м.Вінниця
01 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/1480/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Ковцун Ольги Мірчевни
позивача: Грусевич Н.М.
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Жмеринського транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн., -
29 березня 2012 року Жмеринський транспортний прокурор в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України, яке представляє Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1 700,00 грн.
Позов мотивовано тим, що до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 грн. за виявлені під час проведення перевірки порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", тобто надання послуг по перевезенню пасажирів на таксі без ліцензійної картки.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 30 березня 2012 року відкрив скорочене провадження у справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
9 квітня 2012 року на адресу суду надійшла заява від фізичної особи підприємця ОСОБА_1, у поданій заяві відповідач позов не визнав. Беручи до уваги норми ч. 4 статті 183-2 КАС України та зважаючи на те, що за результатами розгляду поданої відповідачем заяви, з'ясовано обставини, які необхідно дослідити в судовому засіданні, що унеможливлює прийняття законного та обгрунтованого рішення у порядку скороченого провадження, суд ухвалою від 11.04.2012 року дану адміністративну призначити до судового розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №2а/0270/1480/12 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №2а/0270/1723/12, яка безпосередньо пов'язана з предметом розгляду даної справи.
19.07.2012 року представником позивача через відділ прийому суду подано клопотання про поновлення провадження у справі №2а/0270/1480/12 у зв'язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі - відпали. тому суд, враховуючи норми ч. 5 ст. 156 КАС України, ухвалою від 20.07.2012 року поновив провадження в адміністративній справі №2а/0270/1480/12 та призначив судовий розгляд.
Представник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила суд, його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на заперечення, що містяться в матеріалах справи.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до наданих прокурором доказів судом встановлено, що 19.12.2011 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області винесено постанову №141869 про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді накладення штрафу в розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 8).
Дана постанова винесена на підставі акта проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.12.2011 року, згідно якого встановлено факт порушення перевізником на автомобільному транспорті, що належить відповідачу, вимоги ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема: експлуатація автомобіля облаштованого як таксі без оформлення ліцензійної картки.
Згідно зі ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції.
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову
Постанова про застосування фінансових санкцій №141869 від 19.12.2011 року позивачем направлялась відповідачу. Дану постанову відповідач отримав - 23.12.2011 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9).
Станом на день розгляду даної справи доказів щодо оскарження постанови територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №141869 від 19.12.2011 року та її виконання в добровільному порядку - суду відповідачем не надано.
Крім того, представник позивача зазначив, що у позивача відсутнє право на здійснення повноважень, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №528 від 13.06.2012 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997 року «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» та постанови Кабінету Міністрів України №1567 від 8.11.2006 року «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті». Зокрема у тексті Порядку слово "Головавтотрансінспекція" у всіх відмінках замінено словом "Укртрансінспекція" у відповідному відмінку.
Згідно зазначених змін органами державного контролю на автомобільному транспорті є Уктрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районі управління.
Проте, дані твердження представника позивача судом не беруться до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.08.2012 року, в якому зазначено, що Головавтотрансопртна інспекція в стані припинення своєї діяльності.
Суд звертає увагу, що статтею 59 Господарського кодексу України визначено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Відповідно до ч. 5 ст. 111 Цивільного Кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відомостей про державну реєстрацію припинення Головавтотрансінспекції немає, а Укртрансінспекція як юридична особа не створена та не зареєстрована.
У зв'язку з цим, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області має право звернення до суду із вимогою про стягнення фінансових санкцій.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства інфраструктури, яке є центральним органом виконавчої влади, тому несплата відповідачем штрафних санкцій порушує інтереси держави в галузі автомобільного транспорту щодо наповнення державного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача та прокурора є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700273, код ЄДРПОУ 34701099, Держбюджет, УДКСУ у Липовецькому районі 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) 1700 (одна тисяча сімсот грн.) фінансових санкцій.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна