м.Вінниця
06 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/3809/12
19:30
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Старожилової Дар'ї Олександрівни
заявника : Лисенко О.А., Дальцев Ю.М. - представники за довіреністю
відповідача: Зінченко Д.В. - представник за довіреністю, ОСОБА_4 - засновник
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за поданням: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро"
про: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро"
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшло подання Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро".
Подання мотивоване тим, що 02 серпня 2012 року до відповідача прибули посадові особи заявника для проведення позапланової документальної перевірки "Концерн "Сімекс-Агро". Представник "Концерн "Сімекс-Агро" не допустив перевіряючих до проведення перевірки, в зв'язку з чим начальником Іллінецької МДПІ Вінницької області ДПС було прийнято рішення № 10-22-32513287 від 03.08.2012 року про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро".
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
З огляду на вищевикладене заявник звернувся до суду з Поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Представники заявника у судовому засіданні посилаючись на обставини, викладені у поданні, просили його задовольнити та підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.
Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення подання заперечували повністю, посилаючись на невідповідність направлення на перевірку та наказу на проведення перевірки нормам податкового законодавства, зокрема ст. 81 Податкового Кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення подання з огляду на наступне.
Як встановлено під час судового розгляду, 02.08.2012 року на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та постанови старшого слідчого СУ ДПС у Вінницькій області від 24.04.2012 року про призначення по кримінальній справі № 11119001 позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Концерн "Сімекс Агро" код 32513287 за період 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято Наказ № 297 від 01.08.2012 року "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Концерн "Сімекс Агро".
При здійсненні виїзду на перевірку 02.08.2012 року посадовими особами Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції було пред'явлено відповідачу вказаний Наказ № 297 від 01.08.2012 р., направлення на проведення перевірки №72,73 від 02.08.2012 року, службові посвідчення та для ознайомлення пред'явлено копію Постанови "Про призначення позапланової документальної перевірки" від 24.04.2012 року старшого слідчого СУ ДПС у Вінницькій області по кримінальній справі № 11119001, про що свідчить підпис уповноваженої особи.
Проте, представником за довіреністю ТОВ "Концерн "Сімекс Агро" Зінченком Д.В. до Липовецького відділення Іллінецької МДПІ Вінницької області ДПС 03.08.2012 року об 08:56хв. подано повідомлення №6376 про недопущення посадових осіб Іллінецької МДПІ до проведення позапланової перевірки.
Враховуючи зазначену вище відмову посадовими особами був складений акт відмови у допуску до позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Концерн "Сімекс Агро".
Як зазначив заявник, розглянувши матеріали відмови платника податків у допуску посадових осіб заявника до проведення перевірки, начальником Іллінецької МДПІ Вінницької області ДПС було прийнято рішення № 10-22-32513287 від 03.08.2012 року про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро".
Визначаючись щодо вимог, заявлених у поданні, відносно обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача у справі суд виходив з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, пунктом 81.1 статті 81 ПКУ визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п.п.16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовується для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів та у випадках, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Пунктом 94.2 зазначеної вище статті визначено підстави для його застосування. Так, згідно п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків застосовується у випадку, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПКУ арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Вищий адміністративний суд України у листі від 02.02.2011 року № 149/11/13-11 роз'яснив, що перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач не допустив посадових осіб заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки не з підстав, визначених статтею 81 ПК України, оскільки судом надано оцінку направленню на перевірку № 72 від 02.08.2012 року та встановлено, що таке направлення відповідає усім вимогам, що передбачені п. 81.1 ст. 81 ПК України.
Щодо Наказу № 297 від 01.08.2012 р. "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", то відповідач посилається на те, що у такому не вказано підстав для проведення перевірки, а тому вказаний Наказ не відповідає вимогам Податкового кодексу України.
Попри це, вказані доводи відповідача суд оцінює критично, оскільки в силу п.п. 78.1.11 ПК України, однією із підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання контролюючим органом постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Із тексту Наказу № 297 від 01.08.2012 року вбачається, що у ньому міститься посилання саме на п.п. 78.1.11 п. 78.1. ст. 78 ПК України та постанову "Про призначення позапланової документальної перевірки" від 24.04.2012 року старшого слідчого СУ ДПС у Вінницькій області по кримінальній справі № 11119001, як на підстави для проведення перевірки.
При цьому, суд визнає безпідставним та нормативно необґрунтованим посилання представника відповідача на необхідність деталізування у Наказі на підставі якої саме постанови слідчого та у якій кримінальній справі проводиться перевірка, оскільки Податковий кодекс України до Наказу "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки" таких вимог не встановлює.
Окрім цього, як встановлено судом, що відповідачу для ознайомлення пред'явлено зазначену вище постанову слідчого про проведення перевірки, з яким представник Зінченко Д.В. був ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом на копії зазначеної постанови.
Щодо твердження представника відповідача про те, що службові посвідчення, з якими з'явились посадові особи податкового органу були прострочені, суд також ставиться критично, оскільки посадові особи, зазначені у направленні на момент є працівниками Іллінецької МДПІ.
Крім того, з пояснень представника відповідача вбачається, що позивачем не зазначено номера службових посвідчень перевіряючих в направленнях на перевірку.
Зазначене порушення є надуманим, оскільки Податковим Кодексом України не встановлено обов'язку зазначати номера посвідчень в направленнях на перевірку.
Як вбачається з пояснень представника відповідача, порушення полягає в діях перевіряючих в тому, що останні виконували незаконну постанову слідчого.
Проте, доказів, які б підтверджували незаконність постанови слідчого від 24.04.2012 року не надано.
Також, в своїх запереченнях представники відповідача незаконність дій посадових осіб податкового органу вбачають в проведення повторної перевірки.
Натомість, як встановлено в судовому засіданні, позивачами не призначалась "повторна" перевірка, а видано наказ про проведення перевірки на виконання вищезазначеної постанови слідчого.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно не допустив посадову особу заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а тому Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 03.08.2012 року № 10-22-32513287 є обґрунтованим, що свідчить про наявність підстав для задоволення подання.
У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 158, 167, 183-3, 255, 257 Кодексу адміністративного cудочинства України, суд -
Подання задовольнити.
Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" (вул. Леніна, 41, с. Зозів, Липовецький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32513287), накладеного Рішенням Іллінецької міжрайонною державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 03.08.2012 року № 10-22-32513287.
Постанова підлягає до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна