Справа № 2а/0528/512/2012
31 липня 2012 року м. Краматорськ
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з ОСМ № 3 РУПС ДАЇ УМВС у в Х/О Кузула Анатолія Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
23.07.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС взводу з ОСМ № 3 РУПС ДАЇ УМВС у в Х/О Кузула Анатолія Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Із позову вбачається, що 10.07.2012 року приблизно в 9.00 годин позивач керував автомобілем Хюндай Елантра, д.н. НОМЕР_1 та рухався по вул.. Харківській у с. Кам'янка Яруга Чугуєвського району Харківської області, де позивача зупинили робітники ДАЇ, один із яких повідомив, що позивач перевищив швидкість та рухався зі швидкістю 114 км/год, та склав у відношенні позивача адміністративний протокол. Позивач вважає, що дана постанова незаконна та підлягає скасуванню по наступним підставам: у протоколі відсутні докази належності швидкості саме автомобілю позивача. Інспектор ВДАІ не надав доказів, що на прилад вимірювальної техніки є документи про допуск даного засобу вимірювальної техніки на використання в Україні та про перевірку цього засобу. Вважає, що в діях позивача не має складу правопорушення. Просить постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 220224 від 10.07.2012 року інспектора ДПС взводу з ОСМ № 3 РУПС ДАЇ УМВС у в Х/О Кузула Анатолія Михайловича по справі про адміністративне правопорушення по ст.. 122 ч. 1 КУпАП.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився за невідомою суду причиною, про час слухання справи був повідомлений належним чином та від нього не надійшло клопотань про відкладення слухання справи.
Відповідно до ст. 128 КАС України суд уважає за доцільне справу розглянути на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши надані документи та докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Правовідносини по позову регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху в Україні.
Як вбачається з протоколу АХ 1 № 361448 про адміністративне правопорушення від 10.07.2012 року, який був оглянутий та досліджений у судовому засіданні, ОСОБА_1 10.07.2012 року о 08 годині 52 хвилині керував автомобілем Хюндай Елантра, д.н. НОМЕР_1 та рухався по вул.. Харківській 27 у с. Кам'яна Яруга Чугуєвського району Харківської області зі швидкістю 114 км/год та перевищив швидкість руху на 54 км/год.. Швидкість вимірювалася приладом Визир 0812524.
Як вбачається з постанови АХ1 № 220224 від 10.07.2012 року ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності та на нього накладений штраф у розмірі 510 грн., тому що він 10.07.2012 року о 08 годині 52 хвилині керував автомобілем Хюндай Елантра, д.н. НОМЕР_1 та рухався по вул.. Харківській 27 у с. Кам'яна Яруга Чугуєвського району Харківської області зі швидкістю 114 км/год та перевищив швидкість руху на 54 км/год.. Швидкість вимірювалася приладом Визир 0812524, чим порушив п. 12.9 ПДР України та допустив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно п. 12.9. Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється:
а) перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу;
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
в) перешкоджати іншим транспортним засобам, рухаючись без потреби з дуже малою швидкістю;
г) різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді)..
Дане правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в цілях виховання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення можна оскаржити, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних повноважень.
Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов'язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.
Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу, змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; …….. інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно п. 2.7 "Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення", затвердженої наказом МВС України № 185 від 22 лютого 2001 року, яка передбачає, що до адміністративного протоколу долучаються матеріали, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення /рапорту посадових осіб, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи знищення та інші/, підпису, штампи, печатки та інші/ і зобов'язаний відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Згідно зі ст. 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у випадках їх фіксації, працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, або засобами фото- та кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Прилади типу "Беркут", «Візір», «Сокол», якими проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ і керується ним безпосередньо. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам ст.14-1 КУпАП, а також не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості цих співробітників.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості цих співробітників.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Вказаних документів до постанови додано не було, не наведені розміри похибок вимірювань, що у відповідності до вимог законодавства, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він не згоден з тим, що він скоїв правопорушення. Незважаючи на те, що згідно ст.. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові відповідача не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
Інших доказів вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення суду не надано.
Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.
Згідно ст.. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем, на якого законом покладений обов'язок доведення правомірності своїх дій, не надано суду яких-небудь доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14,71 160, 161, 162 164 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 7, 14-1, 280, 251, 252, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з ОСМ № 3 РУПС ДАЇ УМВС у в Х/О Кузула Анатолія Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову АХ1 № 220224 від 10.07.2012 року, винесену інспектором ДПС взводу з ОСМ № 3 РУПС ДАЇ УМВС у в Х/О Кузула Анатолієм Михайловичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Справу про адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя:
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.
Суддя: