» та скасувати винесені ним на розгляд Верховної Ради України рекомендації про її звільнення.
У позовній заяві позивач указує на те, що постановою Верховної Ради України від 15.04.2010 її було звільнено з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська у зв'язку з порушенням нею присяги судді. Позивач зазначає, що про день, час і місце пленарного засідання Верховної Ради України про її звільнення вона була повідомлена в день засідання. Головою Верховної Ради України не було враховано телеграму, в якій позивач просила відкласти розгляд питання про її звільнення та наполягала на особистій участі при розгляді даного питання. Питання щодо звільнення позивача з посади судді було вирішено з порушенням вимог статті 19 Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді». Позивача також не було своєчасно повідомлено про час та місце засідання Комітету Верховної Ради України. Незважаючи на подані позивачем заяви, в яких вона доводила про неможливість прибуття на засідання та наполягала на особистій участі в засіданні Комітету, питання про звільнення позивача з посади судді було вирішено без її участі. Також позивач уважає, що рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про її звільнення з посади судді від 16.02.2010 прийнято з грубим порушенням вимог Закону України «Про Вищу раду юстиції». В матеріалах перевірки відсутні за розглянутими поданнями висновки кваліфікаційної комісії. Крім того, про прийняття рішення від 16.02.2010 позивач дізналася в квітні з інтернету. Позивача не було запрошено на засідання Вищої ради юстиції 16.02.2010, внаслідок чого вона була позбавлена можливості заявити відвід деяким членам Вищої ради юстиції, бути ознайомленою з наслідками розгляду скарг та оскаржити рішення за наслідками їх розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеному в позові, вважає, що рішення Вищої ради юстиції від 16.02.2010 та постанова Верховної Ради України від 15.04.2010 про звільнення її з посади судді прийнято з грубим порушенням норм законодавства та підлягають скасуванню.
Представник відповідача - Вищої ради юстиції, у судове засідання не прибув, надав суду письмові заперечення проти позову, які обґрунтовує наступним. 16 лютого 2010 року на засіданні Вищої ради юстиції розглядалося п'ять питань стосовно звільнення позивача з посади судді у зв'язку з порушенням присяги. За результатами розгляду рекомендацій кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Луганського апеляційного округу та пропозицій членів Вищої ради юстиції відповідачем було прийнято рішення про відхилення двох рекомендацій кваліфікаційної комісії та прийнято рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська за порушення присяги: № 94/0/15-10 - за пропозицією члена Вищої ради юстиції Бондика В.А. від 31.07.2009; № 95/0/15-10 - за пропозицією члена Вищої ради юстиції Колесниченка В.М. від 27.10.2009; № 98/0/15-10 - за рекомендацією кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Луганського апеляційного округу від 06.11.2008.
Запрошення на засідання Вищої ради юстиції, призначене на 16.02.2010, позивачу було направлено факсом на номер телефону Ленінського районного суду м. Луганська та через поштове відділення зв'язку за місцем її роботи - Ленінський районний суд м. Луганська. Також відповідач зазначає, що до 16.02.2010 позивач ОСОБА_1 неодноразово запрошувалася на засідання Вищої ради юстиції, однак, жодного разу на засідання вона не прибула. Позивач направляла до Вищої ради юстиції заяви про відкладення розгляду її питань, проте, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин її неприбуття Вищій раді юстиції не надала.
Відповідач також зазначає, що положень щодо обов'язкової присутності судді, справа якого розглядається за особливих обставин, Закон України «Про Вищу раду юстиції» не містить. Згідно з протоколом засідання Вищої ради юстиції від 16.02.2010 членами Ради було прийнято рішення про можливість розгляду питань про звільнення позивача з посади за її відсутності. Відповідно до протоколу засідання Вищої ради юстиції від 16.02.2010 та оскаржуваних рішень Ради на засіданні під час розгляду питань щодо звільнення позивача були присутніми 15 членів Вищої ради юстиції. За прийняття рішень про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення позивача з посади судді за порушення присяги проголосувало 15 членів Ради за рішення № 94/0/15-10, 14 членів за рішення № 95/0/15-10 та 15 членів за рішення № 98/0/15-10.
Відповідач уважає, що при розгляді питання щодо звільнення позивача з посади судді та прийнятті оскаржуваних рішень Вища рада юстиції діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, розглянути справу за відсутності представника Вищої ради юстиції.
Представник відповідача - Верховної Ради України, в судове засідання не прибув, надав суду письмові заперечення проти позову, які обґрунтовує наступним. Постанова Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська у зв'язку з порушенням нею присяги судді була прийнята на підставі подання Вищої ради юстиції.
У відповідності до частини четвертої статті 17 Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» Вищою радою юстиції 26.03.2010 на адресу Верховної Ради України було направлено подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська за порушення присяги судді. 13.04.2010 на адресу ОСОБА_1 Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя направив урядову телеграму з повідомленням про розгляд 14.04.2010 на засіданні Комітету подання Вищої ради юстиції про її звільнення з посади. Факт отримання даної урядової телеграми 13.04.2010 позивачем не заперечується.
На засідання Комітету позивач не з'явилася на підставі трьох заяв, що були направлені нею електронною поштою та факсом до секретаріату Комітету.
На засіданні Комітету було вирішено підтримати подання Вищої ради юстиції та рекомендувати Верховній Раді України звільнити ОСОБА_1 з посади судді. Після засідання Комітету 14.04.2010 позивачу було направлено чергову урядову телеграму із запрошенням її на пленарне засідання Верховної Ради України на 15.04.2010 на 12.30 год., де буде розглядатися подання Вищої ради юстиції про її звільнення з посади судді. У відповідь позивач направила на адресу Верховної Ради України телеграму, в якій просила відкласти розгляд її питання на інший термін.
15.04.2010 на пленарному засіданні Верховної Ради України головою підкомітету Бутом Ю.А. у відповідності до частини першої статті 23 Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» було представлено кандидатуру ОСОБА_1 для звільнення з посади судді у зв'язку з порушенням присяги судді. При обговоренні питання про звільнення застережень з боку народних депутатів України чи необхідності для здійснення Комітетом додаткової перевірки не виникло. Кількістю у 304 голоси рішення було прийнято.
Отже, відповідач вважає, що звільнення позивача з посади судді відбулося в межах та площині правового поля. Тому просить відмовити в задоволенні позову.
08.07.2010 на адресу суду від указаного відповідача надійшли доповнення до заперечень, в яких він просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя підлягає закриттю, а врешті позовних вимог - відмовити. Також просив розглянути справу без участі його представника.
Ухвалою суду від 01.08.2012 провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Комітету Верховної Ради України «З питань правосуддя» про визнання дій Комітету Верховної Ради України «З питань правосуддя» неправомірними та скасування рекомендацій на звільнення закрито.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 з 1990 року працювала суддею Перевальського районного суду Луганської області, з 1992 - суддею апеляційного суду Луганської області. Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2003 року обрана суддею Ленінського районного суду м. Луганська безстроково.
16 лютого 2010 року на засіданні Вищої ради юстиції було розглянуто п'ять питань стосовно звільнення позивача з посади судді за порушення присяги: дві рекомендації кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Луганського апеляційного округу від 21 серпня 2009 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська; рекомендацію кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Луганського апеляційного округу від 06 листопада 2009 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська; пропозицію члена Вищої ради юстиції Колесниченка В.М. від 27 жовтня 2009 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська за порушення присяги; пропозицію члена Вищої ради юстиції Бондика В.А. від 31 липня 2009 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська за порушення присяги.
За результатами розгляду рекомендацій кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Луганського апеляційного округу та пропозицій членів Ради 16 лютого 2010 року Вищою радою юстиції було прийнято рішення про відхилення двох рекомендацій кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Луганського апеляційного округу від 21 серпня 2009 року та прийнято рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська за порушення присяги: № 94/0/15-10 - за пропозицією члена Вищої ради юстиції Бондика В.А. від 31.07.2009; № 95/0/15-10 - за пропозицією члена Вищої ради юстиції Колесниченка В.М. від 27.10.2009; № 98/0/15-10 - за рекомендацією кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Луганського апеляційного округу від 06.11.2008 (арк. справи 69-92 т. 1).
26 березня 2010 року Вищою радою юстиції до Верховної Ради України було направлено подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді (арк. справи 121-156 т. 1).
14 квітня 2010 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя було розглянуто подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_1 з посади судді, за результатами розгляду якого було вирішено підтримати подання Вищої ради юстиції та рекомендувати Верховній Раді України звільнити ОСОБА_1 з посади судді (арк. справи 114 т. 1).
15 квітня 2010 року Верховною Радою України було прийнято постанову про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська у зв'язку з порушенням нею присяги (арк. справи 112 т. 1).
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані порушенням процедури прийняття Вищою радою юстиції рішень від 16.02.2010 та Верховною Радою України постанови від 15.04.2010.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законами України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» від 18 березня 2004 року № 1625-IV, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року N 22/98-ВР, «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року № 1861-VІ, «Про комітети Верховної Ради України» від 04 квітня 1995 року № 116/95-ВР.
Відповідно до пункту п'ятого частини п'ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.
Частиною другою статті 17 Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» від 18 березня 2004 року № 1625-IV (далі - Закон № 1625) визначено, що ініціювання питання про звільнення суддів з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України, відбувається в такому порядку:
1) відповідна кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції розглядають та перевіряють звернення Комітету Верховної Ради України, депутатські звернення, звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, звернення інших посадових осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування, громадян, якщо в них містяться відомості про наявність підстав для звільнення судді, передбачених пунктами 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України;
2) відповідна кваліфікаційна комісія суддів або член Вищої ради юстиції вносить до Вищої ради юстиції пропозиції про прийняття подання про звільнення судді;
3) Вища рада юстиції розглядає пропозицію про звільнення судді в порядку, передбаченому законом;
4) Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді до Верховної Ради України.
Згідно зі статтею 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим.
Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні, а у випадках, передбачених у пункті 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Судом установлено, що запрошення на засідання Вищої ради юстиції, призначене на 16 лютого 2010 року, позивачу було направлено факсом на номер телефону Ленінського районного суду м. Луганська (0642) 92-13-10 та через поштове відділення зв'язку за місцем її роботи (арк. справи 66-68 т. 1).
Про те, що позивачу було відомо про дату та час засідання Вищої ради юстиції 16.02.2010, свідчить підпис позивача на повідомленні від 12.02.2010 (арк. справи 103 т. 1). Проти вказаної обставини позивач у судовому засіданні не заперечила.
Крім того, позивача неодноразово було запрошено на засідання Вищої ради юстиції, які призначалися на 30 листопада 2009 року, 25 січня 2009 року, 02 лютого 2010 року (арк. справи 58, 64, 65 т. 1). Однак, позивач на жодне зі вказаних засідань не прибула, надавши заяви про відкладення розгляду її питань у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, перебуванням на стаціонарному лікуванні, без надання доказів поважності причин неприбуття (арк. справи 59, 60, 61).
Разом з тим, відповідно до листа голови Ленінського районного суду м. Луганська Сурніної Л.О. від 17.12.2009 позивач 30.11.2009 була присутня на робочому місці, за інформацією Головного управління охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації станом на 11.12.2009 позивач у підпорядкування лікувально-профілактичних заходів області за медичною допомогою не зверталась (арк. справи 62, 63 т. 1).
У судовому засіданні позивач пояснила, що у подальшому вона надала листок непрацездатності за місцем роботи. Копію листка непрацездатності на підтвердження поважності причин неприбуття на засідання 30.11.2009 Вищій раді юстиції не надавала.
Отже, суд робить висновок, що позивач з власної волі позбавила себе права скористатися правом надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Суд вважає, що причини неприбуття позивача на засідання Вищої Ради юстиції 16.02.2010 не є поважними.
Відповідно до протоколу засіданні Вищої ради юстиції від 16.02.2010 було прийнято рішення про можливість розгляду питань про звільнення позивача з посади за її відсутності.
Таким чином, Вища рада юстиції, розглядаючи питання щодо звільнення позивача з посади судді та приймаючи оскаржувані рішення за її відсутності, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а тому процедури прийняття рішень вказаним відповідачем порушено не було.
Відповідно до протоколу засідання Вищої ради юстиції від 16.02.2010 під час розгляду питань про звільнення позивача були присутніми 15 членів Вищої ради юстиції. За прийняття рішень про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення позивача з посади судді за порушення присяги проголосувало 15 членів Вищої ради юстиції - за рішення № 94/0/15-10, 14 членів - за рішення № 95/0/15-10, 15 членів - за рішення № 98/0/15-10 (арк. справи 69-71 т. 1). Таким чином, зазначені рішення були прийняті відповідачем у відповідності до вимог статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції».
Відповідно до частини першої статті 216 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року № 1861-VІ Верховна Рада звільняє з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних безстроково, у випадках та порядку, передбачених частинами п'ятою, шостою статті 126 Конституції України, статтею 23 Закону України «Про Конституційний Суд України», Законом України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України».
Частиною першою статті 19 Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» від 18 березня 2004 року № 1625-IV встановлено, що подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається Комітетом Верховної Ради України в місячний строк з дня його надходження.
Згідно з частиною сьомою цієї статті про час та місце засідання Комітету Верховної Ради України повідомляється суддя, обраний безстроково, щодо якого порушено питання про звільнення його з посади.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1625 присутність судді на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді питання про його звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України, є обов'язковою. Неявка на засідання не є перешкодою для розгляду питання по суті.
Статтею 24 Закону № 1625 визначено, що з підстав, визначених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, Верховна Рада України приймає рішення про звільнення судді з посади.
Рішення приймається шляхом відкритого нефіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.
Рішення про звільнення судді оформляється постановою Верховної Ради України.
Судом установлено, що 13.04.2010 позивачу за місцем роботи Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя було направлено урядову телеграму з повідомленням про розгляд 14.04.2010 на засіданні Комітету подання Вищої ради юстиції про її звільнення з посади судді (арк. справи 48 т. 1). Факт отримання урядової телеграми 13.04.2010 позивачем не заперечується.
На засідання Комітету 14.04.2010 ОСОБА_1 не прибула, надіслала до Комітету заяву, в якій повідомляла про неможливість прибуття у зв'язку з несвоєчасним повідомленням її про засідання, просила вважати причину її неприбуття поважною (арк. справи 117 т. 1), та телеграму, в якій повідомляла про неможливість прибуття на засідання Комітету у зв'язку з перебуванням на лікарняному, просила перенести засідання Комітету на інший час (арк. справи 119 т. 1).
На засіданні Комітету 14.04.2010 було розглянуто подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська за порушення присяги судді, за результатами розгляду якого було вирішено підтримати подання та рекомендувати Верховній Раді України звільнити ОСОБА_1 з посади судді (арк. справи 114 т. 1).
Після засідання Комітету 14.04.2010 позивачу було направлено чергову урядову телеграму із запрошенням її на пленарне засідання Верховної Ради України на 15.04.2010 на 12 год. 30 хв., де буде розглядатись подання Вищої ради юстиції про її звільнення з посади судді (арк. справи 11 т. 1). У відповідь позивач направила на адресу Верховної Ради України телеграму, в якій просила відкласти розгляд її питання (арк. справи 13 т. 1).
15.04.2010 на пленарному засіданні Верховної Ради України головою підкомітету Бутом Ю.А. відповідно до частини першої статті 23 Закону № 1625 було представлено кандидатуру ОСОБА_1 для звільнення з посади судді у зв'язку з порушенням присяги судді. Рішення було прийнято кількістю у 304 голоси (арк. справи 115 т. 1).
Таким чином, судом установлено, що про засідання Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя 14.04.2010 та пленарне засідання Верховної Ради України 15.04.2010 позивача було повідомлено належним чином.
Вищенаведеними нормами Закону № 1625 хоча і передбачена обов'язкова присутність судді на засіданні Верховної Ради України, але разом з тим передбачено право Верховної Ради України здійснювати розгляд питання про звільнення судді в разі його неявки.
Аналіз положень Закону № 1625 дає підстави для висновку про те, що визначення Законом обов'язкової присутності судді на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді питання про його звільнення за порушення присяги є процедурною гарантією права судді в разі заперечення обставин, викладених у поданні Вищої ради юстиції, надавати свої пояснення.
Неприбуття позивача на засідання Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, на думку суду, свідчить про небажання позивача надати особисті пояснення. При обговоренні питання про звільнення ОСОБА_1 на пленарному засіданні Верховної Ради України застережень з боку народних депутатів України чи необхідності для здійснення Комітетом додаткової перевірки не виникло.
Тому постанову від 15.04.2010 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді було прийнято Верховною Радою України у відповідності до вимог закону, порушень порядку прийняття вказаної постанови судом не встановлено.
Враховуючи, що рішення Вищої ради юстиції від 16.02.2010 та постанова Верховної Ради України від 15.04.2010 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді були прийняті без порушення процедури та у відповідності до вимог чинного законодавства, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 11, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Вищої ради юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення Вищої ради юстиції від 16.02.2010 та постанови Верховної Ради України від 15.04.2010 про звільнення з посади судді у зв'язку з порушенням процедури прийняття зазначених рішень відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 03 серпня 2012 року.
Головуючий суддя І.О. Свергун
суддя суддя І.В.Тихонов О.А. Горпенюк